Погодився із дружиною пожити пару місяців у її мами. Згодився на зиму, щоб було легше із малою на перших порах, плюс у тьощі тепліше у хаті. Якби я знав що так буде фігово у чужій хаті я би ніколи не погодився на таку авантюру. Все робив заради дитини та дружини щоб їй було троха легше. Впринципі не люблю колгоспу, а тут ще тьоща постійно зайо.
Хоча у них і тепло, проте дуже все на купі. Нема куда дітися щоб увечері спокійно попрацювати. Перший тиждень взагалі був з тещею на ножах. Теща трохи почала дутися, що я зроблю я така людина що усе в очі прямо кажу.
Перші зайо почались коли малій купляли каляску, одяг та інше, мене аж бісило, все їй не можна вгодити, все якесь воно не таке, все під свій смак. Дружині сказав що більше із її мамою в магазин не піду, бо не хочу не собі не їй псувати нерви. Якщо хоче хай йде сама з нею або тільки зі мною.
Дома все роблю що треба, стіраю пиленки, вночі постійно прокидаюся до малої, купую що потрібно.
Тьощі на роботі жінки всяких на вуха навішають забобонів. Вона це дуже бере до голови та до виконання. Мене це особливо дратує, бо у всяку таку фігню не вірю. Не вірю в забобони і воно мені краще живеться.
Замахали дурні тещені передачі. Постійно дивится у залі дибільні серіали, різні примітивні передачі, розвиртаюся та йду в іншу кімнату.
Все добре на відстані. Короче замахала мене ця битовуха. Вже думав щоб забрати жінку та малу і зїхати додоми, але поки живемо на купі і слухаємо безцінні поради тещі із елементами забобонів. Допомоги сильної не відчуваю, але сподіваюся що жінці справді легше. Скоріше б додому, коли вже та весна...
[ Читати далі ]

І хто би сумнівався, що наш уряд не підпише договір із асоціацією. Хоча нам до ЄС ще гребсти та гребсти. Але на маю думку краще йти до ЄС, ніж до корумпованої Росії з її незмінним царем імператором, який дивиться на Україну як кіт на сметану. Україні як доброму сусіду газ по найвищим цінам. Обєднюватися із Росією це утопія. З іншої сторони янику нема куди діватися, він не виконає усіх вимог, треба жити по закону, а у нас так неможна. Але всеодно треба із кимось обєднюватися, чи зараз чи у найблищому майбутньому. Цікаво що у них переважно нерухомість на території Європи а не скажімо у Росії. От у Азарова і його сина наприклад, маєток у австрії. Їм би хотілося туди, до кращого, але не можна бо треба жити по закону.
UPDATE. Згідно останньої статистики 70% населення прагне до ЄС

Дуже часто у наших магазинах немає здачі. Ще частіше просять дати дрібні гроші, щоб максимально зберегти дрібні гроші. Я завжди з розумінням до цього відносився. Коли і де б не просили продавці завжди шукаю дрібні та віддаю. Але все це було до сьогоднішнього дня. Прийшов в арсен щоб заплатити за нет через платіжні автомати. Трохи невигідно, з 80 грн що мав заплатити 3 грн комісія. На картці не було грошей, а бігати шукати де поповнити не мав бажання. Підійшов до терміналу, виявив що не маю дрібних, термінал не дає здачі. Підійшов до кас в арсені щоб попросити обміняти на дрібніші 50 грн. Сказала касирка що їм заборонено міняти гроші. Підійшов до наступної каси, те саме. Хоч плач ніхто не хоче міняти. Згадав що мав у епіцентр заскочити та думаю заодно поміняю. А на зворотньому шляху оплачу. Взяв у епіцентрі що потрібно підхожу до каси, касирка просить дрібні додати. Дає здачу по 20 грн. Прошу її дати двадцятку по 10 грн. Каже що немає, мені мову відняло. Стою здивовано дивлюся на неї, та не маю, витягує десь 20 десяток, бачите мало маю, мені ще до вечора торгувати, мене ще більше перекосило. Все, від сьогодні дрібні принципово у великих магазинах давати не буду. Хай керівництво магазинів думає де розмінну монету брати.

Учора з друзями дивилися футбол Україна-Франція. Одне розчарування, вже на 22 хвилині нашим забили гол. Попередній матч Україна вдома зіграла 2:0. Такий шанс упустили, а могли на чемпіонат поїхати.  Рослабились, мали запас у 2 голи і просрали. Перший гол тупо пропустили і понеслось, Пятов відбив невдало перед собою і на добиванні Французи забили. Захист в нас дуже провальний. Французи бомбили як могли. Вже через пару хвилин знову забили. Хачеріді придурок сфолив і отримав червону, таким чином підставив всю команду, як так можна по дибільному грати, першу жовту він отримав просто так за розмови. Як можна бути таким придурком і підставити усю команду. Французи дуже сильні, і вигравати нашим в любому випадку було б непросто. Але мати такий шанс і упустити... Дуже шкода

В центрі міста в одному із підїздів побачив прикольне графіті. Є багато у нашому  місті малюнків на стінах, в основному беззмістовні якісь крякозябри, тільки шкода фарби. Це графіті сподобалось в плані виконання малюнку, не то що я не люблю діснея, чи дивитися мультики

Тиждень без нормального сну, мала вночі по 5 раз прокидається та плаче,
треба вставати до неї, перевдягати та годувати, колихати та
заспокоювати. Дньом спати не тягне, але відчуваю втому та
заторможеність. Доводиться довго думати щоб прийняти якесь рішення,
постійно те саме по кілька разів перепровіряю чи все зробив, чи не
забув. Загалом тиждень пролетів швидко, хоч трохи одноманітно. Планував
за цей тиждень деякі хвости попідтягувати, та все нема як. А коли вже
сідаю ввечері та знаходжу час, сил вже не вистачає та йду спати. Від роботи трохи відпочив. Щойно
дочитав Стіва Джобса, дуже цікава книга, скоро напишу про неї відгук.

Купив сьогодні вагу elenberg el 131 - 80грн

Взагалі діапазон цін 65-500 грн. Вибрати важко, скажімо тефал чи зелмер в районі 300 грн ні візуально ні функціональністю нічим не відрізнявся від elenberg el 131. Можливо трохи якісніші, з памятю на зважування, із сонячними батареями, але цього всього мені не дуже потрібно. Переконала продавщиця що ця вага досить нормальна. що беруть люди і все ок. Та й чесно шкода мені було 300 грн давати за вагу. Короче придбав, перевірив в магазині. Прийшов додому. поважились дома, впринципі задоволені.
А от біда, я ж не просто хотів вагу для себе важитись, а важити хотілось ще й малявку. Поставив бутилку мінералки, вага не реагує. Лоханувся. Йшов попри магазин, думаю зайду розпитаю, кажуть що люба вага чи дишева чи дорога у них бере від 5 кг. Та ладно, вага вдома не пропаде, та й ціна невелика. Пару місяців треба буде зачекати, поки дитинка підросте.
Але мені цікаво стало чого магазин та тим більше виробник цього не вказує. Невже в нікого такого питання ніколи не виникало. Наприклад, я на ціннику побачив тільки максимальну вагу 150кг, крок заміру 100 гр. І навіть збагнути неміг що такі ваги беруть від 5 кг. Так якщо будите вагу купляти майте на увазі.
Порився в неті, мало де пише мінімальна вага, тільки знайшов BEURER JGS 22 від 5 до 150 кг ціна 462 грн.

Сьогодні бігав по справах, треба було виробити свідоцтво малій, та вияснити питання щодо допомоги на дитину. Свідоцтво про народження видають в раксі на основі довідки із роддому. Думав що купа часу пропаде. На моє здивування черги не було, тільки одна парочка чекала. Приємна дівчинка на оформленні у кабінеті №2. Все швидко зробила, одразу роздрукувала свідоцтво, приємно спілкується, вічливо відповіла на всі мої запитання, хоча їй нічого не давав. От що значить молоде покоління, спілкуватися одне задоволення, я би усіх хамовитих старпьорів позвільняв із держустанов а поставив таких молодих людей із тверезим баченням.
Дівчинка видала довідку на отримання допомоги на дитинку, підказала де знаходиться соцзабез.
Пішов у соцзабез. Купа людей стояло у вузькому коридорі в один кабінет, запитав чи сюди. Сказали що сюди по усіх питаннях, а вони дальше розприділяють на коли і що потрібно. Дуже незручно, ніхто не знає куди чекає, хто до якого столу має йти, відповідно неконтрольована велика черга. Хоча б можна було на дверях написати, за який стіл по якому питанню звертатися.
Мене вразила хамовитість деяких людей що стояла у черзі, дехто намагався пройти без черги, декому вдавалося, а дехто нагнітав просто обстановку. Ви стоїте, чого ви ще стоїте, заходьте, вам ж по іншому питанні, та заходьте. Одну жінку ми ледве успокоїли. Дивуюся деяким дикунам, таке враження що дехто спустився тільки із пальми.
Черга швидко проходила, зайшов у кабінет, одразу сказав за чим. Жінка перепиталася на коли зручно, знайшла найблище вільне число та записала на прийом, дала папірчик із переліком документів, все тривало кілька хвилин. Що сподобалось записала на конкретну годину у конкретний кабінет, до конкретної людини.
Перелік документів приємно невеликий
- заява одного із батьків
- копія свідоцтва про народження
- витяг із раксу для призначення допомоги
- рахунок у банку
Ніби все є, тільки рахунок у банку відкрити. Не знаю як буде далі, але дуже сподіваюсь що без тяганини. Жіночка в соцзабезі нічого не підказала про допомогу по нагляду за дитиною, хоча гроші невеликі але дарувати їх державі не хочеться.

Сьогодні бігав по справах, і згадав що здавав глючну sd карту памяті від фотоапарату у магазин. Карта нова goodram, пропрацювала десь пів року на фотоапараті при невеликому навантаженні, мало що фотографував на неї. Думав що у магазині без питань замінять на нову.

Взагалі спочатку плюнув, та одразу купив нову карту, іншого виробника трансцент у найблищому магазині. Навіть спочатку полінувався нести карту на обмін. Але мені спало на думку перевірити інтернет магазин на надійність. Багато що у них купував, слава Богу, все добре було. Але все добре коли все добре. Коли починаються проблеми тоді можна оцінити чи справді нормальний магазин і чи можна із ними мати надалі справу. Купували фотоапарат плюс карту памяті. Заглянув у гарантійний там на карту памяті аж 60 місяці гарантії, на фотоапарат 24. Ні чого собі гарантія.

Приніс карту, перенаправили мене у гарантійний кабінет. Там сидить така поважна тьотя, із трудом пояснив що трапилось. Вона взяла картрідер підключили до компа, каже що все гаразд. Знову ще раз їй із трудом пояснив що карта робоча, але глючить. Отанній раз пропали фото із весілля, добре що я їх вмію відновлювати за допомогою спеціальних програм. Карточка час від часу на фотоапараті та на компі хоче форматуватися. Пофотографував пару годин і у відповідальний момент фотік каже що карта неформатована. І тут хоч плач, фотографувати на неї вже не можна бо якщо відформатувати то пропадуть попередні фотки. І якщо під руками немає іншої карточки, то тоді халепа.

Тьотя сказала добре, віддаю на експертизу, склала акт, сказала що передзвонить. Я одразу зрозумів, що не обміняють на нову, бо доказати що карта неробоча складно. Передзвонила мені через пару днів сказала що відремонтували, знаю як вони там ремонтують, сам так можу відремонтувати. Ціна карти 60 грн, хіба важко поміняти людині на нормальну нову. Купувати щось надалі у такому магазині пропало бажання. Скандалити за карти в мене не було бажання, а от купувати у них не буду. А магазин цей ilife.if.ua.
Ніхто не дбає про клієнтів. Хоча ні, є один старий добрий магазин де міняють мені без питань.

Сьогодні перша ніч без сну, мала разів пять, а може і більше прокидалась. Тепер розумію дружину, яка сама з нею лежала у лікарні і не спала нормально вже кілька днів. Думав може вже сьогодні хоч виспиться. Але вдома вже легше є няньки. Не знаю як далі буде, але першу ніч без сну сприймаю нормально, навіть спати не тягне. Голова трохи як в тумані, але більш менш нормально, принаймні краще як після бодуна.