Ніч, я та мої думки.

Феліжанка свіжозвареної кави і вся ніч у моєму розпорядженні.
Я люблю ніч. В цей час ти один на один із собою, тиша, твої думки і вогні міста. Ніщо не взмозі відволікти від роздумів, тут і натхнення радо заглядає до тебе на вогник.

Лінь - страшна сила, але і її можна побороти, варто лише хоч на пару хвилин відволіктися від реальності та зануритись у світ власних думок, затриматись там хоч на мить, і тоді ти вже не зможеш і не захочеш вертатись доти, доки не здійсниш задумане. Доки слова не витічуть з тебе стрімким потоком у бурхливе море, море чорних символів на білу, наче молоко тканину.

Тільки ти і твої думки. Хіба може бути щось краще?))

Виявляється може. - Вийти з дому коли місто ще спить і сонячні промені ще не торкались землі. Йти по пустим вулицям міста, бачити як туман стелиться над землею. Бути на одинці з собою, але не бути самотньою.
Прийти до річки і стоявши на мосту зустрічати схід сонця. Свіже повітря проникає в кожну клітину твого тіла, а картина, яка відкривається перед тобою, торкає найглибшу точку твоєї душі.

Ця неймовірна краса природи - промені, які вириваються з під хмар і золотий диск, який з кожною хвилиною підіймається все вище і вище. Одиниці повз проїдждаючих авто і ритм твого сердця, все зливається воєдино і огортає тебе такою радістю, щастям, від кожного нового проміння, від кожного нового звуку.
Ти в центрі всесвіту, а всесвіт в тобі)