Друзі терориста Гіркіна з музею МОУ пропагують фашизм

Жахлива катастрофа-теракт з малазійським «Боїнгом» сколихнула всю світову спільноту, розділивши й без того запеклу війну з путінськими терористами на Сході України на «до» і «після». Цю трагедію порівнюють з 11 вересня у США, коли теж постраждали ні в чому не винні люди.

Ніхто не думав, що ТАКЕ буде можливим, але це сталося, оскільки тероризм межі не має, як не має межі  й цинізм російських терористів-бойовиків. Чого варті вихваляння  головного терориста Донбасу Гіркіна-Стрілка, коли він про збитий літак (вважаючи його українським Ан-26) зневажливо-цинічно заявляє як про «птичкопад», який  десь «валяється за шахтою».

В один момент Росія з країни-агресора перетворилася в імперію зла, як СРСР часів «холодної війни». Ласкаво просимо до «руського міру»!

Але найстрашніше те, що зовсім не на далекому Донбасі, а тут, в центрі Києва, ми маємо осередок друзів Гіркіна-Стрілка – людей, які цілком офіційно працюють в головному музеї Міністерства оборони України  - його директор В.Таранець та апологет терориста-реконструктора Я.Тинченко. Вже неодноразово писали про цю ганебну ситуацію довкола музею! Невже нині високопосадовці Міноборони не бачать КРИЧУЩОГО ЦИНІЗМУ ЦІЄЇ ДІЙСНОСТІ?! ДРУЗІ ТЕРОРИСТІВ, ЯКІ ЗБИВАЮТЬ ЛІТАКИ, ВБИЛИ 298 ЛЮДЕЙ, З НИХ 85 ДІТЕЙ, ПОГЛУМИЛИСЯ НАД ПОНІВЕЧЕНИМИ ТІЛАМИ ЖЕРТВ, КЕРУЮТЬ ГОЛОВНИМ ВІЙСЬКОВИМ МУЗЕЄМ КРАЇНИ!

Таранець лише восени 2013 року  в Києві приймав Гіркіна-Стрілка  на своїй реконструкції, де той стрибав по ярах Троєщини! А потім геральдист-реконструктор О.Руденко мимрив всім телевізійникам в інтерв’ю, намагаючись відмежуватися від Гіркіна, що ніби той і був, ніби й бачили, та не роздивилися… Але ж фотодокази залишилися!

Заступник Таранця з наукової роботи Я.Тинченко, який знає Гіркіна з 1994 року, взагалі в своїх інтерв’ю ледь не поему про нього пише, виправдовуючи всі дії терориста його «ідейною тонкою організацією душі» та підкріплюючи псевдоісторичними фактами про його «право зазіхання на територію України»! Натомість варто перечитати, якими зверхніми і зневажливими виразами  Тинченко говорить про курсантів, солдатів і офіцерів Збройних Сил України.

Друзі й прибічники терористів-убивць не можуть мати стосунок до культурних цінностей української історії! Не може бути таке, що в Донецьку Стрілков вбиває українських солдат, які захищають країну, а в Києві друг Стрілка Таранець ллє «крокодилячі сльози», малюючи банери! Справжнє ж єство не приховаєш за жодним банером!

Ще зовсім недавно, після збройних вуличних протистоянь в лютому місяці в Києві, Таранець і Ко мовчки переступали калюжу крові біля музею, навіть не замислюючись, що тут були втрачені людські життя лише через те, що двері музею були зачинені для порятунку! А в середині музею переховувалися бійці «Беркуту»!

Якщо хтось підзабув, то нагадаємо про ще один факт «шедевральної музейної творчості» директора Національного військово-історичного музею Таранця. На виставці в музеї «Даєш Київ» (яка вже, слава Богу, розібрана!) прапор з фашистською свастикою було вивішено на  найвиднішому місці в музеї! Такої ганьби за всю історію музею не було, доки Лєбєдєв не призначив туди Таранця! Мабуть, в жодному музеї світу на таке чільне місце  не вивішували прапори  зі свастикою!

Тоді військове керівництво Міністерства це «проковтнуло», бо ще десь по закапелках бігали лєбєдєви, захарченки, лекарі. Але зараз – вже годі відмовчуватися, настав час рішучих дій і прийняття відповідальних рішень, які вимагає українське суспільство і які необхідно здійснити в ім’я пам’яті полеглих захисників України!

Комітет порятунку музею.