Брата символа Донбасу поранили в АТО...

Це один з кращих підрозділів української армії. 90 бат 81... Десантно-штурмовий... Вони завжди там, де найважче. І будь-які втрати у них сприймаються гостро...
Ми відкривали виставку картин і патріотичного плакату Юрія Неросліка у Палаці культури Костянтинівки, концерт давала Анастасія Приходько. Щойно повернулися з Торецька.
Фактично, відкривали Костянтинівку для хвилі українських артистів і громадських діячів, які з масовими акціями далі Краматорська їздять рідко і крадькома. Безпека...
Відповідно і ми з екс-бійцем 92 бригади Юрієм Неросліком - арт-директором Музею плакату, і моїм Малим Ростіком, трохи нервували. Перед початком навіть спеціально приїхала начальник Управління культури і туризму Дон ОДА Аліна Певна, аби переконатися, що все нормально. Дякуючи профі з Палацу культури, куратору Володимиру Землянку, всі проблеми вже вирішили.
Не було видно  жодного доблесного місцевого міліціянта... Як завжди.
З красунею Малінкою, "плакатним символом Донбасу", яка стала ним завдяки плакату Ю.Неросліка, що відповідає за всі музеї Донеччини в ОДА, ми трохи нервово стояли біля центрального входу. Нікого.
Раптово звідкісь виникли повністю екіпіровані десантники зі зброєю, що миттєво взяли периметр.
Все чітко, мовчки, професійно. І лише після цього підтяглися основні глядачі концерту і відвідувачі нашої виставки з легендарного 90 бату. Як  активісти і мешканці міста.
Малінка зустріла брата, що теж був в охороні. Познайомилися. Земляк. Поговорили, пожартували. Фотографуватися відмовився категорично, сестра весело вдягла його кепі, що досить авангардно вписався до її краватки-вишиванки. Зробив фото його бойового товариша із Західної...
Нас покликали до залу - концерт. Потім офіційне відкриття, промови, преса. Малінка помчала на вулицю - десантників вже не було...
За десять днів їх  накрило в Авдіївці.
Брата врятував бронік і каска. Обличчя посікло, вилетіло око. Контузія.
Волонтери написали про 14 поранених, доставлених до госпіталя в Одесі... Що там повідомили офіційно - не знаю. Треба думати і про військову таємницю...
Хоча сепарські сайти зреагували миттєво. http://rusvesna.su/news/1462012846
 Особлива "подяка" зрадникам, що зливають ворогу персональні дані наших бійців, особливо, добровольців...
І коротка цитата з одеського сайту:


"в Одессу доставили раненных в зоне проведения антитеррористической операции бойцов.

Об этом заявил волонтер Андрей Танцюра, передает «Одесский паблик».

Он утверждает, что всего было доставлено 14 бойцов, при этом 4 из них находятся в тяжелом состоянии".

Источник - http://odpublic.net/news/2016/04/26/v-odessu-dostavili-822617

Малінка помчала до Одеси. Брату зробили кілька операцій. Вставили око. Кращі лікарі рятували. Сподіваються, зір, хоч частково відновиться... Віримо у краще!
Лікарі відчайдушно змагаються за життя і здоров`я всіх поранених. Які прибувають мало не щодня...
Це типу зразкове виконання Мінських угод.
Вести переговори з терористами - марна справа. Відкрито протистояти всій путінській орді без підтримки НАТО, ми теж не зможемо. Відвести армію від фронту - капітуляція. Орда рвоне і до Криму, і до Києва... Захід відкупляється якимись копійками, ще й до того ж, оформленими як кредит... Лише боротьба.
Зона АТО - край цивілізованого світу на межі божевільного Мордору.
І кожен день миру як України, так і ситої Європи, настає завдяки цим красивим молодим хлопцям, їх життям.
Страшна реальність. Безнадія, страх, горе. І віра в Україну. У нас всіх. Героїзм, що вже став щоденним. Патріотизм і жертовність.
Всі чекають Перемоги. Кожен наближає її як може.
Це все. Просто бойовий епізод. Маленька розшифровка рядка повідомлення прес-центру АТО. Доля Солдат. Життя.
Іноді думайте про тих хлопців, які там, милуючись мирним небом...

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України", керівник 15 Музейної експедиції в АТО