Марина Ємцева як символ Донбасу

Команда Музею плакату України поставила перед собою амбітне завдання – знайти плакатний символ українського Донбасу. Билися майже рік. Створили десятки плакатів. А Головний все ніяк не виходив…

Нарешті, арт-директор музею, один з кращих плакатних художників світу Юрій Нерослік, блискуче виконав завдання!

Фактично, запалили нову яскраву зірку, що осяє наш шлях.

Отож, знайомтесь – Марина Ємцева! Випускниця Донецького університету. Культуролог. Спеціаліст Управління культури і туризму Донецької ОДА. Відповідає за всі музеї області. Родом з окупованої Макіївки.

Патріотка і розумниця.

Фотографію випадково зробила шеф-редактор журналу “Музеї України” Наталка Іванченко у передноворічному Краматорському художньому музеї.

Поставили у Фейсбук, проілюстрували кілька статей на наших сайтах. Читачам сподобалося.

-Я відразу зрозумів, що це саме той образ, який ми так довго шукали! – розповів учасник АТО, арт-директор Музею плакату при журналі “Музеї України” Юрій Нерослік, – Українка, красуня, професіонал своєї справи! Плакат створив буквально на одному подиху. Виставили в Фейсбук – шаленна популярність!

-Марина закохана в українську культуру, у неї вишуканий музичний смак, прекрасно танцює, принципово україномовна, гарно орієнтується у надскладній музейній сфері! – характеризує нову зірку шеф-редактор журналу “Музеї України” Наталка Іванченко, – До того ж, саме вона жорстко і особисто контролювала процес декомунізації Донеччини. Саме завдяки її принциповості, в області не залишилось жодного ленінського ідолу…

Промовистий факт – рідний брат Марини – доброволець Національної гвардії України. Більше року захищає країну від терористів. “Каратель”, як кажуть сепари…

Разом ми багато разів блукали зоною АТО, від музею до музею, прориваючись і у Другу і в Першу лінію оборони. Якось мало не зайшли на мінне поле…

В Маріуполі Маринка спокійно розгулювала у патріотичній футболці, а її керівниця Аліна Певна у розкішній вишиванці. Після гостросюжетної нічної прогулянки утрьох тим прекрасним містом, я написав статтю про безбашених “бандерівок” Донецької ОДА…

Завжди захоплювався сміливістю і спокійною безстрашністю цієї дівчини. Фронт для неї, як і для всіх донбасівців, звична буденність. Як і обстріли. Вона там поруч працює.

Мені щиро хочеться, щоб мій рідний Донбас асоціювався з освітленим інтелектом обличчям цієї красуні, а не  з перекошеними фізіономіями переконаних ковбасних ватниць, яких так полюбляє телебачення.

Ось він, новий образ нового українського Донбасу!

Все буде добре!

Слава Україні!

Віктор Тригуб, директор Музею плакату при журналі “Музеї України”