Краса vs практичність

У нетрях шафи знайшла подарунок покійної бабусі - величезну скатертину ручної в"язки. В останні роки життя, вже хворіючи, вона зв"язала такі скатертини всім своїм онукам, племінницям, сестрам і невісткам, причому кожна скатертина була унікальною...

Одна проблема - покласти цю красу на обідній стіл, навіть на свята - рука не піднімається, боюсь зіпсувати. Тому і користуюсь більш простими і практичними скатертинами, які можна кинути в машинку і не морочитись. А про цю згадую тільки коли шафу розбираю...

Отака от краса неймовірна пилисться в шафі:

Останні статті

Трохи пофілософствую
02.11.2009, 18:00
...маячня...
16.09.2009, 19:30

Рік потому
05.08.2016, 17:00
Грошове питання
26.11.2013, 13:05

Коментарі

Гість: TIMASHA

16.09.09, 14:11

клас. дійсно не тільки цінна як пам"ять, але і дуже гарна річ

N 47-ий

26.09.09, 14:20

Гарно. Шкода, що вже мало хто вміє...

Ta_ta

36.09.09, 14:20

у меня тоже похожая есть) только любоваться)

tanjuwa

46.09.09, 14:27Відповідь на 2 від N 47-ий

Я вмію Тіки на такі грандіозні речі поки терпцю не вистачає, хіба на старості буде чим зайнятись

riannon

56.09.09, 14:27

Будет, как приданое, передаваться из поколение в поколение Красота!

tanjuwa

66.09.09, 14:29Відповідь на 3 від Ta_ta

Угу. Хіба що прозору плівку зверху якусь...Для недільних сімейних обідів...

tanjuwa

76.09.09, 14:34Відповідь на 5 від riannon

Сімейна пам"ять буде...
А все інше придане своє я би з задоволенням кудись поділа - у мене шафа забита постільною білизною і рушниками радянських часів, а також неміряною кількістю в"язаних серветочок. І нове не купиш (бо ніби ж є чим користуватись) і не подобається абсолютно