Мрія, яку хочу втілити в життя!


Ще у далекому 2003 році мною Миколою Степаненком, разом з видатним українським вченим, доктором хімічних наук, лауреатом Державної премії Юрієм Колесником була створена унікальна вітчизняна технологія, що відкрила широкі можливості для створення Національного парку визначних пам’яток архітектури України, на зразок «міні-Європи» в Брюсселі.

1 червня 2004 року можливості винайденої технології були продемонстровані на Всеукраїнський акції «Україна-дітям» в Палаці мистецтв «Український дім» Національного комплексу «Експоцентр України». З технологією, архітектурними макетами і скульптурами, виготовленими із композиційних матеріалів, ознайомилися керівництво держави та представники 19-ти іноземних посольств, акредитованих в Україні.

Яскраві, кольорові макети будівель та скульптури, до речі виготовлені школярами і студентами, одразу привертали увагу відвідувачів. Представлена на експозиції технологія викликала великий інтерес у професіональних митців. Технологія на основі вітчизняних матеріалів дозволяє створювати художні кольорові ударостійкі вироби, витривалі до атмосферних впливів, ультрафіолету, до впливу кислот та лугів, а експлуатація скульптур без ремонту і фарбування більше 100 років.

І що важливо: технологічний процес дешевше закордонних аналогів у 5 разів!!!

Україна є однією з провідних держав Європи за кількістю об’єктів культурної спадщини (близько 140000 – це майже в 2,5 рази більше, ніж у Польщі та удвічі більше, ніж у Росії). Ми успадкували надзвичайно цінні пам’ятки з минулого, деякі з них у кілька разів давніші за єгипетські піраміди.


Парк планувалося розбити у вигляді географічної карти України, в мініатюрі він відтворюватиме природний ландшафт, який органічно поєднається з макетами пам’ятків архітектури України, «мешканцями» парку стануть скульптури героїв національних казок та легенд України. Парк створюватиметься за ідеями та творчими доробками дітей та молоді. Важливо і те, що сучасну технологію було б передано до профільних навчальних закладів, це надає широку можливість в її використанні і вже сьогодні по всій Україні садово-паркова скульптура була б виразом нашої самобутньої національної культури, саме через яку ми і цікаві всьому світові.

Саме на виставці в Києві, спілкуючись з представниками іноземних дипломатичних представництв, народилася ідея створення «Парку Миру». Сама ідея полягає в обміні між собою національними парками країн-учасниць проекту.

Першим підтримав і змістовно доповнив проект Казахстан і особисто Президент Нурсултан Назарбаєв. Наводжу рядки з листа: «... його (проекту) реалізація сприятиме не тільки зміцненню культурних зв'язків між державами, а й розвитку творчих, інтелектуальних здібностей дітей країн-учасниць, відкриє широкі можливості міжособистісного і міжнаціонального спілкування».

Подальша історія України всім відома з її буреломними подіями, в яких президентам нашої держави було вже не до просування культурного і технологічного іміджу України.

Створення Національного парку України надасть можливість формування високого почуття патріотизму, ідейно-морального і естетичного виховання молоді, надасть можливість ознайомлення з сучасними технологіями та надбання досвіду молоді в практичній роботі. Будівництво такого парку має стати важливим історичним, культурним, патріотично-пізнавальним фактором.


Я не тільки не відмовляюсь від цього визначного проекту, а й берусь за нього з новими силами і ще з більшим натхненням.

З повагою Гетьман козацького руху України Микола Степаненко.

Казахстан - Україна: Дружба, загартована полум'ям війни


Міждержавним інститутом українсько-казахстанських відносин видана книга «Казахстан - Україна: Дружба, загартована полум'ям війни», присвячена подвигу казахстанців у визволенні України. Ідея збірки – у фактах та людських долях, з яких складалася гігантська мозаїка фронту і тилу, показати дружбу народів України і Республіки Казахстан. 

Відзначаючи 72-у річницю Перемоги, ми пам'ятаємо, що у роки найбільших випробувань, коли народ України вступив в смертельну сутичку з підступним і сильним ворогом - німецько-фашистськими загарбниками, казахстанський народ своєю самовідданою працею в тилу і славними подвигами на фронті вніс вагомий вклад у справу Перемоги. Воїни Казахстану, виявили доблесть і мужність у боротьбі за свободу і щастя нашої Вітчизни. Український народ ніколи не забуде, що за його звільнення від гітлерівських окупантів пролилася і кров вірних і кращих синів казахстанського народу. 

Розсекречення урядовою комісією документів військової пори в Архіві Президента Республіки Казахстан дозволило вперше відкрити невідомі до сьогоднішнього дня сторінки історії Казахстану. Пожовклі архівні документи розкривають повномасштабну картину колосального внеску казахстанського народу, завдяки якому вистояли у смертельній сутичці з ворогом і перемогли.

Формування військових з'єднань, виробництво боєприпасів казахстанськими оборонними підприємствами, допомога евакуйованим, збір коштів, одягу для фронтовиків - це далеко не все, що було зроблено казахстанцями у роки Великої Вітчизняної війни.

Пам’ять про минулу війну, про її учасників та героїв зобов’язує нас зміцнювати зв’язок часів і поколінь, втілювати у конкретні справи крилаті слова «ніхто не забутий і ніщо не забуте».

Як зазначив в одному зі своїх виступів Президент Республіки Казахстан Нурсултан Назарбаєв: «Ми розуміємо, що наш світ неймовірно крихкий, жахливо вразливий і нашій цивілізації необхідне єднання. Ми були, є і будемо єдині з усіма народами в справі збереження істини про нашу спільну Велику Перемогу, що дісталася нам ціною незліченних страждань, жертв, поневірянь. Ми свято шануємо пам'ять про принесені жертви».

Науковими дослідженнями, ентузіазмом пошуковців, вдячною пам’яттю відновлюються раніше невідомі, незаслужено забуті або перекручені сторінки війни, присвячені участі в ній Казахстану. Природнім і зрозумілим є потяг до глибшого вивчення, уточнення і доповнення подій 70-літньої давнини. На цьому шляху нам ще прийдеться подолати немало перепон, заповнити «білі плями», розгребти завали суперечностей, лукавих замовчувань і зловмисної неправди. Сама ж істина незмінна, непорушна, свята, не підвладна швидко минулим віянням і примхам політики, бо оплачена найдорожчою ціною, і тому не підлягає ревізії.

Бойовий і трудовий подвиг наших старших поколінь – приклад для нас, зобов’язання й заповіт берегти мир, зміцнювати злагоду, дружбу народів України і Республіки Казахстан. 

Директор Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин Микола Степаненко

Верность выбранному пути






Верность выбранному пути
Президент Казахстана Нурсултан Назарбаев сказал: «Мы никогда не занимались копированием чужих моделей государственного устройства, находя свои, подчас уникальные, решения, хотя есть вопросы, в которых мы следуем в рамках международного опыта».

Действительно, ваша страна идет своей, особой дорогой, и сегодня в мире говорят о Казахстанском пути как об уникальной и продуктивной модели развития. За прошедшие 25 лет независимости республика достигла значительных результатов и стала одной из самых благополучных среди новых независимых государств. Международные эксперты и лидеры ведущих держав сходятся во мнении, признавая казахстанский опыт реформ успешным.

Устоявшейся точкой зрения является и то, что формирование сильной президентской республики в Казахстане связано прежде всего с личностью Нурсултана Назарбаева, по-настоящему мудрого, популярного и харизматичного лидера, действующего адекватно вызовам времени. Успех Первого Президента напрямую связан с заслугами в осуществлении коренных реформ, проводимых с учетом политической ситуации в республике, ментальных и психологических особенностей народа.

И в этот раз ­Нурсултаном ­Назарбаевым ставится сложнейшая задача в вопросах перераспределения полномочий между ветвями власти по двум ключевым направлениям. Как отметил он в своем Обращении, «во-первых, следует передать значительную часть установленных законом полномочий Президента по регулированию социально-экономических процессов Правительству и другим исполнительным органам. Во-вторых, более сложная задача – сбалансировать отношения между ветвями власти на конституционном уровне».

Предстоит громадная работа по проведению перераспределения властных полномочий, при этом нужно будет избежать их размытости, дублирования одних и тех же функций разными органами государственной власти. Нельзя допустить, чтобы перераспределение полномочий между ветвями власти привело к ослаблению государственного управления в целом. Реформы должны будут укрепить каждую ветвь и сделать власть эффективной и ответственной.

Предложенная программа конституционных реформ показывает, что Казахстан уверенно движется своим уникальным путем в сторону дальнейшего демократического развития. 

АВТОР:
Николай Степаненко, директор межгосударственного института украинско-казахстанских отношений

Высокая оценка


Сегодня с волнением узнал, что моя книга «На основі взаємної поваги і довіри» находится в личной библиотеке Президента Республики Казахстан Нурсултана НАЗАРБАЕВА. Нурсултан Абишевич прекрасно знает украинский язык, на котором написана книга, поэтому помещение ее на полку личной библиотеки, является высокой оценкой моего многолетнего и кропотливого труда, красноречиво говорит о его теплом отношении к Украине.




Вот как писали СМИ о выходе книги: «Значительным событием в культурной жизни Казахстана и Украины стала презентация 4 сентября 2015 года в Национальной библиотеке Украины имени В.И.ВЕРНАДСКОГО Национальной академией наук Украины историко-публицистического сборника «На основі взаємної поваги і довіри».

Весомым вкладом в укрепление украинско-казахстанской дружбы назвал историко-публицистический сборник Валерий ГОРОВОЙ, заместитель генерального директора по научной работе Национальной библиотеки Украины имени В.И.ВЕРНАДСКОГО, доктор исторических наук, профессор. «Представленный сборник имеет энциклопедическое значение в контексте представления современной жизни Казахстана, знакомит с опытом формирования государственности, налаживания межкультурного диалога, решения экономических, культурных и социальных проблем», — отметил Валерий ГОРОВОЙ.


Советник-посланник Посольства Республики Казахстан в Украине и Республике Молдова Аргын ОСПАНОВ подчеркнул глубокую символичность того, что издание вышло в год, богатый для Казахстана на события: 550-летия казахской государственности, 20-летия Конституции Республики Казахстан и другие. «Сборник является результатом почти десятилетней работы автора, широко отражает достижения Казахстана в экономической, политической, культурной деятельности и в вопросах сотрудничества с миром», — подчеркнул Советник-посланник Посольства Республики Казахстан в Украине и Республике Молдова.


С выходом в свет книги поздравил государственный и общественный деятель, поэт и прозаик, Герой Украины Иван ДРАЧ, выразив надежду, что историко-публицистический сборник даст толчок для дальнейших исследований истории и культуры обоих государств, обмена информацией, налаживанию более тесных контактов.


«Эта книга действительно должна быть у всех, кто занимается многовекторным развитием отношений между нашими государствами», — подчеркнул Юрий КАНЫГИН, доктор экономических наук, профессор, писатель, член Союза писателей Украины. По его словам, прочтение этой книги дает нам осознание того, что мы, к сожалению, не используем и десятой части тех возможностей украинско-казахстанских отношений, которые априори возможны.


 

Директор Межгосударственного института украинско-казахстанских отношений Николай Степаненко.

Украинско-казахстанский экономический клуб


Межгосударственный институт украинско-казахстанских отношений вносит свой посильный вклад в развитие политического, экономического, культурного партнерства между Украиной и Казахстаном.

Послание Президента Республики Казахстан Нурсултана Назарбаева народу Казахстана «Третья модернизация Казахстана: глобальная конкурентоспособность» подтверждает, что Казахстан шагнул вперед, в новую эпоху.

Учитывая важность Послания, в институте обсудили пять основных приоритетов третьей модернизации, которые призваны обеспечить темпы роста казахстанской экономики выше среднемировых и устойчивое продвижение Казахстана в число 30-ти передовых стран мира.

Рассматривая украинско-казахстанские отношения через призму Послания, мы отмечаем, как положительный момент, сформированную солидную правовую базу - более 100 соглашений и договоров - практически по всему спектру межгосударственных отношений. Тем не менее, следует констатировать, что двусторонняя торговля, в силу известных причин и общего торможения мировой экономики, имеет устойчивую тенденцию к падению. Если в 2010 году товарооборот между нашими странами составлял порядка 5 млрд. долл. США, то в прошлом году он упал до 2 млрд. долл. США. Естественно, такая ситуация не устраивает как Украину так и Казахстан, к тому же потенциал между нашими странами в торговле превышает 15 млрд. долл.

Реально оценивая возможности сотрудничества, развитие которого может способствовать выходу торгово-экономического взаимодействия двух стран на новый качественный уровень, Институт принимает решение об организации Украинско-казахстанского экономического клуба. Миссией Клуба станет формирование благоприятной деловой, информационной, культурной и образовательной среды для повышения уровня взаимодействия и сотрудничества в области экономического развития Украины и Республики Казахстан.

Решение, полагаю, правильное и оправданное. Украинско-казахстанский экономический клуб даже в момент своего создания, когда решаются организационные вопросы, такие как открытие офиса, подбор персонала, наполняемость сайта и т.д., уже приносит первые плоды своей деятельности.

В феврале 2017 года в городе Кременчуге Полтавской области внедрена казахстанская программа InfoBus, с помощью которой осуществляется GPS-контроль движения городского пассажирского транспорта. Подписан долгосрочный договор между казахстанской компанией KazinterSoft и украинской компанией WUST.

Я уверен, что Украинско-казахстанский экономический клуб способен существенно повлиять на развитие деловых отношений между украинским и казахстанским бизнесом на благо наших стран и народов.

Директор Межгосударственного института украинско-казахстанских отношений Николай Степаненко.


Казахстан запрошує український бізнес до участі в реалізації ст


Історично склалося, що Республіка Казахстан і Україна мають давні коопераційні зв'язки і по багатьом галузям економіки наших країн взаємно доповнюють одна одну. Все це створює основу для розширення і зростання казахстансько-українського економічного співробітництва.

Сьогодні для України Казахстан є ключовим партнером у Центрально-азійському регіоні, а для Казахстану співпраця з Україною - ефективний спосіб зміцнити свої позиції на європейському напрямку.

Говорячи про українсько-казахстанське економічне співробітництво, потрібно особливо підкреслити, що у нас добрі перспективи для співпраці.

По-перше, сформована солідна правова база - більше 100 угод і договорів - практично по всьому спектру міждержавних відносин.

По-друге, економіки наших держав розвиваються за цивілізованими законами ринку. Обидві наші держави є членами СОТ та інших шанованих систем торговельних відносин.

По-третє, добре розвиваються контакти на рівні керівництва наших держав. У жовтні 2015 року відбувся перший візит Президента України Петра Олексійовича Порошенка в Казахстан, раніше у грудні 2014 року Президент Республіки Казахстан Нурсултан Абішевич Назарбаєв відвідав Київ. У рамках візиту в Астані було підписано План дій Казахстан-Україна на 2015-2017 роки «Дорожня карта-5», в якому визначені пріоритетні напрямки співпраці.

Успішно працює українсько-казахстанська Міждержавна комісія з економічного співробітництва, розвиваються міжрегіональні та культурні зв'язки між нашими країнами.

По-четверте, продукція наших держав реально затребувана і користується великим попитом у населення.

У даний час пріоритетними для розвитку взаємовигідного співробітництва є такі галузі, як паливно-енергетична, сільськогосподарська, енергетичне, транспортне, гірничо-шахтне, агропромислове машинобудування, створення інфраструктурних об'єктів, авіаційна, космічна та інші сфери.

Проте, слід констатувати, що двостороння торгівля в силу відомих причин і загального гальмування світової економіки має стійку тенденцію до падіння. Якщо у 2010 році товарообіг між нашими країнами становив близько 5 млрд. дол. США, то у минулому році він впав до 2 млрд. дол. США. Природно, така ситуація не влаштовує як Україну так і Казахстан, до того ж потенціал між нашими країнами в торгівлі перевищує 15 млрд. дол. США.

У цих умовах теж є значні можливості співпраці, розвиток яких може сприяти виходу торгово-економічної взаємодії двох країн на новий якісний рівень.

Президент Республіки Казахстан неодноразово закликав представників бізнесу України до участі в реалізації стратегічної мети Казахстану щодо входження до тридцятки розвинених країн світу. При цьому Нурсултан Назарбаєв нагадує, що в другій індустріальній п'ятирічці Казахстан акцентує увагу на розвитку декількох пріоритетних напрямків обробної промисловості - металургії, хімії, нафтохімії, машинобудуванні, будівництві та харчової промисловості. Тобто, саме тих секторах економіки, які досить розвинені в Україні. Казахстан зацікавлений в обміні досвідом саме в цих напрямках.

Загальна вартість інвестиційного портфеля за проектами цих галузей становить 30 млрд. доларів США. Проекти Програми форсованого індустріально-інноваційного розвитку фінансуються як з держбюджету, так і за рахунок іноземних інвесторів.

Для іноземних інвесторів у Казахстані створено особливі преференції:

- У податковій сфері: - звільнення від сплати корпоративного та земельного податків на 10 років, від податку на майно на 8 років;

- Державою компенсується до 30% капітальних витрат інвесторів;

- Немає обмежень по залученню іноземної робочої сили, тобто, без будь-яких квот і дозволів на весь період реалізації інвестиційного проекту і протягом року після введення об'єкта в експлуатацію;

- Гарантується захист від зміни законодавства в бік підвищення податкових ставок (крім ПДВ і акцизів).

Важливо і те, що в Казахстані створено сервісний центр Investors Service Centre - працює за принципом одного вікна для інвесторів, які реалізують пріоритетні інвестиційні проекти. Цей механізм мінімізує необхідність участі інвесторів у зборі та підготовці документів. Обмежується і їх безпосередній контакт з держорганами. Тобто, суттєво знижені корупційні елементи.

У Казахстані в даний час прийнята масштабна Державна програма інфраструктурного розвитку «Нрлы Жол». Йдеться про безпрецедентні заходи розвитку економіки країни через масштабні інфраструктурні проекти - будівництво транспортно-логістичної інфраструктури, доріг, державного орендного житла, модернізація ЖКГ, енергетичних потужностей. На це держава виділила близько 9 млрд. дол. США.

У зв'язку з цим слід зазначити, що географічне розташування наших держав представляє унікальні переваги. Україна є важливим пунктом транспортного коридору між Європою та Азією через країни Південного Кавказу. Цей маршрут, у сучасних геополітичних реаліях, має важливе значення для торгово-економічного співробітництва наших країн.

У свою чергу, Казахстан може стати базовою площадкою для поставок української продукції в Центральноазійський регіон, країни Південно-Східної Азії, Перської затоки, Китай і Іран. Для цього створена і продовжує удосконалюватися необхідна інфраструктура. На казахстансько-китайському кордоні функціонує міжнародний центр «Хоргос», введений в експлуатацію казахстанський логістичний термінал у порту Ляньюньган, завершується будівництво міжнародного автомобільного коридору «Західна Європа-Західний Китай», пробитий прямий залізничний коридор з Казахстану через Туркменію та Іран з виходом на Перську затоку.

У сфері сільського господарства реалізується широка Програма з розвитку агропромислового комплексу Республіки Казахстан до 2020 року «Агробізнес-2020». Фінансування різних проектів у рамках цієї Програми до 2020 року складе 10 млрд. доларів США.

Сьогодні Казахстан демонструє готовність співпрацювати з українськими партнерами за всіма трьома програмами.

Згідно з рейтингом Doing Business Казахстан займає 42-е місце за комфортністю ведення бізнесу для МСБ, 25-е місце - по захисту інвесторів. На території країни працюють 10 вільних економічних зон.

Найголовніша проблема двостороннього співробітництва - нинішня ситуативна неможливість поставок української продукції в Казахстан. З липня 2015 року Росія припинила транзит товарів з України в Казахстан, а з липня 2016 року - також і в Киргизстан.

Оскільки наші країни не можуть зараз торгувати безпосередньо, проект транзиту товарів з Європи в Азію і навпаки, в обхід Росії, по Транскаспійському міжнародному транспортному коридору «Нового шовкового шляху», буде найбільш ефективним. Казахстан увійшов у цей проект своїм капіталом у Грузії та Азербайджані.

 

Директор Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин Микола Степаненко

В казахстане начался процесс перераспределения полномочий между

  • 31.01.17, 21:35


В своем Обращении Президента Республики Казахстан по вопросам перераспределения полномочий между ветвями власти от 25 января 2017 года, Нурсултан Назарбаев сказал: «Мы никогда не занимались копированием чужих моделей государственного устройства, находя свои, подчас уникальные решения, хотя есть вопросы, в которых мы следуем в рамках международного опыта».

Действительно, Казахстан идет своей особой дорогой, и сегодня в мире говорят о «казахстанском пути» как об уникальной и продуктивной модели развития. За прошедшие 25 лет Независимости, Республика Казахстан достигла больших результатов и стала одной из самых благополучных среди новых независимых стран. Международные эксперты и лидеры ведущих государств мира сходятся во мнении, признавая успешным казахстанский опыт реформ.

Устоявшейся точкой зрения является и то, что формирование сильной президентской республики в Казахстане связывается, прежде всего, с личностью Нурсултана Назарбаева, по-настоящему мудрого, популярного и харизматического лидера, действующего адекватно вызовам времени.

Успех Нурсултана Назарбаева, напрямую связан с заслугами в осуществлении коренных реформ, проводимых с учетом особенностей политической ситуации в республике, ментальными и психологическими особенностями народа Казахстана.

И в этот раз Нурсултаном Назарбаевым ставится сложнейшая задача в вопросах перераспределения полномочий между ветвями власти по двум ключевым направлениям:

«Во-первых, следует передать значительную часть установленных законом полномочий Президента по регулированию социально-экономических процессов Правительству и другим исполнительным органам»;

«Во-вторых, более сложная задача – сбалансировать отношения между ветвями власти на конституционном уровне».

Исходя из этого, ясно понимаешь, что предстоит громадная работа по проведению перераспределения властных полномочий, при этом нужно будет избежать размытости данных полномочий, дублирования одних и тех же функций разными органами государственной власти. Нельзя допустить, чтобы перераспределение полномочий между ветвями власти привело к ослаблению власти в целом. Реформа системы управления государством должна будет укрепить каждую ветвь и сделать власть эффективной и ответственной.

Приятно осознавать, что принятая Программа реформ показывает, как Казахстан уверенно движется своим уникальным «казахстанским путем» в сторону демократического развития.

Директор Межгосударственного института украинско-казахстанских отношений Николай Степаненко.

Внешнеполитический успех казахстана


10 января 2017 года Казахстан впервые в качестве непостоянного члена Совета Безопасности ООН принял участие в его открытых дебатах на тему «Предотвращение конфликтов и сохранение мира» и сразу же подключился к решению острых международных проблем. Осознавая ценность мира во всём мире, еще раз была подтверждена готовность руководства Казахстана в предоставлении площадки для переговоров противоборствующих сторон в самом кровопролитном за последние годы сирийском конфликте.

Становится понятным, что в ближайшие два года Астана будет играть заметную роль на мировой политической арене. Это и не удивительно, ведь Казахстан уже давно является одним из признанных мировым сообществом лидером в вопросах укрепления глобальной безопасности и ядерного разоружения, в связи с чем он и получил возможность реализовать свой потенциал на таком форуме, как Совет Безопасности ООН.

С первых дней Независимости Казахстан активно поддерживает международные усилия по укреплению мира и вносит весомый вклад в обеспечение региональной и глобальной безопасности. Республика Казахстан проявляет мощный миротворческий потенциал, которым до сих пор не обладало и не обладает ни одно государство мира.

Благодаря усилиям Президента Республики Казахстан Нурсултана Назарбаева мировое сообщество в течение 25-ти лет становилось свидетелем не только неизвестного до этого прецедента - добровольного отказа государства от ядерного вооружения, но многочисленных его усилий по нормализации обстановки как в сфере разоружения, так и в устранении потенциально конфликтных ситуаций между странами на региональном и международном уровне.

За эти годы вырос и мировой авторитет Нурсултана Назарбаева, внесшего выдающийся вклад в области укрепления мира. Президент Казахстана стал лауреатом Премии мира и согласия Американского фонда превентивной дипломатии.

В рамках дебатов, на которых члены Совбеза и представители широкого круга стран ООН говорили о своих национальных приоритетах в области предотвращения конфликтов в мире, Министр иностранных дел Казахстана Кайрат Абдрахманов озвучил политическое обращение Президента Республики Казахстан Нурсултана Назарбаева. Важно отметить продуманность и последовательность инициатив казахстанского лидера, по тому, как данное обращение основано на принципах Манифеста Нурсултана Назарбаева от 31 марта 2016 года «Мир. XXI век» и акцентирует внимание на необходимости укрепления международной безопасности, построения мира без ядерного оружия, усиления роли превентивной дипломатии.

Политическое обращение под названием «Концептуальное видение Казахстана упрочения глобального партнерства для построения безопасного, справедливого и процветающего мира» уже получило высокую оценку не только со стороны руководства ООН, членов Совета Безопасности и других стран-участников глобальной организации, но и всего прогрессивного сообщества, выступающего за упрочнение мира.

Политическое обращение Президента Республики Казахстан Нурсултана Назарбаева, разъясняющее приоритеты работы Казахстана в вопросах глобального мира и безопасности на новом ответственном международном посту, получило статус официального документа Совбеза ООН. Секретариат ООН присвоил ему номер S/2017/19 и распространил среди всех государств-членов, стран и организаций-наблюдателей посредством официальной электронной документационной системы Организации.

Признавая ООН неизменным инструментом международных отношений, Казахстан будет стремиться с помощью Совета Безопасности ООН, через сотрудничество наций вносить свой достойный вклад в развитие превентивной дипломатии, продвижении и укреплении мер доверия, нераспространении оружия массового уничтожения, урегулировании конфликтов и противодействии международному терроризму.


Директор межгосударственного института украинско-казахстанских отношений Николай Степаненко.

Важливий чинник у казахстансько-українських відносинах

Радислав Логутов

 

«У 2016 році Казахстан, як і Україна, святкує 25-річчя Незалежності. Це важлива віха в історії будь-якої держави, в той час, це привід для серйозного осмислення шляху, що був пройдений», - так зазначив у передмові до книги «Центральноазійський барс» Леонід Данилович КУЧМА, Президент України у 1994-2005 роках.


Саме таким виваженим аналізом Казахстанського шляху стала книга директора Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин Миколи Степаненка. Видання книги «Центральноазійський барс» стало важливою подією в казахстансько-українських відносинах. У Національній академії наук України на презентацію монографії зібралися видатні науковці, відомі письменники, журналісти, представники бізнесу, знані державні, громадські, культурні діячі, представники казахської діаспори, почесними гостями на заході стали глави дипломатичних місій, акредитованих в Україні.


Модератором заходу виступив член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, доктор наук, голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань, заступник директора Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин Василь КУШЕРЕЦЬ.


На презентації виступили: Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні і Республіці Молдова Самат ОРДАБАЄВ; Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Туркменістан Нурберди АМАНМУРАДОВ; віце-президент Національної академії наук України Анатолій ЗАГОРОДНІЙ; доктор наук, професор, академік Академії економічних наук України Олександр ПУХКАЛ; доктор наук з державного управління, професор, головний науковий співробітник Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування Національної академії державного управління при Президентові України Оксана ПАРХОМЕНКО-КУЦЕВІЛ; народний депутат України, кандидат наук державного управління Руслан ДЕМЧАК; доктор економічних наук, професор, письменник, член спілки письменників України Юрій КАНИГІН, учений секретар Товариства «Знання» України, поет Василь ВАСИЛАШКО.


Особливо тепло учасники презентації сприйняли виступ Надзвичайного і Повноважного Посла Республіки Казахстан в Україні Самата ОРДАБАЄВА який підкреслив особливу історичну роль казахстанського Лідера, Президента Нурсултана Абішевича НАЗАРБАЄВА в становленні суверенної Республіки Казахстан, у проведенні успішних політичних та економічних реформ, виваженої та відповідальної політики на міжнародній арені. Особливий інтерес аудиторії викликали ключові положення загальнонаціонального проекту «Мгілік ел» та Плану Нації по реалізації п'яти інституційних реформ «100 конкретних кроків».


Глава дипломатичної місії Казахстану висловив особливу подяку Другому Президентові України Леоніду КУЧМІ за його теплі і щирі слова в передмові до книги про Казахстан і його Лідера Н.А.НАЗАРБАЄВА.


Змістовним був виступ почесного голови клубу друзів Казахстану, державного і громадського діяча, поета, перекладача, кіносценариста, драматурга, Героя України Івана ДРАЧА. Він поділився цікавими і маловідомими спогадами про Нурсултана НАЗАРБАЄВА, прочитав баладу про казахстанського бійця, який визволяв Україну від фашистів та привітав автора і прогресивну громадськість наших країн із виходом книги.


Книгу «Центральноазійський барс» високо оцінили в академічних та експертних колах, відзначили її міжнародне значення в поглибленні та зміцненні дружби і співробітництва Казахстану та України.

Презентація видання викликала широкий суспільний резонанс у двох братніх країнах і була висвітлена в 32-х публікаціях засобів масової інформації. Серед яких центральні видання України: «Урядовий кур’єр», «Укрінформ», «Сегодня»; казахстанські центральні ЗМІ: перший цілодобовий інформаційний телеканал «Хабар 24», «портал 365info.kz», «Экспресс К», «ZONA kz». Крім того, повідомлення про подію було викладено на офіційних сайтах: Міністерства закордонних справ Республіки Казахстан, Посольства Республіки Казахстан в Україні.


Найбільш повну і детальну інформацію про захід надала наймасовіша громадська науково-просвітницька організація нашої держави - Товариство «Знання» України. Маючи понад 60-річний досвід роботи, Товариство стало своєрідним неформальним інститутом реалізації інтелектуального потенціалу нації.


З 1999 року Товариство «Знання» України очолює Президент - академік НАН України, президент Національної академії педагогічних наук України КРЕМЕНЬ Василь Григорович. Віце-президентами Товариства є академік НАН України, ректор Національного університету імені Тараса Шевченка ГУБЕРСЬКИЙ Леонід Васильович; член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, доктор філософських наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України КУШЕРЕЦЬ Василь Іванович і академік НАН України, генеральний директор Національної бібліотеки України імені В.І.ВЕРНАДСЬКОГО – ОНИЩЕНКО Олексій Семенович.

Товариство «Знання» України традиційно займається поширенням наукових знань, висвітленням досягнень культури, дбає про розробку та впровадження нових інформаційно-освітніх технологій, працює над створенням потужної інформаційної бази знань.

Вивчення сучасного стану українсько-казахстанських відносин є досить актуальним, потребує теоретичного осмислення, науково обґрунтованих висновків і рекомендацій, щоб надати можливість для визначення перспектив міждержавних відносин, спираючись на багатий історичний досвід.


Саме тому у 2013 році за ініціативою українських та казахстанських вчених, при безпосередньому сприянні і на базі Товариства «Знання» України, створюється Міждержавний інститут українсько-казахстанських відносин.


У сучасний період Інститут є провідною академічною установою і проводить науково-аналітичні дослідження і виробляє рекомендації щодо реалізації існуючого потенціалу співпраці в сфері політичних, торгово-економічних, науково-технічних, військових, культурно-гуманітарних і спортивних відносин між Україною і Республікою Казахстан.

Серед ініціаторів організації інституту: ВАСИЛАШКО Василь Федорович - учений секретар правління Товариства «Знання» України, заслужений журналіст України, поет, письменник; ДРАЧ Іван Федорович - державний і громадський діяч, український поет, перекладач, кіносценарист, драматург, Герой України; КАДЕНЮК Леонід Костянтинович – кандидат технічних наук, віце-президент Аерокосмічного товариства України, перший космонавт України, Герой України, народний депутат IV скликання; КАНИГІН Юрій Михайлович – доктор економічних наук, професор, письменник, член Спілки письменників України; КОНДРАШОВ Олександр Миколайович - доктор наук з державного управління, професор кафедри державного управління та місцевого самоврядування Академії муніципального управління, Заслужений економіст України, Почесний працівник державної податкової служби України; КУЗНЕЦ Олександр Васильович - майстер спорту міжнародного класу з бобслею, майстер спорту міжнародного класу з кікбоксингу, Заслужений тренер України, Генеральний директор Української спортивної федерації «Універсальний бій»; КУШЕРЕЦЬ Василь Іванович, віце-президент Товариства «Знання» України, голова правління Товариства «Знання» України, президент Університету сучасних знань, доктор філософських наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України; МАРЧЕНКО Микола Олександрович – голова правління асоціації авіапідприємств України, генеральний директор UM Air (Українсько-Середземноморські Авіалінії), ЧУРЮМОВ Клим Іванович - член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор, Заслужений працівник народної освіти та багато інших видатних людей України. Наукова установа об’єднує більш як 120 вчених з різних куточків країни.


Міждержавний інститут українсько-казахстанських відносин здійснює підготовку наукових публікацій, аналітичних матеріалів для урядових і неурядових організацій, проведення конференцій та круглих столів, бізнес-форумів у взаємодії з українськими та казахстанськими партнерами.

Одним з головних завдань Інституту є створення сприятливих умов для підприємницької діяльності, всебічна підтримка розвитку науково-технічних і торговельних зв'язків між українськими підприємцями та їх казахстанськими партнерами.

Інститут сприяє розширенню гуманітарної співпраці з використанням у повному обсязі людського фактора в міждержавних відносинах, активне залучення широкого кола потенційних партнерів, включаючи бізнес-кола і неурядові організації. Подальший розвиток спільних освітніх, наукових, інформаційних і культурних проектів, а також проектів у сфері охорони здоров'я, молодіжної політики, спорту.

Вперше в історії України і Казахстану вченими Інституту був досліджений вклад Казахстану і казахстанців у справу визволення України від німецько-фашистських загарбників, про внесок казахстанців-трударів тилу в справу Великої Перемоги, про величезну допомогу Казахстану у відродженні звільнених районів України.

Наукова монографія: «Україна-Казахстан: Дружба, загартована полум'ям війни» була презентована вченими інституту в рік 70-річчя Великої Перемоги.


З 2013 року співробітниками інституту опубліковано в ЗМІ України і Казахстану багаточисельні матеріали, присвячені Казахстану в галузі економіки, політики, культури, історії, екології. Регулярними за ці роки стали виступи вчених Інституту по національному телебаченню Республіки Казахстан по вже зазначеним темам.

У 2016 році Міждержавний інститут українсько-казахстанських відносин вперше взяв участь у Міжнародному конкурсі «Казахстан очами зарубіжних ЗМІ», організований Клубом головних редакторів Казахстану і Міністерством закордонних справ Республіки Казахстан. Участь у престижному конкурсі взяли 60 журналістів з 29-ти країн світу. За підсумками цього заходу директор Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин Микола СТЕПАНЕНКО за видатний вклад у розвиток Міжнародного конкурсу «Казахстан очами зарубіжних ЗМІ» нагороджений «Премією передового досвіду» за підписами: Міністра закордонних справ Республіки Казахстан Ерлана ІДРІСОВА та президента клубу головних редакторів Казахстану Бібігула ЖАКСЕНБАЯ.


Важливо відзначити звернення вчених-екологів Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин до Уряду Республіки Казахстан з водно-екологічною пропозицією, підписану віце-президентом Міжнародної Академії Наук екології та безпеки життєдіяльності, асоційованої при ООН, Миколою КУРИЛЮКОМ, ректором Національного університету водного господарства та природокористування, доктором сільськогосподарських наук, професором Віктором МОШИНСЬКИМ, ректором Державної екологічної академії, доктором біологічних наук, професором Олександром БОНДАРЕМ. Пропоновані до застосування в Республіці Казахстан інноваційні технології базуються на тривалих попередніх науково-прикладних дослідженнях (протягом останніх 30-35 років), накопиченому значному досвіді і передових світових досягненнях науки і техніки очищення води і легко можуть бути адаптовані до сучасних умов Казахстану при повсюдно зростаючому дефіциті чистої води.

Значною подією в культурному житті Казахстану і України стала презентація 4 вересня 2015 року Національною академією наук України історико-публіцистичного збірника «На основі взаємної поваги і довіри».


Президент Республіки Казахстан Нурсултан Абішевич НАЗАРБАЄВ у своєму листі подякував автору книги Миколі СТЕПАНЕНКУ і висловив побажання міцного здоров'я, благополуччя та великих творчих успіхів на його адресу: «Як сама назва, так і зміст цього видання досить точно відображають характер взаємовідносин народів наших країн. Вважаю, що книга буде цікава широкій читацькій аудиторії».

Вагомим внеском у зміцнення українсько-казахстанської дружби назвав історико-публіцистичний збірник Валерій ГОРОВИЙ, заступник генерального директора з наукової роботи НБУВ, доктор історичних наук, професор. «Презентований збірник має енциклопедичне значення в контексті представлення сучасного життя Казахстану, ознайомлює з досвідом формування державності, налагодження міжкультурного діалогу, вирішення економічних, культурних і соціальних проблем», – зауважив Валерій ГОРОВИЙ.


Радник-посланник Посольства Республіки Казахстан в Україні і Республіці Молдова Аргин ОСПАНОВ підкреслив глибоку символічність того, що презентоване видання вийшло друком у рік, багатий для Казахстану на події: 550-річчя казахської державності, 20-річчя Конституції Республіки Казахстан та інші. «Збірник є результатом майже десятилітньої праці автора, широко відображає досягнення Казахстану в економічній, політичній, культурній діяльності та в питаннях співробітництва зі світом», – зазначив Радник-посланник Посольства Республіки Казахстан в Україні і Республіці Молдова.


Із виходом у світ книжки привітав державний і громадський діяч, поет і прозаїк, Герой України Іван ДРАЧ, висловивши сподівання, що історико-публіцистичний збірник дасть поштовх для подальших досліджень історії та культури обох держав, обміну інформацією, налагодженню більш тісних контактів.


«Ця книга і справді має бути в усіх, хто займається багатовекторним розвитком відносин між нашими державами», – наголосив Юрій КАНИГІН, доктор економічних наук, професор, письменник, член Спілки письменників України. За його словами, прочитання цієї книжки дає нам усвідомлення того, що ми, на жаль, не використовуємо й десятої частини тих можливостей українсько-казахстанських відносин, які апріорі можливі.

Учасники презентації також обмінялися думками щодо реалій і перспектив у відносинах між Україною та Казахстаном, духовного і культурного розвитку двох народів, входження обох країн до кола провідних країн світу, а також висловили подяку Національній бібліотеці України ім.В.І.Вернадського за її участь у зміцненні мостів дружби між Республікою Казахстан і Україною.


Розповідаючи про роботу, яку проводить Міждержавний інститут українсько-казахстанських відносин ось уже протягом трьох років, важливо зазначити що інститут як наукова організація відбувся і довів важливість своєї діяльності конкретними здобутками. Високою оцінкою діяльності Інституту стало нагородження Указом Президента Республіки Казахстан за особливі заслуги в зміцненні двостороннього співробітництва і дружби між Казахстаном і Україною його директора Миколи СТЕПАНЕНКА урядовою нагородою. У рамках святкування 25-річчя Незалежності Республіки Казахстан 28 грудня 2016 року Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні Самат ОРДАБАЄВ від імені Президента Республіки Казахстан Н.А.НАЗАРБАЄВА вручив ювілейну медаль «азастан Республикасыны Туелсіздігіне 25 жыл» Миколі СТЕПАНЕНКУ.

Українсько–казахстанське співробітництво


1–2 грудня 2016 року я мав честь бути запрошеним в якості спікера для участі в Другій міжнародній торгово-промисловій конференції «Зони вільної торгівлі: можливості та виклики для України і партнерів», організатором якої виступила Торгово-промислова палата України за підтримки Кабінету Міністрів України.

Учасниками конференції стали: український та іноземний бізнес, торгово-промислові палати країн ЄС, Канади, СНД, ГУАМ, органи державної влади України та країн світу, провідні експерти в сфері фінансової, інвестиційної діяльності.

У рамках конференції на панельних дискусіях і круглих столах відбулося обговорення дії угод України про зони вільної торгівлі, а також стану змін в економічній, митно-фіскальній, промисловій та інвестиційній сферах, питань інформаційної підтримки експорту, розвитку індустріальних парків і впровадження механізму державно-приватного партнерства.

На конференції проведена гала-сесія на тему: «Діалог Уряду В.Гройсмана з бізнесом: що зробили та що мають зробити?» за участі Прем’єр-міністра України, інших представників Уряду, Верховної Ради.

За два дні роботи заходу своїм досвідом і баченням взаємодії в рамках зон вільної торгівлі поділилися понад 90 спікерів із 15-ти країн світу. Особливо приємно, що до роботи конференції, вступивши в активний діалог із бізнесом, долучилась велика команда урядовців.

Учасники обговорили питання, вирішення яких вдалося реалізувати відповідно до плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік в економічній, інвестиційній сферах, та в сфері промислової політики. Проблематика відображає той позитивний тренд, який розпочав формуватися в поточному році в Україні, а саме - активізація і розвиток дієвої співпраці Уряду України з українськими діловими колами.

Хочу нагадати, що відправною точкою для налагодження діалогу в формі «бізнес-влада» стало ухвалення Урядом України у травні 2016 року прагматичної Програми дій Уряду на 2016 рік, економічні пріоритети якої були оприлюднені Прем'єр-міністром України 27 травня 2016 року під час зустрічі з українським бізнесом, яка була ініційована Торгово-промисловою палатою України.

Друга міжнародна торгово-промислова конференція - надала можливість почути реальні кейси з розв'язання задач від топ-менеджерів таких міжнародних і українських компаній, як Укрсиббанк, Укрексімбанк, ЄБРР, страхова компанія «Уніка», Рубіжанський картонно-тарний комбінат, компанії «Айсберг», «Укр-Волнат» і «Стевіясан», холдингова компанія «Петрус» та інші.

Мій виступ як спікера був присвячений українсько-казахстанському торгово-економічному співробітництву, в якому зазначено, що Казахстан і Україна мають давні коопераційні зв'язки і по багатьом галузям економіки наших країн взаємно доповнюють один одного. Все це створює основу для розширення і зростання казахстансько-українського економічного співробітництва.

Сьогодні для України Казахстан є ключовим партнером у центральноазійському регіоні, а для Казахстану співпраця з Україною - ефективний спосіб зміцнити свої позиції на європейському напрямку.

Говорячи про українсько-казахстанське економічне співробітництво, мною було особливо підкреслено, що в нас склалися хороші перспективи для співпраці.

По-перше, сформована солідна правова база - більше 100 угод і договорів - практично по всьому спектру міждержавних відносин.

По-друге, економіки наших держав розвиваються за цивілізованими законами ринку. Обидві наші держави є членами СОТ і інших шанованих систем торговельних відносин.

По-третє, добре розвиваються контакти на рівні керівництва наших держав. У жовтні 2015 року відбувся перший візит Президента України Петра Порошенка в Казахстан, раніше у грудні 2014 року Президент Республіки Казахстан Нурсултан Назарбаєв відвідав Київ. У рамках візиту в Астані було підписано План дій Казахстан-Україна на 2015-2017 роки «Дорожня карта-5», в якому визначені пріоритетні напрямки співпраці.

Успішно працює українсько-казахстанська Міждержавна комісія з економічного співробітництва, розвиваються міжрегіональні та культурні зв'язки між нашими країнами.

По-четверте, продукція наших держав реально затребувана і користується великим попитом у населення.

У даний час пріоритетними для розвитку взаємовигідного співробітництва є такі галузі, як паливно-енергетична, сільськогосподарська, енергетичне, транспортне, гірничо-шахтне, агропромислове машинобудування, створення інфраструктурних об'єктів, авіаційна, космічна та інші сфери.

Проте, слід констатувати, що двостороння торгівля в силу відомих причин і загального гальмування світової економіки має стійку тенденцію до падіння. Якщо у 2010 році товарообіг між нашими країнами становив близько 5 млрд. дол. США, то у минулому році він впав до 2 млрд. дол. США. Природно, така ситуація не влаштовує як Україну так і Казахстан, до того ж потенціал між нашими країнами в торгівлі перевищує 15 млрд. дол.

Навіть у цих умовах є значні можливості співпраці, розвиток яких може сприяти виходу торгово-економічної взаємодії двох країн на новий якісний рівень. Президент Республіки Казахстан неодноразово закликав представників бізнесу України до участі в реалізації стратегічної мети Казахстану щодо входження до тридцятки розвинених країн світу. При цьому Нурсултан Назарбаєв нагадує, що в другій індустріальній п'ятирічці Казахстан акцентує увагу на розвитку декількох пріоритетних напрямків обробної промисловості - металургії, хімії, нафтохімії, машинобудуванні, будівництві та харчової промисловості. Тобто, саме тих секторах економіки, які досить розвинені в Україні. Казахстан, зацікавлений в обміні досвідом саме в цих напрямках.

Загальна вартість інвестиційного портфелю за проектами цих галузей становить 30 млрд. доларів США. Проекти Програми форсованого індустріально-інноваційного розвитку фінансуються як із держбюджету, так і за рахунок іноземних інвесторів.

Для іноземних інвесторів у Казахстані створено особливі преференції:

- у податковій сфері: - звільнення від сплати корпоративного та земельного податків на 10 років, від податку на майно на 8 років;

- державою компенсується до 30% капітальних витрат інвесторів;

- немає обмежень по залученню іноземної робочої сили, тобто, без будь-яких квот і дозволів на весь період реалізації інвестиційного проекту і протягом року після введення об'єкта в експлуатацію;

- гарантується захист від зміни законодавства в бік підвищення податкових ставок (крім ПДВ і акцизів).

У Казахстані створено сервісний центр Investors Service Centre - працює за принципом одного вікна для інвесторів, які реалізують пріоритетні інвестиційні проекти. Цей механізм мінімізує необхідність участі інвесторів у зборі та підготовці документів. Обмежується і їх безпосередній контакт з держорганами. Тобто, суттєво знижені корупційні елементи.

У Казахстані в даний час прийнята масштабна Державна програма інфраструктурного розвитку «Нрли Жол». Йдеться про безпрецедентні заходи розвитку економіки країни через масштабні інфраструктурні проекти - будівництво транспортно-логістичної інфраструктури, доріг, державного орендного житла, модернізація ЖКГ, енергетичних потужностей. На це держава виділила близько 9 млрд. дол. США.

У зв'язку з цим слід зазначити, що географічне розташування наших держав представляє унікальні переваги. Україна є важливим пунктом транспортного коридору між Європою та Азією через країни Південного Кавказу. Цей маршрут, у сучасних геополітичних реаліях, має важливе значення для торгово-економічного співробітництва наших країн.

У свою чергу, Казахстан може стати базовою площадкою для поставок української продукції в Центральноазійський регіон, країни Південно-Східної Азії, Перської затоки, Китай і Іран. Для цього створена і продовжує удосконалюватися необхідна інфраструктура. На казахстансько-китайському кордоні функціонує міжнародний центр «Хоргос», введений в експлуатацію казахстанський логістичний термінал у порту Ляньюньган, завершується будівництво міжнародного автомобільного коридору «Західна Європа-Західний Китай», пробитий прямий залізничний коридор з Казахстану через Туркменію та Іран з виходом на Перську затоку.

У сфері сільського господарства реалізується широка Програма з розвитку агропромислового комплексу Республіки Казахстан до 2020 року «Агробізнес-2020». Фінансування різних проектів у рамках цієї програми до 2020 року складе 10 млрд. дол. США.

Мною було відзначено, що за всіма цими трьома програмами Казахстан готовий співпрацювати з українськими партнерами.

Я впевнений, що проведення міжнародної торгово-промислової конференції, спрямованої на розвиток економічного співробітництва, незабаром принесе відчутні плоди на благо наших країн і народів.