Ранкове...дачне...

Я нарешті розібралась з усілякими бюрократичними папірцями якими супроводжується закінчення навчального року і тепер маю заслужену відпустку до кінця літа. 

Оскільки у Києві мені робити протягом робочого тижня особливо нічого, але треба писати дисертацію, не забуваючи при цьому про покращення  здоров"я свіжим повітрям і природніми вітамінами, а Троєщина такого поєднання не надає (до Десенки іти 20 хв через чисте поле, тіньочку щоб хоч прогулятися немає, бетонна коробка прогрівається як дифузійна пічка, ягоди-фрукти з ринку особливого захвату не викликають), то було прийняте рішення скористатися досвідом творчої інтелігенції і переміститися поближче до природи - на дачу. Власне це вперше за останні років десять коли я ось так капітально сюди перебираюсь. Минулого року теж планувала, але спершу хворіла, а потім поїхала у Францію на місяць. Зате цього року схоже сидітиму тут до вересня (хіба що вийде в Карпати на тиждень вибратись)

Переїзд справа завше муторна, особливо такий капітальний (добре ще хоч одяг сюди брати не треба). Клунків і пакунків у мене було з десяток і на додачу ще й корзина з двома кицьками. Підозрюю що назад клунків буде вдвійчи більше - в Києві я буватиму пару разів на тиждень, і 100% потроху перетягатиму все "вкрай необхідне".

Те що однозначно можна сказати вже зараз - дачу я дуже люблю коли тут нікого немає старших. В дитинстві ми часто тут так жили з сестрою, без батьків. Власне основна причина чого я тут рідко буваю - те що на вихідних тут купа народу і  мама старанно слідкує щоб ніхто не дай Бог не байдикував. А коли сама, то можна і повалятись в тіньочку з книжкою чи рукоділлям, і ніхто на тебе не буде дивитися з осудом...і на городі приємніше поратись коли настрій відповідний є, а не з-під палки... А зараз якраз є можливість пожити тут в "протифазі" - вихідні у Києві, тиждень тут.

Бандітки ще налякані переїздом але будиночок вже освоїли. Тімка вже навіть бігала на кухню через вулицю. І обидві час від часу приходять потертися об мене, мабуть їм так спокійніше.

Вже наїлася малинки, надибала пару свіженьких огірочків. Краса, коротше кажучи...навіть те що 3 години всього спала не відчувається))