Про довіру...
- 12.10.10, 21:30
Сформулювалося отут
У кожного з нас є своя "коробочка з секретами" - реальна, віртуальна чи духовна. І довіра до людини це не коли ти цю коробочку вивалюєш перед нею на стіл і дозволяєш роздивитися - всеодно з часом вона знов заповниться. Довіра це коли ти даєш людині цю коробочку на зберігання і віриш що вона без твого дозволу в неї не загляне.
11
Коментарі
WILD_EAST
112.10.10, 21:35
а в кого й чемодан
а в декого вагон
а бува й состав - товарняк
гэ?
tanjuwa
212.10.10, 21:36Відповідь на 1 від WILD_EAST
Розміри - це вже індивідуально
WILD_EAST
312.10.10, 21:37Відповідь на 2 від tanjuwa
а зміст - суспільно?
Гість: Ромашка*
412.10.10, 21:39
согласна
но если очень хочет, пусть заглянет
tanjuwa
512.10.10, 21:39Відповідь на 3 від WILD_EAST
Зміст - особисто
Гість: Ромашка*
612.10.10, 21:40Відповідь на 1 від WILD_EAST
тяжело вагон секретов таскать за собой....
tanjuwa
712.10.10, 21:41Відповідь на 4 від Гість: Ромашка*
Але тоді довіра зникне назавжди.
WILD_EAST
812.10.10, 21:45Відповідь на 6 від Гість: Ромашка*
а йесць паравоз
"впирьод летит"
Lorens
912.10.10, 21:47
Только людей, которым я могла бы настолько доверять, в моей жизни единицы.
Гість: Ромашка*
1012.10.10, 21:50Відповідь на 7 від tanjuwa
а якщо близька людина вже розчарувалася в людях і перестала довіряти? Тобто нема вже довiри взагалi нiкому... Нема чому зникати... Тому що її просто немає...
тоді лише так можна повернути йому колишню віру... Да і то не відразу...
Моя думка.