Wild, wild Carpathians...

Мої перші в житті гори, тут я вперше стала на лижі, тут я вперше піднялась на бугелі, тут зовсім поруч моя перша скорена вершина...це було давним давно, років 20 тому, а востаннє я тут бувала аж в 1995...

З роками гори стають нижчими, дороги гіршими, а відстані - довшими...Але природа анітрохи не змінились - вузька долина серед гір, два села витягнуті вздвож річки, несчисленні струмки, ледь помітні стежки, грабові ліси, море ягід і грибів...Багато що змінилось за 15 років, більшість стежок які я знала тепер не прохідні, але тим приємніші моменти впізнавання - знайомі галявини, розвалини старого сараю на якому ми гралися дітьми, старий хрест на перевалі...

Тут корови і коні пасуться самі по собі, машин тут проїзджає не більше десятка на день...тут засинаєш і просинаєшся під шум води, а піднявшись в гори чуєш лише тишу...тут майже нема туристів, а відповідно і усіх туристичних атрибутів...тут в магазинах не продається вода...

Я багато поїздила по Карпатах, можна сказати що таких місць де б я не бувала практично немає - але ця долина - улюблена, назавжди улюблена...

P.S. Фото будуть в вересні)