Реформа хибна.

Я не лікар. Я “споживач” медпослуг. І як споживач маю право на власну думку.
А ця думка така.
Реформа хибна.
І хибна вона не лише тим, що “монополізує” ринки фамації і лікарських послуг далеко не українськими медзакладами. Українські медзаклади “ляжуть”. Вірніше – їх “положать”.
А на їх місце заведуть міжнародні медичні картелі.
Добре це чи погано? Це погано. Погано, бо слідом “ляже” й медична наука і медична освіта.
А сотні мільярдів коштів платників податків осядуть не в кишенях українських громадян-медиків і виробників ліків, а дістануться саме картелям.
По-дуге. Реформа спрямована на “лікування”.
Отже, громадяни, апріорі, повинні бути хворими. Ну не лікувати ж людей здорових! Отже, здорові мають стати хворими і понести свої гроші і прямо, і через вилучені у них податки тим же картелям.
По третє. Ціна “реформи” – сотні мільярдів, а це вже не просто корупційна спокуса з боку чиновних клєрків від медицини. Це спокуса у геометричній прогресії.
Медреформа потрібна.
Але вона має бути спрямованою на матеріальну зацікавленість громадян не лікуватися, а бути здоровими.
Чи можливо це?
Цілком.
Чи є відповідний досвід у світі?
Є.
Але наші “законотворці” і ті, хто показує нам як “державою керувати”, чимусь витворяють те, що витворяють…
І виглядає, що хтось їх до цієї “творчості” добряче “стимулює”…