Донецький краєзнавчий музей відроджується в Україні!

Нарешті обрали директора Донецького обласного краєзнавчого музею! Щире співчуття новому керівнику Світлані Глушко! Це найбільш багатостраждальний музей України!

“Донецький обласний краєзнавчий музей — один з найстаріших і найбільших музеїв в Україні, у серпні 2014 р. внаслідок обстрілу бойовиками було вщент зруйновано. Центральний офіс залишився в окупованому Донецьку. Кілька філій – на підконтрольній Україні території.

В основі його колекції — експонати з історії дорадянського і радянського періодів краю, зразки етнографічних та природних пам’яток. Золото, ювелірні прикраси, інші цінності…

Під час боїв терористи  неодноразово обстрілювали будівлю закладу. 20 серпня 2014 року росіяни зруйнували значну частину лівого крила музею, пострілами пошкодили дах та вибили шибки в приміщенні. Майже цілком була знищена зала «Рослинний і тваринний світ Донеччини», одна з найбільших в Україні діорам — «Святі гори», яка презентувала багатство флори і фауни. З 29 зал, після зруйнування бойовиками, вціліло лише 3 зали…” – пише Вікі.

Журнал “Музеї України” провів спеціальне розслідування тих подій, запідозривши громадянина РФ, полковника ФСБ РФ, терориста І.Гіркіна (Стрелков) в пограбуванні фондів, вивезення їх до Росії, прикривши злочин артилерійським обстрілом. З цього приводу було написано відкритого листа президенту РФ Путіну, якого повідомили про розграбування і обстріли музейного закладу України, попередивши про його особисту відповідальність на міжнародному рівні. Що викликало дику реакцію ватних сайтів, зокрема сумновідомого Шарія…

Філії – Композитора С.Прокоф’єва в с. Красне Красноармійського (Покровського) району. В.Немировича-Данченка в с. Нескучне Великоновоселківського району. Музей лісу в Великоанадольському лісництві Волноваського району.

Через війну і дивні бюрократичні перепони, придумані кимось в Кабміні, співробітники цих філій, практично два років жили без зарплати, оплати комунальних послуг, охорони… Викручувалися як могли. Допомагали і на місцевому і на обласному рівні. Музеї збережено! Це головне!

Можна сказати, що музейники, які не розбіглися, а залишилися вірними своїм закладам, врятували їх у воєнний час, здійснили моральний професійний подвиг!

Одна з них – Світлана Глушко, яку Голова Донецької ОДА Павло Жебрівський призначив влітку 2016 в.о. директора ДОКМ. Саме їй, ціною неймовірних зусиль, за підтримки Управління культури і туризму ДОДА, вдалося перереєструвати комунальний заклад культури, почавши всі необхідні процеси з відновлення повноцінної роботи, оплати праці, комунальних платежів… За два роки зібралося стільки проблем!!!

Перед тим був конкурс на заміщення посади директора, який виграв “світило”-науковець з Києва. Однак, ознайомившись з реальним станом справ і горою  труднощів, які треба подолати у стислі терміни з мізерною зарплатою, відмовився підписувати контракт, загальмувавши і без того загальмоване.

І офіційна інформація:

“Відбулося друге засідання конкурсної комісії по проведенню конкурсного добору на посаду генерального директора«Донецького обласного краєзнавчого музею».

Прийнято рішення визначити Глушко Світлану Миколаївну переможцем конкурсного добору. Рекомендувати голові облдержадміністрації, керівнику обласної військово-цивільної адміністрації Глушко Світлану Миколаївну на посаду генерального директора «Донецького обласного краєзнавчого музею», як таку що відповідає визначеним критеріям: має фахову освіту, досвід роботи, обґрунтовані пропозиції щодо розвитку комунального закладу культури”.

Донецький обласний художній вдалося перереєструвати швидше – лише одна філія-скансен в селі Прелесне під Слов`янськом. Погасили заборгованість. А от директора знайти не можуть – ніхто не хоче добровільно йти на ту музейну каторгу за такі гроші…

Донецькому краєзнавчому треба допомогти. Команда журналу “Музеї України” обіцяє створити і стартово наповнити сайт, аби було вікно у світ, спробуємо доправити у ті забуті сільські філії якісь виставки, підтримати музеї у пресі… Спробуємо заїхати…

У цій ситуації згодиться все…

Тут варто стримано подякувати Голові Донецької ВЦА Павлу Жебрівському, його заступнику Ігорю Стокозу, начальнику Управління культури Аліні Певній за те, що змогли подолати бюрократичний спротив і знову відродили славетний Донецький обласний краєзнавчий музей на вільній території України!

Директору Світлані Глушко – наснаги, витримки, мудрості, сміливості, напору!

Переважна більшість музейників мирних областей, можливо не повірить, що можна ось так без заробітної плати і необхідних витрат, зберігати три музея протягом майже трьох років. І вберегти! А це звичайний епізод у прифронтовій зоні. Просто іде війна… А цього багато хто не розуміє…

…За кілька десятків кілометрів від Великої Новосілки, проскочивши дорогу, яку обстрілюють снайпери, під прямою наводкою арти, ми приїхали до музею, що працює (!) просто на “передку”. Щойно просто у дворі вибухнуло кілька снарядів. Вікна вилетіли. Скрізь осколки… Фронт “дихає”. Село у будь-який момент може дістатися сепарам. А ми привезли виставку патріотичного плакату Юрія Неросліка, у тому числі з антипутінськими роботами. Завідуюча відразу почала ті плакати розвішувати. Ми спробували її зупинити, розуміючи, що якщо завтра сюди увірвуться сепари, патріотку розстрілюють, а музей спалять. Чи знову гахнуть мінами…

“Це мій музей, моя земля і виставка буде!” – абсолютно буденно сказала жінка. Виставка є!

Ось такий він, український Донбас!

Вітаємо з початком відродження Донецького обласного краєзнавчого музею!

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”, керівник Музейних експедицій в АТО