Різні кольори прифронтового Донбасу

Погано, що до цієї війни звикаєш. Починаєш їздити у “зону АТО” як на роботу. А вздовж “лінії розмежування”, яка є справжньою лінією фронту, у буденному ритмі живуть сотні тисяч людей, вчаться діти і працюють музеї. Настрої дуже різні...

На деяких ділянках стріляють з великого калібру щодня, іншим “пощастило” більше – вибухів майже не чують, хоча дихання війни відчувають повністю.

Торецьк – колишній Дзержинськ – опинився просто на фронті. У деяких місцях окопи за кілька кілометрів від міста. Поруч окупована Горлівка і купа населених пунктів, де гримить щодня, а назви постійно в рапортах Генштабу.

В місті працює Народний музей історії міста Торецьк. До якого і вирішила завітати Музейна експедиція журналу “Музеї України”.

Вперше після демобілізації з 92 бригади ЗСУ, до нас приєднався арт-директор Музею плакату при редакції Юрій Нерослік. Відповідно, розробили нові патріотичні плакати і привезли виставкові комплекти вже добре відомих. В Костянтинівці до нас приєднався головний спеціаліст Управління культури і туризму Донецької ОДА Володимир Землянко, Ростик Тригуб від Національного газетно-журнального видавництва, що щедро передає у прифронтову зону свою продукцію. Розбитими дорогами, крізь блок-пости рушили до міста.

Варто сказати, що попередньо зконтактувалися з директором музею Надією Іванівною Семеновою, зрозуміли ситуацію з певними проблемами з приміщенням. Встигли розробити і подарувати музею маленький сайт (вже сьомий музей Донеччини вивели в інтернет). https://toretsmus.wordpress.com/

Монументальну будівлю міськради спалили і підірвали сепари при відступі, тож міський відділ культури і музейники тимчасово знаходяться у бібліотеці. Тут зразковий порядок, розгорнуто чимало етнографічних виставок, проводяться дитячі свята, культурологічні акції.

Попри близькість до фронту і демонстративну прихильність керівників міста ідеям “Новоросії”, публічну підтримку терористів ДНР, заклади культури міста працюють у штатному режимі, роблячи те, що і повинні робити. Що радує.

А стосовно деяких аж занадто проросійських місцевих керівників, давно пора запустити жорсткий процес люстрації та розпочати кримінальні справи за державну зраду, підтримку незаконних озброєних формувань, тероризму, сепаратизм. Таких аж занадто пропутінських негідників треба або відправити до ДНР, а ще краще – до суду і у місця позбавлення волі. Вони ж продовжують керувати великим промисловим містом, переконаний, при нагоді завдадуть удару у спину. Тут лише тотальна зачистка і повне перезавантаження. До української мови продовжують ставитися як до бандеравскава наречія… Тут – лише пряма дія. Досить говорити – всі все побачили. І “дивна нерішучість” правоохоронних органів викликає ще більше питань…

Ми проїхались містом, сфотографували центральну площу, закритий універмаг і спалену міськраду.

Особисто у мене немає ніякого бажання повертатися у це совкове містечко, що застигло у періоді розпаду розвиненого соціалізму із кадрами відібраними обкомом КПСС і райкомами Партії регіонів. Спершу тут повинні попрацювати правоохоронці! Достатньо зазирнути у базу сайту “Миротворець”…

А ми повернулися у активну Костянтинівку, де у міському музеї робили вже другу виставку патріотичного плакату, а у прекрасному Палаці культури монтували виставку картин і плакатів художника Юрія Неросліка. Очікували концерту Анастасії Приходько. Мистецьке життя тут вирує!

Культурно-мистецька акція “Кольори мого життя” і Музейна експедиція – починалися!

Дуже різні кольори має прифронтовий Донбас…

Віктор Тригуб, редактор журналу “Музеї України”, керівник 15 Музейної експедиції в АТО