Під час локдаунів інтернет заповнився пропозиціями щодо проходження різноманітних онлайн-тренінгів – це дало можливість активним користувачам  отримати нові знання під час самоізоляції.

Проте, прослухавши кілька годин тренінгів, розумієш, що більшість так званих «тренерів» не має ні освіти, ні практичних знань – і від таких тренінгів користі  немає.

Вирішили зустрітися з Артемом Ловягіним, головою громадської організації «Гуманітарна ліга», який  активно проводить результативні тренінги.

– Пане Артеме. Ваша організація розпочала тренінгові заняття. Чим вони відрізняються від інших подібних навчань?

Артем Ловягін:

По-перше, у нас навчання в офлайн-режимі. Ми категорично відмовляємося працювати в онлайн-режимі – він не дає реального, живого контакту з учасниками і через це знижується якість навчання. Один із наших тренінгів: ораторське мистецтво. Поясніть, як можна правильно поставити голос людини, навчити його ораторському мистецтву в Zoomі? До того ж, наша головна аудиторія – жителі невеликих міст та селищ, які зараз починають активно розвиватися, а у них зовсім інший менталітет – вони люблять спілкуватися наживо.

По-друге, ми багато працюємо над проєктним менеджментом, який потребує колективної роботи. Після навчання всі учасники отримують реальний проєкт, який можна подавати у фонди для отримання фінансування.

По-третє, ми ретельно підходимо до відбору тренерів. Зараз на ринку є багато експертів з реальним досвідом роботи і знаннями. І ми шукаємо таких фахівців, які готові поділитися своїми знаннями і підготувати спільноту до змін, до нового сприяння сучасних реалій. Пандемія показала, що зворотньої дороги не буде – світ змінився і добробут людини залежить лише від неї, а не від «доброго роботодавця». Настав час заробляти, а не отримувати зарплату.

-Хто ваша цільова авдиторія?

Артем Ловягін:

Реформа боляче вдарила по закладам культури – все життя гуманітарна галузь була дотаційна, а зараз вона має сама на себе заробляти – і це всіх ввело в ступор. Більшість працівники культури до цих змін не готові, особливо в депресивних регіонах.

Наше завдання – показати їм додаткові джерела фінансування, підняти загальну фінансову грамотність людей, розширити їхні можливості. Врешті-решт, знайти і підготувати нових лідерів серед молоді. На жаль, старше покоління дуже інертне – покоління «ждунів»: воно звикло отримувати мінімальну, але стабільну зарплату. Більшість не вміє ні креативно думати, ні шукати альтернативне фінансування.
Тож, наша цільова аудиторія – це молодь, яка хоче змін.

В Україні молодь – це люди з 18 до 35 років. В Європі – до 45 років. Я оперую європейськими стандартами і вважаю, що молодість – це душевний стан. Запрошую долучатися всіх, хто хоче змін у своєму житті, у своїй громаді.

-Ваша організація працює в Донецькій області. Чому саме в цьому регіоні?

Артем Ловягін:

Я сам переселенець з Донецька. Тож проблеми регіону для мене близькі і зрозуміли. Працював у Донецьку в різних закладах культури, викладав, був режисером і продюсером.
У 24 роки очолив районний відділ культури – організовував і проводив сотні різноманітних заходів. Після казематів ДНР виїхав до Польщі, побачив як там розвивається культурна індустрія, які сучасні європейські пріоритети. Багато чого побачив і навчився. У 2016 році провернувся до Краматорська і очолив обласний центр культури, зробив навчально-методичний центр, виступав режисером багатьох обласних заходів. Але номенклатурні реалії не завжди дають можливість креативно і масштабно мислити – тож, повернувся в громадську діяльність, але Донецьку область не покинув.

-Яка мета вашої організації?

Артем Ловягін:

В першу чергу – не жити минулим. Тридцять років ми будуємо свою незалежну країну, але так і не отримали ЄДИНОЇ країни: кожен регіон розказує свою історію.

У нас є єдина територія, є спільна мова, є всі атрибути державності, а єдиної національної ідеї – немає. Є тільки гасла, які більше дратують людей, ніж об’єднують.

Війна на сході України показала реальний стан ідеологічного виховання українців. Зараз я живу біля Києва і бачу, що мало хто розуміється, що відбувається в країні, завдяки кому ми мирно живемо, сидимо в кафе, розважаємось, народжуємо дітей, вільно подорожуємо.

Східні області України – це буферна зона, яка стримує російську навалу. І зараз дуже важливо підтримувати людей, які живуть в тих регіонах, дати їм віру в своє майбутнє в складі України.

Ми хочемо донести людям правду про Донбас, а Донбасу – показати справжню Україну. Для цього розробляємо заходи всеукраїнського масштабу, проводимо локальні акції, виставки, шукаємо фінансування.

Сподіваюсь, що все у нас вийде. Дивіться за нашою сторінкою на Файсбуку і на сайті https://feeltheukraine.wordpress.com/

І запрошуємо до співпраці.

Наші доблесні поліціянти і непідкупні прокурори здійснили неймовірний подвиг, який вже встиг стати юридичним анекдотом.

12 старших слідчих і просто слідчих київської поліції і чомусь теж 12 столичних прокурорів в  холодильнику завідуючої сектору Державного науково-контрольного інституту біотехнологій і штамів мікроорганізмів знайшли і вилучили аж сім флакончиків матеріалів штаму «Ла Сота», чотири з яких були з закінченим терміном придатності.

Орієнтовна вартість одного флакончика вакцини проти ньюкаслської хвороби із штаму «Ла Сота», яку використовують для профілактики  захворювання курей на ньюкаслську хворобу становить 17 грн. 50 коп. Вакцину можна купити у будь-якій ветеринарній аптеці або отримати на замовлення скориставшись послугами Інтернет замовлень та Нової пошти або Укрпошти і зберігати до застосування у домашньому холодильнику.

Сума збитків менше 100 гривень. І звинувачення за 191 статтею Кримінального кодексу.

Слідство тривало рекордно швидко. Після переможних заяв прес-служб, які передрукували провідні ЗМІ, справу передали до суду. Нині адвокати читають обвинувальний акт як гумористичний твір, написаний 12 прокурорами і 12 поліціянтами.

А історія проста – в інститутській лабораторії зламався древній холодильник. Як виявилося, в Державному науково-контрольному інституті біотехнології і штамів мікроорганізмів таке траплялось неодноразово. Аби зразки не зіпсувалися, як це було кілька разів до того, їх і помістили в нормальний домашній холодильник.

В той момент у головної героїні цієї історії виник виробничий конфлікт через відмову підписувати експертизу певним сумнівним ветеринарним препаратам. І недоброзичливці, знаючи про ті злощасні флакони підленько написали донос, розслідувати який миттєво кинулися аж 24 правоохоронця. Мабуть зацікавили…

Так би боролися з реальною корупцією і злочинцями…

Аби зрозуміти науковий рівень відомого і поважного фахівця у своїй сфері, яким є колишня завідувачка сектору Державного науково-контрольного інституту біотехнологій і штамів, варто почитати її біографію. Міжнародні конференції, відрядження до провідних країн, визнання…

Кандидат ветеринарних наук, старший науковий співробітник. У 1976 році закінчила ветеринарний факультет Української сільськогосподарської академії, м. Київ, за фахом – ветеринарний лікар. У 1989 році здобула науковий ступінь кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія, вірусологія, епізоотологія, імунологія та мікологія. У 1996 році отримала вчене звання старшого наукового співробітника.

З 02 вересня 1976 по 09 жовтня 1997 рр. – працювала на посадах від старшого  лаборанта до провідного наукового співробітника в Українському науково-дослідному ветеринарному інституті (з 1992 року – Інститут ветеринарної медицини), м. Київ.

З 10 жовтня 1997 по 26 вересня 2020 року – працювала в Державному науково-контрольному інституті біотехнології і штамів мікроорганізмів, м. Київ на посадах завідуючої відділом біотехнології та контролю якості вірусних препаратів та завідуючої сектору підтримання штамів вірусів.

Нині працює науковим консультантом у відділі інформації та реєстрації препаратів Департаменту з наукової роботи однієї з провідних українських компаній.

У 2001 році за рекомендацією Державного департаменту ветеринарної медицини України була направлена на стажування до Німеччини, де успішно закінчила 6-ти місячний курс по вивченню міжнародних регламентів на норм забезпечення якості вакцинних та діагностичних засобів, що використовуються для потреб ветеринарної медицини.

Постійно розширювала професійні знання та досвід шляхом участі в різноманітних професійних тренінгах за фахом (в тому числі як тренер) в Україні і за кордоном.

Неодноразово виступала з науковими та науково-практичними доповідями на міжнародних (США, Канада, Японія, Південна Африка, Китай, Німеччина, Угорщина, Іспанія) та вітчизняних конференціях та симпозіумах.

У 2016 році була обрана представником України від МЗС для участі у Саміті G7, що відбувся в м. Токіо, Японія, де виступила з доповіддю, яка отримала одностайне схвалення на пленарному підсумковому засіданні.

Була керівником та безпосереднім виконавцем трьох наукових державних програм, а також менеджером та виконавцем трьох міжнародних наукових проектів.

Має значний досвід науково-дослідної роботи в сфері вірусології, імунології, серології та епізоотології. Є експертом з питань вивчення, діагностики та профілактики наступних захворювань сільськогосподарських тварин та птиці: ензоотичний лейкоз великої рогатої худоби, ньюкаслська хвороба, інфекційний бронхіт птиці, класична чума свиней, африканська чума свиней тощо.

Протягом останніх років приймала участь у вивченні перспективи застосування у ветеринарній медицині біосенсорів на основі явища поверхневого плазмонного резонансу для експрес діагностики ензоотичного лейкозу великої рогатої худоби, про що є публікації та міжнародний патент.

Свій науково-практичний досвід та знання в галузі ветеринарної вірусології та імунології залучала для проведення науково-практичних тренінгів з метою підвищення кваліфікації фахівців ветеринарної медицини.

Неодноразово приймала участь в професійних раундах Міжнародних лабораторних випробувань на рівні Референц лабораторій Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ). Має контакти та спільні наукові публікації з багатьма провідними науковцями та фахівцями у світі та в Україні.

Упродовж останніх 23 років була експертом з реєстрації ветеринарних імунобіологічних засобів в Україні. В роботі постійно керується рекомендаціями Міжнародного епізоотичного бюро та нормативними документами ЄС.

Була призначена членом секції ветеринарних імунобіологічних препаратів Держаної фармакологічної комісії України і виконувала відповідні обов’язки упродовж семи років.

В 2014-2016 рр. – була членом Спеціалізованої Вченої ради із захисту кандидатських дисертацій за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія, епізоотологія, інфекційні хвороби та імунологія.

Є офіційним перекладачем з англійської на українську мову чотирьох статей Європейської фармакопеї, які увійшли до нової 9-ої редакції Державної фармакопеї України.

Має 145 наукових публікацій, 4 патенти на винахід, в тому числі один міжнародний, є розробником та автором 6 нових діагностичних імунобіологічних засобів, 7 ДСТУ та  Національного стандарту, є співавтором міжнародної монографії «Transboundary and emerging viral infections of pigs in Central and Eastern Europe».

Має державні нагороди та грамоти.

І звинувачення у крадіжці 7 флакончиків вартістю 17 грн.50 коп !

Цією резонансною справою вже зацікавилися правозахисники, журналісти, наукове середовище! – заявив учасник громадського правозахисного комітету П. Аброскін, – Будемо звертатися до преси, громадськості на підтримку колишньої завідуючої сектору Державного науково-контрольного інституту біотехнологій і штамів мікроорганізмів .

Нині справу вивчають адвокати, вимагаючи провести експертизу і реально оцінити вартість семи флакончиків штаму «Ла Сота», які в ветеринарній аптеці продають за сімнадцять гривень…

Будемо спостерігати за процесом судового розгляду.

Матеріал варто сприймати як спробу фейлетону…

Віктор Тригуб

Загострюється протистояння між столичними підприємцями і Київрадою та КМДА. Вже можна говорити про конфлікт, який елементарно переросте в масштабні акції протесту.

Київська влада кулуарно, без обговорення, підготувала два проекти рішень Київради, що кардинально змінюють правила діяльності Малих архітектурних форм, тимчасових споруд. Фактично, діючий, облаштований бізнес, куди вкладено чимало коштів, оформлено кредити, офіційно працевлаштовано найманих працівників, є документи, виставляється на якісь аукціони, і просто так може отримати нового власника!

Якось незручно навіть нагадувати, що така схема абсолютно незаконна, порушує цілу низку діючих нормативних актів!

Ось ці проекти:

“Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності” та “Про затвердження зон розміщення на території міста Києва тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об’єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та інших об’єктів торгівлі”.

Документи, поміж інших, розмістили на сайті Київради, пропонуючи до розгляду депутатам. Розрахунок у чиновників був простий – літо, спека, відпустки. Підприємці не помітять. А з серпня, цілком законно оформленні МАФи стають незаконними. Їх можна демонтувати (не без корупційних інтересів, як можна здогадатися) або легально перепродати через дивні аукціони.

Було Ваше, стало наше…

Але, загрозу помітили в Громадській організації “Київський міський Комітет порятунку бізнесу”. І миттєво зреагували, зробивши грамотні юридичні заперечення, надіславши відповідні заяви, листи, піднявши підприємців, громадськість пресу…

Ось що запропонував Комітет.

Прохання до депутатів Київради:

1. Не виносити проекти на розгляд, а у випадку включення їх до порядку денного комісій – не підтримувати дані проекти рішень на засіданні комісій Київської міської ради.
2. НЕ підтримувати (НЕ голосувати «За») при розгляді даних проектів рішень на засіданні сесії Київської міської ради.
3. За необхідності, зустрітись з представниками власників ТС (маємо ідеї і раніше напрацьовані проекти, які дадуть можливість навести в місті порядок з розміщенням та ТС та збережуть можливість працювати тисячам людей).

АРГУМЕНТИ

(проблематика цих проектів)

Дані проекти повністю суперечать Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 “Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності” із змінами станом на зараз. Статтею 28 ЗУ “Про регулювання містобуівної документації” встановлено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Отже, чіткий порядок отримання паспорта прив’язки тимчасової споруди визначений лише Наказом 244, а жодним чином не рішенням Київської міської ради.

-Зараз в місті Києві встановлено кілька тисяч (за нашими приблизними підрахунками понад 2000) нелегальних МАФів, які не демонтують з 2015 року, які не платять в бюджет. Крім того, є 6000 ТС, які наповнюють міський бюджет. Якщо законним ТС припинять видавати документи, як це пропонується цими проектами рішень, буде більше десяти тисяч МАФів без документів, без платежів до бюджету, а демонтувати їх не зможуть, бо власники ТС будуть захищати власний бізнес. А це нагнітання ситуації, конфлікти, протести, – підкреслила  юрист Тетяна Петренко.

Зрозумівши, що бліцкріг не вдався, почався скандал, пішли публікації чиновники зробили крок назад і спробували налагодити діалог і провести хоч якесь обговорення.

Владислав Трубіцин :“Столична влада має порозумітися з бізнесом!- заявив депутат Київради і Голова Комісії

Для багатьох громадян України підприємництво стає основним видом трудової діяльності. Аби зрозуміти та допомогти столичним підприємцям, особливо у важкі часи коронавірусної кризи, я й вирішив провести цей «круглий стіл».

Ми – влада – маємо завжди чути підприємців! А для налагодження конструктивного діалогу мені, як голові Постійної комісії Київради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою, потрібно було, в тому числі, нарешті познайомитися з представниками столичного бізнесу.

До того ж, підприємці запитували мою позицію щодо розвитку бізнесу в Києві.

Саме тому я анонсував створення робочої групи, до якої мають увійти представники підприємців. Ми разом маємо напрацювати пропозиції та зміни до проєктів рішень, якими пропонується врегулювати питання розміщення тимчасових споруд на території міста Києва!

Зустріч відбулася, хоча не без інтриг.

-Ну що, друзі, з вашою поміччю мені сьогодні таки вдалося потрапити на засідання так званого круглого столу у Київраді. – повідомила співголова ГО  “Київський міський Комітет порятунку бізнесу” Тетяна Петренко.

Незважаючи на весь той сюр, який вирішила влаштувати місцева влада. Спочатку вони відмовили мені у акредитації, а потім, побачивши ваше незадоволення у соціальних мережах, таки допустили.

Звісно ми і очікували, що це засідання захочуть зробити фікцією, як за формою, так і за змістом. Кілька разів організатори намагались підвести нас під те, що потрібно просто доопрацювати ці проекти. А люди з орбіти Кличка непохитно відстоюють ці ганебні документи, які просто поховають малий бізнес.

Ми вимагали від депутатів та чиновників Кличка не вбивати малий бізнес Києва. Були такі, хто нас почув, як голова Постійної комісії з питань власності Михайло Присяжнюк – і ми вдячні за це.

Проте, на жаль, наші вимоги щодо негайного скасування вищезазначених документів, навіть без попереднього винесення на розгляд Київради, почули не всі представники столичних можновладців.

Тому боротьба триває, ми й надалі будемо боротися за свої права, за свій бізнес та за майбутнє наших дітей, доки нас не почують!

В 6000 законно поки що оформлених МАФах задіяні десятки тисяч людей. Вже через кілька тижнів вони можуть стати безробітними, родини залишаться без засобів до існування.

Підприємці не будуть мовчати і терпіти. Вже зрозуміло, що почнеться фізичне протистояння демонтажу, або незаконним рейдерським аукціонам…

Ну і емоційні акції протесту під Київрадою, палаючі шини, гарантовані.

І все це через непомірну корупційну жадібність десятка чиновників і депутатів…

Додайте дикий ріст цін, тарифів, замороження зарплат, управлінський хаос – щось схоже на новий Майдан…

А київських підприємців варто підтримати!

Віктор Тригуб, редактор журналу “Нова Січ”

Чиновницький наступ на київських підприємців продовжується! “Мудреці” з складу нинішніх депутатів Київради створили проекти рішень, які можуть загнати в корупційну тінь, чи просто знищити тисячі тимчасових споруд, якими володіють  столичні бізнесмени. Як правило, це звичайні ФОП…

Добре, що загрозу вчасно помітили в Громадській організації “Київський міський Комітет порятунку бізнесу”.

Журналісти звернулися до співголови Комітету Тетяни Сергійовни Петренко з проханням прокоментувати ситуацію. Майже миттєво отримали детальний аналіз проектів, з яким варто ознайомитися всім власникам МАФ.

Тетяна Петренко: Київрада хоче загнати підприємців в корупційну тінь!

9 червня 2021 року на офіційному сайті Київської міської ради оприлюднено два проекти рішень Київської міської ради «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві» та «Про затвердження зон розміщення на території міста Києва тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності в м. Києві, засобів пересувної дрібнороздрібної торговельної мережі, об’єктів сезонної дрібнороздрібної торговельної мережі та інших об’єктів торгівлі».

Головними розробниками  даних проектів регуляторних актів вказано депутатів Київської міської ради Д. Білоцерковець, В. Трубіцин, М. Нефьодов, В. Слончак, В. Прокопів.

Прохання до депутатів:

1. Не виносити їх на розгляд, а у випадку включення їх до порядку денного комісій – не підтримувати дані проекти рішень на засіданні комісій Київської міської ради.
2. НЕ підтримувати (НЕ голосувати «За») при розгляді даних проектів рішень на засіданні сесії Київської міської ради.
3. За необхідності, зустрітись з представниками власників ТС (маємо ідеї і раніше напрацьовані проекти, які дадуть можливість навести в місті порядок з розміщенням та ТС та збережуть можливість працювати тисячам людей).

АРГУМЕНТИ

(проблематика цих проектів)

Дані проекти повністю суперечать Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 21 жовтня 2011 року № 244 “Про затвердження Порядку розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності” із змінами станом на зараз. Статтею 28 ЗУ “Про регулювання містобуівної документації” встановлено, що розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. Отже, чіткий порядок отримання паспорта прив’язки тимчасової споруди визначений лише Наказом 244, а жодним чином не рішенням Київської міської ради.

-Зараз в місті Києві встановлено кілька тисяч (за нашими приблизними підрахунками понад 2000) нелегальних МАФів, які не демонтують з 2015 року, які не платять в бюджет. Крім того, є 6000 ТС, які наповнюють міський бюджет. Якщо законним ТС припинять видавати документи, як це пропонується цими проектами рішень, буде більше десяти тисяч МАФів без документів, без платежів до бюджету, а демонтувати їх не зможуть, бо власники ТС будуть захищати власний бізнес. А це нагнітання ситуації, конфлікти, протести, – підкреслила Тетяна Петренко.

Зробити в один момент в Києві понад 10000 тимчасових споруд нелегальними – це пряма дорога до корупції. Адже жодна служба не впорається з демонтажем такої кількості обєктів навіть за 2 роки, а це значить, що почнуться неофіційні торги за останні місця в списках демонтажу тимчасових споруд.

Депутатів Київської міської ради намагаються ввести в оману, розповідаючи історії про власників мереж, великий бізнес, мільйони доларів щомісяця… Власники ТС – це в своїй більшості власники 1-4 кіосків. За рахунок роботи кожної тимчасової споруди фактично проживає вся сім’я: за ці невеликі кошти годуються, одягаються, навчаються діти власників ТС, їх співробітників. Багатьом із власників ТС коштів, зароблених від функціонування 1 чи 2 ТС вистачає лише на оплату комуналки, харчування або ліки.

Власники 1-4 ТС не мають коштів для участі в торгах (реєстраційні, гарантійні внески, потім пайова по торгам, відсоток за підписаний договір системі Прозорро, а ще вивіз сміття, сплата за землю).

Ми вже маємо невдалі приклади торгів та аукціонів на тимчасові споруди: зупинкові комплекси та пересувну торгівлю:

На прикладі зупинкових комплексів (ЗК): до торгів власниками тисячі ЗК було понад 100 підприємців, а після торгів – власниками стало менше 10 осіб. А старі підприємці навіть не мали можливості взяти участь в торгах.

Пересувна торгівля – взагалі в хаосі, ніякі торги не дали можливості навести порядок в цій сфері. Просто тепер зявилось два шляхи корупційних схем –через покровителів у владі і у зговорі з оператором КП «Міський магазин». Тому підтвердження купа скандалів, обшуків та кримінальних справ, що були протягом 2017-2021 року. А ще з 2017 року міський бюджет не отримав жодної копії від проведених мільйонних торгів про які часто розповідає мер В.Кличко та Д.Білоцерківець.

Депутати мають голосувати за рішення розуміючи всі сторони питання, а не лише позицію рейдерів, в яких все горить від бажання відібрати цілу сферу бізнесу. Дані проекти не дають відповіді на цілий ряд питань:

по якій процедурі будуть проходити торги, хто зможе взяти в них участь. Чи процедура буде виписана таким чином, як для зупинкових комплексів, коли 95% учасників ринку не змогли навіть взяти участь.

Чи забезпечать ці умови можливість збереження САМЕ малого та середнього бізнесу (ремонт взуття, преса, квіти, продукти харчування), а не створить умови для чергового віджиму на користь великого бізнесу.

Який розмір гарантійних та реєстраційних внесків? Чи матимуть можливість малі підприємці взяти участь у торгах?

Скільки місць буде продано для ТС на торгах в кожному районі, кожному окрузі?Чи враховані побажання жителів і депутатів в потребі ТС взагалі чи соціальних об’єктів (ремонту взуття, питної води, хлібо-булочних, молочних виробів)?

Де схема розміщення місць, які збираються продавати на торгах?

Чому порядок проведення торгів не можуть підготувати та прийняти депутати? Чому голова КМДА має робити це одноосібно?

Поділ на райони в яких можна оформити паспорти привязок та договори щодо пайової участі на ТС та райони в яких це здійснити буде не можливо – суперечить нормам Конституції України, зокрема, щодо надання гарантії того, що кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Заяви на оформлення подаються у наступних районах Солом’янський, Шевченківський, Дарницький, Деснянський, Голосіївський, Подільський. Зазначений пункт не передбачає подачу заяв на оформлення паспортів прив’язки у ще чотирьох районах, а саме Печерському, Оболонському, Дніпровському та Святошинському. Тоді, виникає питання, на підставі яких документів будуть законно розміщуватись тимчасові споруди у цих районах??

Наказом Мінрегіонбуду № 244 передбачено, що замовник – субєкт господарювання, який реалізує право розмістити ТС на підставі паспорта привязки ТС. Жодної норми щодо обмежено місця розміщення ТС не передбачено Наказом. Будь-який суб’єкт господарювання у будь-якому районі має право на розміщення тимчасової споруди! Не обмежуючись декількома районами!

-Наказ Міністерства від 21.10.2011 року № 244 не містить норм, що передбачають будь-які обмеження або повноваження орагну місцевого самоврядування щодо встановення заборон або обмежень на розміщення тимчасових споруд. Отже, норми на які вказує преамбула проекту рішення не дає законних підстав для розробки зазначеного проекту рішення Київською міською радою. – зауважила Тетяна Петренко.

Експерти вважають, що зазначені Проекти можуть реально дестабілізувати дрібний київський бізнес, що викличе масові акції проесту.

Тож давайте налагоджувати діалог!

Підготував В.Тригуб

Фронтові дороги Леоніда Логвиненка

Не забути війну на Донбасі! Підтримати наших захисників! Відроджувати волонтерство. Привертати увагу міжнародної громадськості. Виховувати молодь.

Фронтові дороги Леоніда Логвиненка – умовна назва фотовиставки, яку планує організувати Музей плакату України при журналі “Музеї України”. Запрошуємо всіх, хто може допомогти!

Він журналіст і волонтер. Фронтовий фотограф, поет, прозаїк. А ще співак. Можна сказати, рокер… Леонід Логвиненко. Мій однокурсник і сусід по гуртожитку. Харків.

2014 тихо зібрався,взяв фотоапарат і просто поїхав на фронт. Веде свій фотолітопис цієї війни. Пише якісь пронизливі вірші. Іноді видає маленькі оповідання-замальовки у стилі дуже нам всім зрозумілого нині Хема…

“Ми ніколи не повернемося з тобою з цієї віни у світ, де зорі, немов на Спаса жовті груші, де сни і теплота. Тут, біля териконів залишаться наші душі”. – пророче написав Леонід.

З війни дійсно не повертаються. Вона назавжди залишається в свідомості, впливаючи на кармічний шлях. У кожного свій.

НА БРОНІ Найтепліше місце на броні, нагрітій танковим мотором. Поки залізо не схололо можна якісь пів годинки відпочити. Зараз, коли на кордонах з Україною московська орда брязкає смертельним залізом, дизеля наших танків гріють броню все частіше, воїни вчаться, злагоджуються, готуються… «Мішки» – аж гарячі, але відпочивати на броні ніколи. Хоча, буває, і випадає якась мить. – написав Л.Логвиненко.

Презентуємо одну з пісень Леоніда Логвиненка

КОЛИ ЗАКІНЧИТЬСЯ ВІЙНА

Коли зависне німота над почорнілим полем болю,

у світ, де сни і теплота ми не повернемось з тобою,

де зорі падають ясні, немов на Спаса жовті груші,

де жаль вижалюють пісні, туди не прийдуть наші душі.

Отут, де скіфи, у степах, у цій кривавій чортоверті, у териконах, як в гробах, поховано живих і мертвих.

Отруйне з черепів вино війна нам вихлюпнула в очі

і тільки мамине вікно скрипить – кричить крізь гущу ночі.

З життя фотографа АТО Леоніда Логвиненка. Передок.

Хто не був, не зрозуміє. Коли прилітає, тре падати в багнюку…

Ні помитися, ні перевдягтися… Будні війни…

-Вражена фронтовими фотороботами Леоніда Логвиненка! Відкрила для себе цього Майстра! – сказала заступник Начальника Управління культури і туризму Донецької ВЦА Аліна Певна, – Для нас особливо важливо, що Леонід увічнив миттєвості саме лінії розмежування на Донеччині. Це вже історія. Очікуємо реальних кроків від Музею плакату, з командою якого ми плідно працюємо багато років. Сподіваюся, персональна фотовиставка Л.Логвиненка вже цього року відбудеться в оновненому Донецькому обласному художньому музеї в Краматорську!

Взагалі, була б доречна і увага іншого нашого однокурсника – Сашка Ткаченка, нині Міністра культури України. Щось Мінкульт самоізолювався, не переймаючись проблемами прифронтової зони…

Особисто у мене, у відчуття, що фотовиставка Леоніда Логвиненка відбудеться. І не лише у простріляному Донбасі, а й і в Харкові, Києві, Ризі, Стокгольмі… Вона того варта.

Докладемо трохи зусиль!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату при журналі “Музеї України”

Музей плакату –

https://musplakat.wordpress.com/

У цьому фото Леоніда Логвиненка все про 14 рік. Вдивіться і думайте… 2014 рік. 25-а повітряно-десантна бригада у звільненому Слов’янську.

Продовжуються резонансні пошуки легендарного альбому Гітлера, що загадково зник у Києві. З 2009 року, команда журналу “Музеї України” йде слідами цього артефакту. Здається, підійшли до фінішу…

Залишається отримати відповідь з архіву Служби зовнішньої розвідки України і тоді дві версії…

Розслідування історії з альбомом Гітлера, подарованим Ріббентропом розвіднику СРСР, художнику Глущенку у 1940 році, триває.

Той альбом акварелей, дивився  Сталін і все його політбюро. На початку 90-х, альбом зник. Але, про нього чомусь всі пам’ятають!

На сьогодні головна дійова особа – секретар ЦК КПУ з ідеології Олександр Капто. Його тоді хотіли перевести до Москви. Саме Капто, за версією Криволапова забрав альбом…

Якщо поритися в архівах КДБ, то там можливо, буде з десяток доносів на тих, хто той альбом тримав у руках, чи просто бачив…https://www.museum-ukraine.info/?p=11196&embed=true#?secret=9dtfGA5jAD

На початку 90-х, альбом Гітлера був у Києві! Є люди, які його бачили. Був посередник. Фігурує колекціонер.

Ми не повірили у версію, що О.С.Капто, будучи секретарем ЦК КПУ з ідеології, міг привласнити альбом фюрера. Часи були дуже суворими. За таке могли не те що звільнити з посади, а й посадити. До того ж, Капто якраз їхав до Москви на ще більшу посаду. Потім Посол на Кубі і в КНДР…

Олександр Семенович (2009) працював у одному московському інституті. Більше місяця ми намагалися його зловити у телефонному режимі. Так і не змогли поговорити особисто. Вже помер…

Нарешті його секретар Катерина Фурцева, передала коротку відповідь. “Я здав альбом Гітлера!”. І все. Де здав? У Москві чи Києві? Кому?

-Можливо, в органи… – припустила секретар.

Редакція журналу “Музеї України” направила два інформаційних запити в колишні архіви ЦК КПУ і КГБ УССР. І відразу отримала відповіді, що нас навіть здивувало – люди доброзичливі і професійні!

Дякуємо пані директору Ользі Бажан за сприяння!

Подяка дослідниці, що все перевірила –

Ваш лист Галузевим державним архівом Служби безпеки України отримано. Відповідь буде надана у встановлений законодавством термін.

З повагою
Галузевий державний архів Служби безпеки України
Як ми і передбачали, все зійшлося на архіві КГБ… Значить, Капто, все-таки здав альбом до кагебе… Передбачувано…

Інтриги лише починаються… І несподіваний результат – згідно офіційного листа директора архіву СБУ, альбома у них нема!

Дяка архівістам за сприяння! Особливо особисто директора Архіву СБУ Андрію Когуту за допомогу в розслідуванні! Скористаємося порадою і звернемося до архіву Зовнішньої розвідки.

Хоча, чесно кажучи, шанси на те, що розвідники чомусь, після 1991 року, отримали, для чогось альбом Гітлера і доєднали його до файлів агента Глущенка, невеликі. Робимо запит, чекаємо…

Залишається дві версії.

Секретар Капто здав альбом в архів ЦК КПУ, звідки його, можливо, тихо винесли у бурхливі 90-ті. Або для чогось здав у КГБ УССР, з архіва якого він теж міг зникнути у бурхливі роки.

Але, така знакова річ не викрадається просто так. Там захмарна аукціонна ціна і альбом повинен був десь гучно засвітитися! Що миттєво б засікли міжнародні спецслужби, які уважно моніторять такі теми.

Навіть, якби альбом розшили і спробували продати окремими аркушами.

Отож, висловлю обережне припущення, що секретар ЦК КПУ Олександр Капто залишив Альбом Гітлера собі як сувенір, вирішивши не привертати уваги начальства з ЦК і тим більше, КГБ, перед важливим призначенням в Москву.

Уявіть бюрократичний переполох, якщо секретар ЦК спробував би офіційно здати особисту річ головного наці, для чогось принесеного йому (неофіційно) міністром культури, невідомо як отриману з родини радянського розвідника? Про здачу в КГБ можна і не згадувати…

Коли я з десяток років тому, телефонував Капто в Москву, секретарка, видно теж кадрова кагебістка, після перемовин ні разу не з`єднала мене з екс-послом в КНДР. І замість реального прізвища представилася гучним псевдо – “Екатерина ФУРЦЕВА”! Була міністром культури при Хрущові… Що вже тоді насторожило…

Знищити альбом Капто теж не ризикнув – ті, хто його йому принесли, могли накатати донос. Альбом би миттєво повернувся б.

Значить десь на далеких книжкових полицях московської квартири О.Капто, швидше за все і лежить легендарний альбом Гітлера. Раджу родичам подивитися…

Якщо це так, Альбом Гітлера більше в Україну, а тим більше в родину нащадків художника Глущенка, не повернеться…

Розслідування виявилося несподівано цікавим. І ще не закінчилося. Спробуємо зконтактувати з нащадками О.Капто і чекаємо малоймовірного дива з архіву української розвідки…

Класична історія…

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

Судячи з усього, на Полтавщині знайшли скарб.

Подробиці відсутні, є лише фотографії. І вони вражають… Скарби з розграбованих могил…

Передовий загін чорних археологів під дахом СБУ і якогось політика Юги, здійснив планетарне археологічне відкриття – на місці якогось давно розкопаного кургану, пробурили шурф, заклали 159 кг тротилу, рвонули.

Пригнали екскаватор, копнули.

Знайшли могилу скіфської цариці!

250 кг скіфського золота в прикрасах і все інше!

Неймовірний скарб. Продають на вагу.

Більшість піде в рашку і стане “новгородським” скарбом.

Журнал Музеї України, якимось незбагненним дивом отримав фото…

Історики, яким показали, плачуть…

Фігурують Полтавщина і Крим…

Державні органи, як завжди, не помічають варварських розкопок і злочинної торгівлі…

Народу залишаються фотографії…

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”

Відомий цілитель, рекордсмен, філософ Костянтин Стасюк розмірковує про сенс життя.

Феномен стабільності молодості організму Людини Існує!

Крізь віка людство намагалося зрозуміти істини Творця досконалості організму людини.

Тисячі геніальних людей різних епох і цивілізацій починаючи з фараонів намагалися знайти так званий еліксир молодості.

 Тибет, Гімалаї, шляхи пошуків Реріха, Блаватска, Гітлер, Сталін, Мао і решта – всім хотілося довго жити. Але, не судилося.

-Доброта и лише вона спроможна бути чільником досягнення мети усвідомлення своєї суті! – переконаний Костянтин Стасюк

Нова Січ