Про тварин і благодійність...

Не влазить в коментарі

Все написане нижче є суб"єктивною думкою,  я ні в якому разі не претендую на істину в останній інстанції...просто я так все це розумію...

Мабуть у будь-якої людини, коли її особистий добробут стає більш-менш стабільним виникає бажання поділитися часточкою свого добробуту з тим кому поталанило менше. Кожен це робить по-своєму, в залежності від того чого більше - часу чи грошей, хтось стає волонтером, хтось просто допомагає фінансово. Напрямків застосувань свого потягу до благодійності вистачає - від допомоги тваринам до допомоги людям...

Був час, коли я допомагала рятівникам тварин. Спогадом про це лишилися мої бандітки, а також розуміння того що я цих людей не розумію. Безперечно, вони роблять благородну справу, але питання для мене в тому - як саме вони її роблять...Звісно, як і всюди, серед них є адекватні люди які розуміють основний принцип - не бери на себе більше аніж ти можеш витримати самостійно/без шкоди для родини і такі люди найчастіше особливої допомоги не потребують - максимум пофотографувати тварин, або допомогти в пошуку господарів....Але набагато частіше я бачила "убиті" квартири з дестяком, а то і більше тварин і людей з хворобливою, як на мене, тягою притягти в дім будь-яку тварину яка зустрінеться на вулиці...А потім ходити з простягнутою рукою по форумам і клянчити у людей гроші на харчування/лікування цієї зграї...от цього я і не розумію, у мене чесно складалося враження що люди реалізують свою тягу до порятунку тварин чужим коштом...Не говорячи вже про те що великі скупчення тварин - це неодмінно спалахи захворювань, від лишаю до вірусних інфекцій, на ліквідацію яких знов таки гроші збираються всім миром...Про випадки нецільового використання грошей і зловживань довірою людей я вже мовчу, доведених фактів у мене нема, не було настрою розкручувати, але дивних "збігів" вистачало...Ще одна дивна для мене позиція - небажання присипляти тварин, навіть коли зрозуміло що повноцінно вони не житимуть, наприклад після травм хребта...Замість цього збираються гроші на дорогі операції і інвалідні коляски. Я ще можу зрозуміти коли це улюблена тварина, член родини...але же не бродячий собака з вулиці...

Мабуть все це вкупі і відвернуло мене...і я зрозуміла що я не туди і не так застосовую своє бажання допомогати...Тим більше що є люди, особливо діти, для лікування яких так само потрібні гроші, і якось не можу я в своїй свідомості врівноважити цінність собаки яка все життя повзатиме на двох лапах і ходитиме під себе з цінністю дитини, яка має ще всі шанси видужати і прожити повноцінне і щасливе життя. Але як не парадоксально грошова вартість життя обох часто-густо буває однаковою...і є люди для яких тварина цінніша, а у дітей "є батьки і взагалі медицина у нас безкоштовна"