Як вдало провести прес-конференцію

Поради молодим журналістам і піарникам.

Є елементарні речі, які повинен знати і вміти кожен молодий журналіст, а тим більше, співробітник прес-служби. Однак, багаторічний досвід показує, що випускники чисельних журфаків, крім приємних спогадів про веселі студентські роки, практичних навиків майже не мають.

І випадкові “теоретики”-викладачі, які жодного дня не працювали у ЗМІ, навчити того не можуть, бо самі не вміють.

Отже, Вам, молодому амбітному спеціалісту, доручили організувати прес-конференцію.

Чітко визначте тему і учасників (бажано, не більше трьох). Призначте дату, час і зрозумійте, у якому приміщенні буде відбуватися те дійство.

У Києві, наприклад, послуги з організації прес-конференцій професійно і за відносно доступні суми, а то і безкоштовно, надають чимало інформагенцій – УНІАН, УНН, Ліга, Кризовий медіа-центр, Укрінформ, Інтерфакс…

В основному там працюють досвідчені профі, які зроблять все, що треба. Хоча, якщо пресу ваша тема не зацікавить, можете опинитися в порожньому залі…

Варто сподіватися на власні сили і контакти.

Почніть із зали. Переконайтеся, що у приміщенні є стіл, стільці, пристойний ремонт. На стінах не висять якісь провокаційні карикатури, політичні плакати конкурентів, чи навчальні стенди з доїння корів, наприклад.

Особливо важливе те, що знаходиться за спинами спікерів! Улюблена забава цинічних фотокорів чи телеоператорів – вибрати такий ракурс, що у героїв можуть виникнути роги, чи обличчя опиниться на фоні чогось незрозумілого. Або шматок слова, що перетворюється на щось нецензурне…

Якщо у сусідньому приміщенні йде ремонт, подбайте, аби під час заходу не гримів перфоратор. Переконайтеся, що не блимає світло, є столик для мікрофонів, операторам є де пересуватися з камерами… Є де роздягтися взимку, не замкнений туалет, не риплять двері, у спеку працює кондиціонер, в президію не світять жорсткі сонячні промені, є пляшка води і склянки…

Завчасно напишіть прес-реліз, де коротко представте учасників, тезово розкрийте тему. Досвід показує, що переважна більшість журналістів візьмуть той прес-реліз за основу чи просто перекатають. Роздайте якісь буклети структури, супутні матеріали. Як є можливість – подаруйте фірмові ручки, блокноти, пакети з потрібною символікою. Преса любить подарунки!

Назву структури-організатора пишіть повністю! Якою б довгою вона не була!

Перед кожним спікером поставте табличку з його прізвищем і посадою. Це особливо оцінять фотографи і відеооператори!

В кінці варто зробити міні-фуршет з бутербродами, фруктами, цукерками, легким вином. Журналісти оперативники весь день в дорозі, у спілкуванні – з вдячністю перекусять.

Сам захід не затягуйте довше години. Краше хай герої поспілкуються індивідуально.

Десь за три дні до прес-конференції варто зробити першу розсилку запрошення. Коротко: дата, час, адреса, пояснити як добиратися, контактний телефон. Тема, тези, прізвища та посади учасників. За день розсилку повторити.

Для розсилки потрібно мати базу даних ЗМІ. У кожного вона індивідуальна. Якщо нема – створіть власну. Зайдіть хоча б у ретинг ЗМІ Бігміру, скопіюйте емейли основних телеканалів, інформагенцій, газет, сайтів, радіостанцій…

Завжди призначайте ведучого прес-конференції. Який повинен вголос зачитати тему, представити учасників. Потім коригувати питання журналістів.

Своїми силами ведіть відеозапис заходу, зробіть серію знімків на свій фотоапарат, у тому числі зафіксуйте гостей. Раптом хтось подасть до суду, чи напише щось зле…

Всіх журналістів акредитуйте у телефонному режимі і безпосередньо у залі – ПІБ, ЗМІ, телефон. Після виходу публікації не полініться, зателефонуйте, подякуйте!

Після офіційного закінчення, передбачте 10-15 хвилин для безпосереднього спілкування героїв з пресою, індивідуальних записів “ексклюзиву”.

Через годину-дві, напишіть короткий звіт з фотографіями, викладіть на свої сайти. Пізніше дайте розширений звіт, відео, як треба.

Завжди моніторте інтернет-простір, сайти телеканалів, газет, що були, передруковуйте їх матеріали на власних ресурсах.

Крім офіційного сайту структури, відкрийте відеоканал на Ютуб, кілька блогів, як і кілька “своїх” інформаційних сайтів – навіть на безкоштовному хостингу. Пошукові системи знайдуть.

Тема провокаційних питань, різноманітних підстав, засланих козачків – буде висвітлена окремо.

Дерзайте!

Поради написані спеціально для практикантів-журналістів Інституту філології і масових комунікацій міжнародного Університету “Україна”.

Віктор Тригуб, редактор журналу “Нова Січ”