Українські таємниці Баварських Альп

На цих людей постійно полювало КГБ. Тому, вони вели напівзакритий образ життя. Лише зараз починають виникати унікальні речі, які вони ретельно переховували. На жаль, вже після смерті власників...

Завершилася чергова пошукова експедиція в Баварські Альпи. Представники часопису "Музеї України" побували у таких містечках, які не позначені навіть на детальних німецьких картах...

В цих малодосліджених місцях кілька років тому був знайдений ретельно замаскований бункер з архівами, дивними речами, книгами, картинами містичного інституту Аненербе. Нам вдалося отримати лише кілька фотографій... Історія триває...

Наш представник у Німеччині, фундатор європейського Музею артефактів Микола Кайзер, повідомив про нові українські таємниці Баварських Альп.

-Перш за все, це "Портсигар Січових Стрільців", яким ймовірно когось нагородив Гетьман Павло Скоропадський, що жив і помер в Баварії. Є лише ініціали ТШ. Бачимо бійця у формі того часу, з рушницею, шаблею. - розповів М.Кайзер, - Прикметно, що тризуб вирізано у "гетьманському" стилі. Саме такі зразки виставлені у київському Музеї гетьманства, подаровані донькою Гетьмана... Спробуємо дізнатися більше...

Портсигар відразу перетворився на статусну річ.Став символом впливовості і заможності. Схожих портсигарів практично не зустрічалося, робили їх на замовлення.

Певний час існувала мода на іменні нагородні портсигари. Часто їх дарували на день народження...

Коштувала та штука тоді досить дорого, тож дозволити собі мати гарний портсигар могли не всі. Відповідно, і нагороджували за щось суттєве. За Сталіна всі подібні речі вилучалися і знищувалися. Отож, можна лише уявляти, як портсигар опинився у Німеччині...

Ще одна сенсаційна знахідка - велика медаль Митрополита А.Шептицького. Було виготовлено лічені примірники. Більшість втрачені назавжди. Одна знайшлася під Мюнхеном...

-Нині ми формуємо велику українську експозицію європейського Музею артефактів, - підкреслив історик Микола Кайзер, - У двадцятих роках минулого століття до Німеччини переїхало чимало відомих українців. Багато хто з них підтримав Гітлера, брали участь у знакових подіях. НКВД-ГПУ-КГБ постійно їх переслідували, засилали агентів, намагалися знищувати. Українці жили закритими громадами, стараючись ніяк себе не афішувати. Найтрагічніше - через безпеку фактично нічого не розповідали власним дітям і онукам. Відповідно, після смерті, архіви і колекції зникають. Ще добре, якщо опиняються у маленьких антикварних крамничках, у колекціонерів, де ще хтось зможе їх знайти. Ось так поступово ми і формуємо майбутній музей.

На сьогодні все. Очікуємо нових знахідок.

Ми вже звикли, що нам дістаються лише фотографії. Але, для відтворення реальної історії України, важливо навіть це. Адже, цілі історичні пласти за царів і Сталіна було розпорошено і знищено. Їх вірний нащадок Путін продовжує підло переховувати наші скарби у спецхранах російських музеїв.

Що говорити, якщо навіть всесвітньо відому картину Рєпіна "Козаки пишуть листа турецькому султану" зняли з експозиції як неполіткоректну...

Шукаємо в Баварських Альпах...

Віктор Тригуб, редактор журналу "Музеї України"