«Титанік» Мінкульту

Чи вдасться команді Ніщука перетворти

кириленківську «прачечну» на сучасний

орган державного управління

         Вже чималий термін минув після заселення команди Євгена Ніщука в будівлю на Івана Франка, яку попередники «нічтожесумняшеся» перетворили на один з гірших варіантів «прачечної» за весь час її існування. Зовсім скоро доведеться звітуватись про початок зробленого.

         Признаюсь відразу у своїй упередженості – в порівнянні з «говорящими головами» Кириленка команда Ніщука, як на мене,  виглядає набагато презентабельніше. І мені хочеться вірити у майже неможливе: що ці люди зможуть врятувати судно «Мінкульт» застарілої конструкції, з численними пробоїнами, та матросами, що цуплять з трюма залишки вантажу. Не просто врятувати, але й провести бурхливим морем сучасності.

         Якщо вважати явище Кириленка останнім «вип&рдом» «совка», його потрібно уважно вивчити. Це явище було тим огидніше, що типовий «совок» прикривався вишиваним рушником націоналізму. Свого часу юний Славко, видно, добре засвоїв те, що, якщо прикрити будь-який кізяк патріотичним гаслом, мало знайдеться сміливців назвати кізяк кізяком та уславитись українофобом. От так він і мандрує по владних коридорах багато років, прикриваючи свої бездарні дії вишиванкою.

         Посадовець, який за свою провокацію з голосуванням 23-го лютого 2014 року, що сприяла загостренню ситуації в країні та початку кровопролиття, повинен був публічно вибачитись та назавжди піти з політики, натомість покрокував далі щаблями влади. Цинічно та відверто розставивши своїх кумів-друзів на керівні посади Мінкульту, дозволив їм так само цинічно порушувати закон. Запрацювали «схеми», та такі, що ціла музейна галузь посипалась, як картковий будиночок. В керівництві закладів культури зявились якісь попи, рейдери, бувші менти… Погуляли! Погоджусь: важко буде наступникам розгрібати Авгієві конюшні, що залишила «прачечна» Кириленка. Але! Хлопці-дівчата, ви знали, на що йшли!

         Пану Кириленку важко було залишити незавершеною інсталяцію «Мінкульт у вигляді купи гною», тому він далеко не відійшов: присів у крісельце віце-прем’єра гуманітарія. «Высокосижу, далеко вижу!». Тут і «своїх» директорів можна відстояти, і дружині допомогти другий раз «захистити» докторську. Я собі вже уявляю цю атестаційну комісію: - Ти компіляцію бачив? – Ні! – А ти? – А я взагалі нічого не бачив!  - Ну от і добре! Не забирати ж у милої жіночки докторську ступінь – вона вже до неї звикла! Старим перунам з комісії  хочетьсяж спокійно досидіти до наукової пенсії! Так?!

         Я не буду розтікатися вивіркою по древу, а почну зі своєї улюбленої теми: музеї. Спливає критичний час, коли музейна громада чекає бодай на якісь рухи з боку керівного органу держави. Міністерство нібито уважно вивчає ситуацію. У музеї йдуть стандартні комісії. Після перевірок роблять пальчиком «ай-яй-яй» керівникам за відверте порушення законодавства і спокійно всідаються знову у своїх затишних кабінетах.  Керівник музейного управління (зараз - відділу) Василь Рожко робить здивовані очі – «та ви що?! – порушують?!!». Хороша хвороба склероз – нічого не болить, і кожний день новини. На протязі усього часу роботи пана Рожка йде руйнація музейної галузі, йде системне, грубе порушення музейного законодавства, а Василь Михайлович знаходиться у зручній для себе позиції страуса. - пише pirogovo-museum

         Директори, які були призначені за його каденції – Бойко, Сосновська та інші – створили безглузді структури та штатні розписи (до речі, затверджували їх у Міністерстві!). Так от, за цими абсолютно креативними штатними розписами не те що музеї, а громадський туалет на вокзалі працювати не зможе – буде збанкротований та пограбований! А між тим, користуючись сприятливою конюктурою, Сосновськав Історичному музеї пачками звільняє людей, а Бойко в Пирогові з «партнерами»відвертоцупить гроші з музейної скарбнички. Якщо найближчим часом не буде здійснено рішучих заходів, «Титанік» міністерства стрімко піде у небуття зі своїм нібито і непоганим новим екіпажем. Пробоїни, зроблені попередниками, можуть виявитись фатальними. Те, що профани-директори нищать кадровий потенціал Мінкульту, видно вже неозброєним оком. Чи зможе діючий Міністр зробити з Мінкульту дієвий орган, який зможе врятувати галузь, побачимо найближчим часом. В країні, яка на Сході веде кровопролитну війну за існування, Міністерство культури не має права працювати по старому, по-«прачечному»!

         До речі, найближчим часом представники кількох провідних музеїв збираються до Мінкульту з пікетом. З першим пікетом вас, шановні!

Вадим Логвінов.