Плакати Майдану як експорт революції
- 14.02.14, 10:11
Все
почалося вночі. Десь під ранок. До мене, як директора Музею плакату
України, несподівано, через Фейсбук, звернулися українські студентки
Сорбонни. Попросили підтримати
захід у Парижі і порекомендувати кілька плакатів... До арт-маніфестації
залишилося два дні. Нормальне завдання. І тихе музейне життя.Вирішили, що дівчата щось відберуть на нашому сайті і з сторінки в ФБ. Щось порекомендували. Надіслали анонс, який я максимально поширив, аби достукатися до української діаспори у Франції. Ось він:
"Мистецтво як символ мирного опору українців завітає на цих вихідних до Парижу. В цю неділю колектив "Євромайдан Париж" організовує перший "Артмайдан" - маніфестацію, що буде супроводжуватись виступами музикантів, співаків, художників та акторів, які підтримують українських протестувальників
Колектив "Євромадан" запрошує і вас підтримати тих, хто бореться за свободу та суверенність України цієї неділі, 16 лютого, о 13.00. Маніфестація почнеться процесією, яка відправиться зі скверу Тараса Шевченка (186, б-р Сан-Жермен, Українська греко-католицька церква), пройде бульварами Сен-Жермен та Сан-Мішель, і завершиться виступами артистів перед Пантеоном".
Справа в тому, що ми збираємо творіння в
рамках Конкурсу народного плакату протесту, якраз займаємося
організацією виставки "Плакати Майдану". Дуже важко знайти приміщення
для акції. До державних музеїв навіть звертатися не хочемо, аби не
підставити директорів. А приватні галереї елементарно бояться нальоту
тітушко-ментів...З початком Майдану, Музей плакату опинився у вирі подій, фактично ведучи плакатну хроніку революції в інтернеті. Графічні зображення нині надзвичайно популярні. Яскраво засвітилися імена художників, про існування яких широка публіка навіть не підозрювала.
Ми здобули несподіваний музейний, журналістський, продюсерський досвід. Зійшлися з незнайомими до того людьми...
Підозрюю, що після Парижу, подібні прохання надійдуть ще з багатьох країн світу...
Несподівані висновки після допомоги у організації міні-виставки плакатів для Парижу.
Дякуючи дівчатам з Сорбонни, побачили свої помилки. Мало стратегічного мислення. Не думаємо, як нас сприймають за кордоном. Ми не готові миттєво, через мережу надати комплект плакатів для роздруківки на мітинг чи для виставки.
Зациклились на внутрішніх дрібницях.
Не сформовано команду реальних художників, робота яких не викличе проблем з авторським правом на міжнародному рівні, буде зрозуміла тій аудиторії...
Так, каюсь, це мої промахи як директора музею.
Події занадто стрімко розвиваються. Не встигаю.
Ми несподівано опинилися в центрі великої уваги. Десятки тисяч віртуальних відвідувачів щодня. Нові художники, роботи, клопоти з організацією виставки... Те, що у спокійні дні готується півроку, нині робиться за день...
Можна робити дослідження - музей в епіцентрі революції.Мабуть треба при Музеї плакату створити неформальний продюсерський центр. Відібрати групу молодих, талановитих художників-плакатистів. В першу чергу спиратися на них, одночасно їх просуваючи і рекламуючи.
Наша унікальність як музею, наявність власного, досить потужного медіа-ресурсу. Журнал "Музеї України". Сотня сайтів. Дружні ЗМІ і телеканали. Мегапопулярна сторінка на Фейсбуку, яку щодня відвідує від 30 до 70 тисяч прихильників з десятків країн.
Тож ми самостійно можемо не лише когось "розкрутити", а й досить легко сформувати у суспільстві якусь думку, моду, окреслити проблему. Комплексне вирішення...
Взагалі, життя і діяльність маленького
приватного музею, яким і є Музей плакату, разюче відрізняється від
державних установ. Державні повинні демонстративно відсторонитися від
революції, лише волаючи, аби їх не зачіпали. Крихітний Музей плакату
став графічним літописцем подій, засвітивши десятки талановитих авторів.
Стали музеєм революції...
І трохи про художників, які легко можуть представляти революційну Україну на міжнародній арені.Перш за все, це суперталановитий митець, лідер гурту "От вінта" Юрій Журавель. Ми навіть визнали його кращим художником Майдану.
Не потрібні рекомендації Стронгу - то кращий дизайнер Майдану.
Олексій Недождій - майстер міжнародного рівня.
Олександр Лісовський, чия інсталяція за мотивом фільму "Керрі" стала символом революції.
Марися Рудська - молода, красива, перспективна.
Неймовірна львів`янка Наталка Шуст-Цимбалюк.
Anna Vasunyk - майбутній дипломат і яскравий графік.
B`ячеслав Тітов, автор плакатних композицій, відомих у соціальних мережах... Інші митці, чимало яких, побоючись, не відкриваються.
На наших очах відбувається щось феноменальне. Як можна не брати у цьому участі?
Сучасний український плакат стрімко завойовує світ. Хоча, це повноцінний експорт революції. Майдан, через плакати потрапляє у мільйони сердець...
Віктор Тригуб, директор Музею плакату України, редактор журналу "Музеї України"
0
Коментарі