«Бахмутський вернісаж» відкрився у Жовкві!

В ідеальному місті Європи, у  Жовкві, в залах королівської резиденції відбулася грандіозна подія – мистецька акція «Бахмутський вернісаж», яка творчо поєднала східні і західні землі єдиної України.

Ця подія відбулася у Львівській національній галереї ім. Б.Возницького, яка гостино розмістила полотна художників Донбасу, у залах музею «Жовківський замок». Виставку підготувавав Артемівський краєзнавчий музей, який передав до Галереї найкращі зразки мистецтва Донбасу.

Лариса Разінкова, гендиректор Львівської національної галереї ім. Б.Возницького: “Ми раді надати музейний простір для наших колег з Донеччини. Робота галереї має більш західно-європейське направлення, але збірка художніх робіт, яку привезли наші колеги з Артемівського краєзнавчого музею, показала, що серед митців Донбасу є дивовижні таланти, які мають вийти на міжнародний рівень і знайти своє місце у європейських художніх галереях. І мабуть наша біда, що ми мало вивчали творчість талантів східних регіонів країни, мало приділяли їм уваги – і те що відбувається на Донбасі, в цьому є недолік державної політики, яка практично не приділяла уваги культурному розвитку Донбасу. «Бахмутський вернісаж» – це наша перша виставка, яка повністю присвячена художникам  Донбасу, і я впевнена, що у майбутньому ми будемо проводити багато спільних мистецьких проектів».

Аліна Певна, начальник Управління культури і туризму Донецької ОДА: «Головне завдання управління – українізація донецького регіону і налагодження роботи закладів культури області. Після оголошення ДНР все управління культури області залишилося у самопроголошеній “республіці”. Там же залишилась вся документація. Впродовж минулого року доводилося налагоджувати роботу управління з нуля, відновлювати міжгалузеві зв`язки, заново розробляти стратегію відродження культури Донеччини. Я зустрічала спротив місцевих органів влади щодо нової стратегії, і нерозуміння багатьох представників культури, які звикли працювати за радянськими схемами. Дуже важко йшли на контакт обласні департаменти культури, яки сприймали Донеччину лише як воєнну територію, де страшно проводити довгострокові культурні заходи. Але, знайшлися активісти, які не побоялися зони АТО і запропонували провести культурні заходи на території Донецької області підконтрольній українській владі: до нас поїхали не тільки творчі колективи, але й художники і народні майстри – у музеях області знову почалися відкриватися мистецькі виставки з інших регіонів України. У жовтні 2015 року Управління культури і туризму разом з ВМГО «Соціальний вектор» започаткували культурно-мистецьку акцію «Відчуй Україну», в рамках якої проходили виставки «Яворівський розпис», «Мальовнича Київщина», «Прогулянка Києвом», де художники представляли свої  твори і знайомили донеччан з дивовижною красою України. Сьогоднішній вернісаж – це продовження цієї мистецької акції, яка надасть можливість галичанам побачити красу Донецького регіону і оцінити творчість місцевої художньої школи.

Також, я дякую, що Міністерство культури України підтримало  стратегію розвитку Донеччини і започаткувало програму «Український Донбас». Ця програма надала можливість залучити всі області України до культурного розвитку Донеччини. У рамках цієї програми ми вже підписали меморандуми про співробітництво з Департаментом культури і туризму Вінницької ОДА. І сьогодні я підписала такий же меморандум з Департаментом культури Львівської ОДА. І це не просто ще один формальний акт – це документ, який надасть можливість проводити спільні мистецькі та культурні заходи, міжгалузеві навчання, зробити методичний центр для співробітників культури Донеччини – адже впродовж багатьох років, у Донецькій області не було ні навчальних семінарів, ні курсів підвищення кваліфікації.

І велика подяка Львівській національній галереї ім. Б.Возницького, що вони надали можливість показати художню фондову колекцію Артемівського краєзнавчого музею».

Наталя Малина, зберігач Артемівського краєзнавчого музею: «Бахмутський вернісаж» – виставка, яка проходить у нашому музеї кожного року. Але, це перший вернісаж, який відбувається за межами музею, і ми дуже пишаємося, що нас прийняли у залах старовинного замку. Представлені на виставці полотна, що входять до зібрання Артемівського краєзнавчого музею – це головна і краща частина його художньої колекції. Серед них – декілька полотен, що належать саме живописцям, зараз ці роботи знаходяться на тимчасовому зберіганні. Музейну колекцію було сформовано у другій половині 1990х-2000х років і вона продовжує поповнюватися і зараз.Більшість творів – це краєвиди, натюрморти і портрети. І кожна картина має свою історію та легенду. Зараз музей зберігає величезну збірку художніх творів, і в майбутньому ми плануємо організувати окрему художню галерею при музеї».

Наталя Дишева, ст.н. с. Артемівського краєзнавчого музею: «До 1924 р. Артемівськ мав назву Бахмут. Тому виставка має назву «Бахмутський вернісаж». А музей має повну офіційну назву Артемівський державний краєзнавчий музей. Як для музеїв Донеччини, історія музею складна та велика. Перші мешканці на цих землях з’явилися у кінці XVI ст., з кінця ХVII ст. тут почали виварювати рапну сіль, з 1701р. Бахмут став фортецею на шляху кримських татар та ногайців, а з 1783 р. – другим, за розміром, повітом у Російській імперії. З розвитком промисловості, будівництвом вугільних та соляних копалень у Бахмутському повіті у 2-й половині XIX ст. пов’язаний вислів «Бахмут – центр нової Америки». У 1909 р. у повітовій земській управі Бахмуту службовець Г.Н. Філь створює перший на Донеччині «Шкільний музей». У буремні 1917-1918 рр. молодий бібліотекар Ф. Максименко розширює земський музей у музей народної освіти повіту. В 1920-1923рр. постає питання створення на Донеччині краєзнавчих музеїв у Луганську, Маріуполі та Бахмуті, який тоді став центром Донецької губернії. У 1924р. музей вже працював, мав свій штат (директор Б.С. Вальх). Майже 15 років (з 1925р.по 1938р.) музей очолював учень Д.І. Яворницького І. А. Часовніков. Але в Артемівську були ще й музеї атеїзму, санітарної культури та історії революції. Фашистська окупація 1941-43р.р. завдала невиправних втрат культурі міста. У 1942р. був розграбований та згорів краєзнавчий музей, у 1943р. загинув багатющий архів краю з тисячами документів XVІІ сторіччя. Відновлення музеїв почалося зразу у повоєнні роки, у Артемівську створення громадського краєзнавчого музею почалося у 1956-1957рр. Його відновлювала заслужена вчителька України Н.В. Вінк. З 1982р. музей зайняв старовинний реставрований будинок (особняк підприємця, директора «Дротяно-гвоздильного і штампувального заводу», 1911р.) і вже 18 травня 1989р. розпочав працювати на державному рівні. Щодо художньої діяльності краєзнавчого музею, то вона розпочинається з кінця 20-х років. В 1929 р. директор І. А. Часовников створив художній відділ та організував 2 виставки пролетарських художників, яка привернула велику увагу відвідувачів. Існують відомості про те, що в музеї були роботи В.В. Кандинського (1866-1944 р.р.). Відродження художнього життя відбувається в 1958р., коли в Артемівську проходить перша міська виставка зображувального мистецтва художників-любителів. Деякі з її учасників стали професійними художниками. Всі перебудови в житті суспільства, місцевої громаді привели до активізації художнього розвитку смаку. Таким чином, 19 вересня 1996р. при Артемівському краєзнавчому музеї відкрився виставковий зал, який і досі привносить яскраву нотку в життя кожного мешканця міста».

Олег Микита, голова Львівської організацї Національної спілки художників України: «Я дуже радий бачити таку величезну зібрку хідожників на львівській землі. Не існує західної чи східної України. Україна єдина, існують лише схід та захід України. Ми починали робити подібну акцію в західних областях, яка мала назву   «Сусіди» і планували робити це в інших областях країни. І я дуже радий, що цю акцію продовжило Управління культури Донецької ОДА»

Софія Каськун, завідуюча музею «Жовкіський замок» Львівської національної галереї мистецтв ім. Б.Возницького: “Два роки тому музей поводив міжнародний художній пленер «Ідеальність задуму – відкритий простір мистецтва», котрий об’єднав художників Харкова, Чернівець, Львова та Республіки Польщі. Митці Донеччини не приймали участі в цьому проекті лише тому, що в нас не було контактів і ми не мали уяви про їхню творчість. Завдяки «Бахмутському вернісажу» ми маємо можливість познайомитися із художниками Донеччини, їх творчістю та планувати наступні спільні акції – виставки, пленери. До слова: учасником минулорічних «Серпневих зустрічей» – художньої виставки, присвяченої Дню Незалежності України, що традиційно відбувається в музеї, став вимушений переселенець з Донецька, чудовий художник Тарас Носар, художник Г. А. Тишкевич, робота якого представлена на виставці, зараз проживає у Львові. Дякую організаторам за добре сплановану акцію».

Наталка Іванченко, шеф-редактор журналу «Музеї України», координатор проекту «Відчуй Україну»