Думку гадаю

Предисторія:

Роки три тому моя подруга вирішила відродити (а точніше заново створити) вокальний гурт в якому ми з наю співали ще в школі. Зі старого складу народу практично не лишилось, тож починали фактично з самого початку. Працювали завзято, тому вже за два роки почали потроху розкручуватись - цього літа вже на повну моталися по фестивалях, нас почали впізнавати, з шкільного гуртка ансамбль вийшов на досить пристойний рівень етно-колективу...

Проблема:

Всі крім мене в ансамблі зараз так чи інакше мають відношення до мистецтва - 70% складу студенти Карпенка-Карого... І для них це якоюсь мірою спосіб самореалізації, плюс їх освіта і основне заняття так чи інакше пов"язані зі сценою, вмінням поводитись на ній...Я ж завзятий технарь, хоча на сцені і не новачок. Те чим я займаюсь в житті лежить в абсолютно іншій площині і реалізувати себе як артист я не збираюсь, ансамбль для мене - цікаве хоббі, не більше і не менше...Доки ми розвивались така різниця в цілях не заважала, впертості мені вистачає, працювати я вмію...Проте зараз все більше відчувається що мені для того щоб бути на рівні тре працювати побільше чим іншим, а я не певна що мені це насправді потрібно...тобто чи варто хоббі того щоб віддавати йому понад 10 годин на тиждень які я витрачаю зараз...Плюс з"явились проблеми щодо "політики партії", є речі які я не збираюсь робити просто тому що це не в мої правилах, а це іде в розріз з політикою коллективу...Коротше кажучи мені зара стало в ансамблі некомфортно і психологічно і взагалі...

Варіанти:

1. Піти взагалі:

 - без дівчат мені погано, я їх насправді люблю...

 - мені конче треба чимось займатись окрім своєї електроніки і хоч десь мати жіночий колектив

+ вільний час на особисте життя, відпочинок, рукоділля

+ відсутність зобов"язань

2. Піти наполовину (тобто продовжувати ходити на деякі репетиції і незначні виступи та/або зайнятися технічною стороною)

 - не люблю я жити "наполовину"

+ я не втрачаю спілкування і контакт

3. Присвятити більше часу ансамблю аби триматися на рівні

 - постраждає особисте життя і робота над дисертацією

+ лишуся повноправним учасником і здобуду якісь нові знання та вміння

P.S. Замітка написана виключно для систематизації ситуації для себе, а тому автор залишає за собою право посилати радників...