Институту присвоили имя Нурсултана Назарбаева

Межгосударственному институту украинско-казахстанских отношений присвоили имя Нурсултана Назарбаева. Общество «Знание», в состав которого входит институт, обладает 70-летним научно-исследовательским опытом и имеет 10 тысяч членов по всей Украине. В их числе не только ученые, но и писатели, журналисты и даже бизнесмены. Межгосударственный институт украинско-казахстанских отношений осуществляет подготовку научных публикаций, аналитических материалов для правительственных и неправительственных организаций. На сегодняшний день учеными института написано около 15 книг о неразрывной связи между Казахстаном и Украиной. Изданные книги переданы в библиотеки и высшие учебные заведения обеих стран. Василь Кушерець, председатель правления общества «Знание», доктор философских наук, профессор: - Самое основное для нас – опыт, который есть у Казахстана. Это - теория государственного управления, теория создания государства в новых условиях, значит в современных условиях, для нас сейчас очень важно, мы присматриваемся. Философия управления, философия государственного управления нас очень интересует.  Важно отметить, сотрудниками института опубликованы в СМИ Украины и Казахстана многочисленные материалы, посвященные Казахстану в области экономики, политики, культуры, истории, экологии. «Это безусловно способствует продвижению положительного имиджа Казахстана в Украине, - считает автор, который написал почти 10 книг о Казахстане, Николай Степаненко. Николай Степаненко, директор института имени Н.Назарбаева: - В Межгосударственном институте принято единогласное решение присвоить институту имя Нурсултана Абишевича Назарбаева, для нас это высокая честь и большая ответственность. Мы обещаем казахстанскому народу, что будем высоко нести это высокое звание, оправдывая его весомым вкладом в укрепление дружбы между нашими народами. Нужно отметить, Нурсултан Абишевич буквально завоевал сердца и души украинцев, среди которых его моральный авторитет очень высокий. У ученых института большие планы на новый год. Следующая книга будет посвящена экономической и политической реформе Казахстана, где особое место займет путь отказа Казахстана и Украины от ядерного оружия. Авторы подчеркивают важность вклада Нурсултана Назарбаева в увеличение безъядерных зон на планете. С 2009 года Международный день действий против ядерных испытаний во всем мире отмечают 29 августа. Авторы: Аида Кыдырбай, Михаил Мищенко

Источник: http://24.kz/ru/news/social/item/209072-mezhgosudarstvennomu-institutu-ukrainsko-kazakhstanskikh-otnoshenij-prisvoili-imya-n-nazarbaeva
олданылан материалдара міндетті трде www.24.kz сайтына гиперсілтеме берілуі тиіс / Любое использование материалов допускается только при наличии гиперссылки на www.24.kz

Больше информации на сайте Назарбаев Института: http://nazarbayev.institute/index.php/press-room/media1/63-institute-was-named-after-n-nazarbayev 

Опішня зачарувала моє серце

У 2004 році мені довелося приїздити в справах до Опішні і там випадково відвідав Державну спеціалізовану художню школу-інтернат І-ІІІ ступенів «Колегіум мистецтв у Опішні». Вчителі, учні разом зі своїм директором Людмилою Миколаївною Овчаренко зачарували моє серце, ми здружилися і стали вірними друзями. Я вдячний можливості у свій час захищати інтереси Колегіуму в Кабінеті Міністрів України, Верховній Раді України, брати участь в організації виставок у Києві в Кабміні, ВР, Українському фонді культури, який очолював Борис Ілліч Олійник, став одним з організаторів і учасників Міжнародних молодіжних гончарських фестивалів. Багато подій відбулося в нашому житті. Сьогодні я пишаюсь здобутками і успіхами колективу і учнів Колегіуму, горджусь нашою дружбою.

Дорогі мої друзі: учні, вчителі, технічний персонал

«Колегіуму мистецтв у Опішні»!

Щиросердно вітаю Вас із славним 20-річним ювілеєм Колегіуму мистецтв у Опішні. До цієї знаменної дати навчальний заклад йшов довгою дорогою наполегливої праці досвідчених, творчих, талановитих викладачів, завдяки яким зі стін Колегіуму вийшли сотні талановитих випускників, які, без сумніву, стали духовно багатими людьми і понесли у світ, посіяні тут в їх душі, зерна любові до всього рідного.

Бажаю Вам невпинного руху вперед, успішного здійснення всіх планів та задумів. А підґрунтям щасливого життя та плідної творчої діяльності хай буде міцне здоров’я, серце, сповнене любові та добра, натхнена думка й щирі почуття. Щоб життя було світлим і радісним, як цей святковий день, а дружні привітання додали життєвої наснаги в скарбничку Вашої душі. Нехай людська шана буде подякою Вам за плідну працю, чуйність, уміння творити добро.

З повагою Ваш давній друг Микола Степаненко.


 







Мої привітання Міжнародній науковій конференції


Учасникам, гостям та організаторам
Міжнародної наукової конференції
«БІБЛІОТЕКА. НАУКА. КОМУНІКАЦІЯ.
Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек».

Вельмишановні пані та панове!

Маю велику приємність сердечно привітати всіх присутніх з відкриттям Міжнародної наукової конференції «БІБЛІОТЕКА. НАУКА. КОМУНІКАЦІЯ. Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек».
Від імені Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин засвідчую високу повагу зібранню і маю честь зазначити, що Ваша професійна діяльність відіграє все більш важливе значення в формуванні цілісного національного науково-інформаційного простору.
Наукові бібліотеки на сьогодні є провідними центрами соціальних комунікацій, інтеграції й поширення наукової інформації.
Впевнений, що володіючи різноманітними інформаційними можливостями та величезним, здобутим упродовж багатьох десятиліть, науково-методичним та практичним організаційним досвідом, спеціалізовані наукові бібліотеки і надалі будуть виконувати провідну роль інтегруючого центру науково-інформаційного простору.
Бажаю учасникам конференції успіхів у науковій діяльності та сподіваюсь, що наше спільне прагнення до розвитку і зміцнення науки послужить міцним мостом дружби, взаєморозуміння і співпраці між Україною і Республікою Казахстан.

З повагою
Директор Міждержавного інституту
українсько-казахстанських відносин
Микола Степаненко


Книга «Центральноазиатский БАРС»

Для меня, как для автора, помещение моей книги «Центральноазиатский БАРС» на полку в Личной библиотеке Елбасы - Нурсултана Абишевича Назарбаева, является высокой наградой, значительной оценкой моего труда. Пользуясь случаем, выражаю слова особой благодарности КАСЫМБЕКОВУ Махмуду Базаркуловичу - начальнику Канцелярии Президента Республики Казахстан – исполняющего обязанности директора ГУ «Библиотека Первого Президента Республики Казахстан – Лидера Нации», а также коллективу библиотеки, который предоставил возможность для всех желающих читать книгу онлайн.

Возвращаясь немного назад во времени, в 2016 год, хочу отметить, что издание книги «Центральноазиатский БАРС» стало важным событием в казахстанско-украинских отношениях. В презентации монографии, которая проходила в Национальной академии наук Украины, принимали участие выдающиеся ученые, известные писатели, журналисты, представители бизнеса, известные государственные, общественные, культурные деятели, представители казахской диаспоры, почетными гостями на мероприятии стали главы дипломатических миссий, аккредитованных в Украине.

Презентация издания вызвала широкий общественный резонанс в Украине и Казахстане и была освещена в 32-х публикациях средств массовой информации. Среди них центральные издания Украины: «Урядовый курьер», «Укринформ», «Сегодня»; казахстанские центральные СМИ: первый круглосуточный информационный телеканал «Хабар 24», «Портал 365info.kz», «Экспресс К», «ZONA kz». Кроме того, сообщение о событии было выложено на официальных сайтах: Министерства иностранных дел Республики Казахстан, Посольства Республики Казахстан в Украине. Наиболее полную и подробную информацию о мероприятии предоставила самая массовая общественная научно-просветительская организация нашего государства - Общество «Знание» Украины.

Книгу «Центральноазиатский БАРС» высоко оценили в академических и экспертных кругах, отметили ее международное значение в углублении и укреплении дружбы и сотрудничества между Казахстаном и Украиной.

Особую благодарность мне как автору в предисловии к книге выразил Леонид Данилович Кучма, Президент Украины в 1994-2005 годах.

Я же лично искренне благодарен тем людям, которые оказывали мне помощь в работе над книгой – именно они и есть тот живой и самый надежный мост дружбы между нашими народами.


Мрія, яку хочу втілити в життя!


Ще у далекому 2003 році мною Миколою Степаненком, разом з видатним українським вченим, доктором хімічних наук, лауреатом Державної премії Юрієм Колесником була створена унікальна вітчизняна технологія, що відкрила широкі можливості для створення Національного парку визначних пам’яток архітектури України, на зразок «міні-Європи» в Брюсселі.

1 червня 2004 року можливості винайденої технології були продемонстровані на Всеукраїнський акції «Україна-дітям» в Палаці мистецтв «Український дім» Національного комплексу «Експоцентр України». З технологією, архітектурними макетами і скульптурами, виготовленими із композиційних матеріалів, ознайомилися керівництво держави та представники 19-ти іноземних посольств, акредитованих в Україні.

Яскраві, кольорові макети будівель та скульптури, до речі виготовлені школярами і студентами, одразу привертали увагу відвідувачів. Представлена на експозиції технологія викликала великий інтерес у професіональних митців. Технологія на основі вітчизняних матеріалів дозволяє створювати художні кольорові ударостійкі вироби, витривалі до атмосферних впливів, ультрафіолету, до впливу кислот та лугів, а експлуатація скульптур без ремонту і фарбування більше 100 років.

І що важливо: технологічний процес дешевше закордонних аналогів у 5 разів!!!

Україна є однією з провідних держав Європи за кількістю об’єктів культурної спадщини (близько 140000 – це майже в 2,5 рази більше, ніж у Польщі та удвічі більше, ніж у Росії). Ми успадкували надзвичайно цінні пам’ятки з минулого, деякі з них у кілька разів давніші за єгипетські піраміди.


Парк планувалося розбити у вигляді географічної карти України, в мініатюрі він відтворюватиме природний ландшафт, який органічно поєднається з макетами пам’ятків архітектури України, «мешканцями» парку стануть скульптури героїв національних казок та легенд України. Парк створюватиметься за ідеями та творчими доробками дітей та молоді. Важливо і те, що сучасну технологію було б передано до профільних навчальних закладів, це надає широку можливість в її використанні і вже сьогодні по всій Україні садово-паркова скульптура була б виразом нашої самобутньої національної культури, саме через яку ми і цікаві всьому світові.

Саме на виставці в Києві, спілкуючись з представниками іноземних дипломатичних представництв, народилася ідея створення «Парку Миру». Сама ідея полягає в обміні між собою національними парками країн-учасниць проекту.

Першим підтримав і змістовно доповнив проект Казахстан і особисто Президент Нурсултан Назарбаєв. Наводжу рядки з листа: «... його (проекту) реалізація сприятиме не тільки зміцненню культурних зв'язків між державами, а й розвитку творчих, інтелектуальних здібностей дітей країн-учасниць, відкриє широкі можливості міжособистісного і міжнаціонального спілкування».

Подальша історія України всім відома з її буреломними подіями, в яких президентам нашої держави було вже не до просування культурного і технологічного іміджу України.

Створення Національного парку України надасть можливість формування високого почуття патріотизму, ідейно-морального і естетичного виховання молоді, надасть можливість ознайомлення з сучасними технологіями та надбання досвіду молоді в практичній роботі. Будівництво такого парку має стати важливим історичним, культурним, патріотично-пізнавальним фактором.


Я не тільки не відмовляюсь від цього визначного проекту, а й берусь за нього з новими силами і ще з більшим натхненням.

З повагою Гетьман козацького руху України Микола Степаненко.

Казахстан запрошує український бізнес до участі в реалізації ст


Історично склалося, що Республіка Казахстан і Україна мають давні коопераційні зв'язки і по багатьом галузям економіки наших країн взаємно доповнюють одна одну. Все це створює основу для розширення і зростання казахстансько-українського економічного співробітництва.

Сьогодні для України Казахстан є ключовим партнером у Центрально-азійському регіоні, а для Казахстану співпраця з Україною - ефективний спосіб зміцнити свої позиції на європейському напрямку.

Говорячи про українсько-казахстанське економічне співробітництво, потрібно особливо підкреслити, що у нас добрі перспективи для співпраці.

По-перше, сформована солідна правова база - більше 100 угод і договорів - практично по всьому спектру міждержавних відносин.

По-друге, економіки наших держав розвиваються за цивілізованими законами ринку. Обидві наші держави є членами СОТ та інших шанованих систем торговельних відносин.

По-третє, добре розвиваються контакти на рівні керівництва наших держав. У жовтні 2015 року відбувся перший візит Президента України Петра Олексійовича Порошенка в Казахстан, раніше у грудні 2014 року Президент Республіки Казахстан Нурсултан Абішевич Назарбаєв відвідав Київ. У рамках візиту в Астані було підписано План дій Казахстан-Україна на 2015-2017 роки «Дорожня карта-5», в якому визначені пріоритетні напрямки співпраці.

Успішно працює українсько-казахстанська Міждержавна комісія з економічного співробітництва, розвиваються міжрегіональні та культурні зв'язки між нашими країнами.

По-четверте, продукція наших держав реально затребувана і користується великим попитом у населення.

У даний час пріоритетними для розвитку взаємовигідного співробітництва є такі галузі, як паливно-енергетична, сільськогосподарська, енергетичне, транспортне, гірничо-шахтне, агропромислове машинобудування, створення інфраструктурних об'єктів, авіаційна, космічна та інші сфери.

Проте, слід констатувати, що двостороння торгівля в силу відомих причин і загального гальмування світової економіки має стійку тенденцію до падіння. Якщо у 2010 році товарообіг між нашими країнами становив близько 5 млрд. дол. США, то у минулому році він впав до 2 млрд. дол. США. Природно, така ситуація не влаштовує як Україну так і Казахстан, до того ж потенціал між нашими країнами в торгівлі перевищує 15 млрд. дол. США.

У цих умовах теж є значні можливості співпраці, розвиток яких може сприяти виходу торгово-економічної взаємодії двох країн на новий якісний рівень.

Президент Республіки Казахстан неодноразово закликав представників бізнесу України до участі в реалізації стратегічної мети Казахстану щодо входження до тридцятки розвинених країн світу. При цьому Нурсултан Назарбаєв нагадує, що в другій індустріальній п'ятирічці Казахстан акцентує увагу на розвитку декількох пріоритетних напрямків обробної промисловості - металургії, хімії, нафтохімії, машинобудуванні, будівництві та харчової промисловості. Тобто, саме тих секторах економіки, які досить розвинені в Україні. Казахстан зацікавлений в обміні досвідом саме в цих напрямках.

Загальна вартість інвестиційного портфеля за проектами цих галузей становить 30 млрд. доларів США. Проекти Програми форсованого індустріально-інноваційного розвитку фінансуються як з держбюджету, так і за рахунок іноземних інвесторів.

Для іноземних інвесторів у Казахстані створено особливі преференції:

- У податковій сфері: - звільнення від сплати корпоративного та земельного податків на 10 років, від податку на майно на 8 років;

- Державою компенсується до 30% капітальних витрат інвесторів;

- Немає обмежень по залученню іноземної робочої сили, тобто, без будь-яких квот і дозволів на весь період реалізації інвестиційного проекту і протягом року після введення об'єкта в експлуатацію;

- Гарантується захист від зміни законодавства в бік підвищення податкових ставок (крім ПДВ і акцизів).

Важливо і те, що в Казахстані створено сервісний центр Investors Service Centre - працює за принципом одного вікна для інвесторів, які реалізують пріоритетні інвестиційні проекти. Цей механізм мінімізує необхідність участі інвесторів у зборі та підготовці документів. Обмежується і їх безпосередній контакт з держорганами. Тобто, суттєво знижені корупційні елементи.

У Казахстані в даний час прийнята масштабна Державна програма інфраструктурного розвитку «Нрлы Жол». Йдеться про безпрецедентні заходи розвитку економіки країни через масштабні інфраструктурні проекти - будівництво транспортно-логістичної інфраструктури, доріг, державного орендного житла, модернізація ЖКГ, енергетичних потужностей. На це держава виділила близько 9 млрд. дол. США.

У зв'язку з цим слід зазначити, що географічне розташування наших держав представляє унікальні переваги. Україна є важливим пунктом транспортного коридору між Європою та Азією через країни Південного Кавказу. Цей маршрут, у сучасних геополітичних реаліях, має важливе значення для торгово-економічного співробітництва наших країн.

У свою чергу, Казахстан може стати базовою площадкою для поставок української продукції в Центральноазійський регіон, країни Південно-Східної Азії, Перської затоки, Китай і Іран. Для цього створена і продовжує удосконалюватися необхідна інфраструктура. На казахстансько-китайському кордоні функціонує міжнародний центр «Хоргос», введений в експлуатацію казахстанський логістичний термінал у порту Ляньюньган, завершується будівництво міжнародного автомобільного коридору «Західна Європа-Західний Китай», пробитий прямий залізничний коридор з Казахстану через Туркменію та Іран з виходом на Перську затоку.

У сфері сільського господарства реалізується широка Програма з розвитку агропромислового комплексу Республіки Казахстан до 2020 року «Агробізнес-2020». Фінансування різних проектів у рамках цієї Програми до 2020 року складе 10 млрд. доларів США.

Сьогодні Казахстан демонструє готовність співпрацювати з українськими партнерами за всіма трьома програмами.

Згідно з рейтингом Doing Business Казахстан займає 42-е місце за комфортністю ведення бізнесу для МСБ, 25-е місце - по захисту інвесторів. На території країни працюють 10 вільних економічних зон.

Найголовніша проблема двостороннього співробітництва - нинішня ситуативна неможливість поставок української продукції в Казахстан. З липня 2015 року Росія припинила транзит товарів з України в Казахстан, а з липня 2016 року - також і в Киргизстан.

Оскільки наші країни не можуть зараз торгувати безпосередньо, проект транзиту товарів з Європи в Азію і навпаки, в обхід Росії, по Транскаспійському міжнародному транспортному коридору «Нового шовкового шляху», буде найбільш ефективним. Казахстан увійшов у цей проект своїм капіталом у Грузії та Азербайджані.

 

Директор Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин Микола Степаненко

В казахстане начался процесс перераспределения полномочий между

  • 31.01.17, 21:35


В своем Обращении Президента Республики Казахстан по вопросам перераспределения полномочий между ветвями власти от 25 января 2017 года, Нурсултан Назарбаев сказал: «Мы никогда не занимались копированием чужих моделей государственного устройства, находя свои, подчас уникальные решения, хотя есть вопросы, в которых мы следуем в рамках международного опыта».

Действительно, Казахстан идет своей особой дорогой, и сегодня в мире говорят о «казахстанском пути» как об уникальной и продуктивной модели развития. За прошедшие 25 лет Независимости, Республика Казахстан достигла больших результатов и стала одной из самых благополучных среди новых независимых стран. Международные эксперты и лидеры ведущих государств мира сходятся во мнении, признавая успешным казахстанский опыт реформ.

Устоявшейся точкой зрения является и то, что формирование сильной президентской республики в Казахстане связывается, прежде всего, с личностью Нурсултана Назарбаева, по-настоящему мудрого, популярного и харизматического лидера, действующего адекватно вызовам времени.

Успех Нурсултана Назарбаева, напрямую связан с заслугами в осуществлении коренных реформ, проводимых с учетом особенностей политической ситуации в республике, ментальными и психологическими особенностями народа Казахстана.

И в этот раз Нурсултаном Назарбаевым ставится сложнейшая задача в вопросах перераспределения полномочий между ветвями власти по двум ключевым направлениям:

«Во-первых, следует передать значительную часть установленных законом полномочий Президента по регулированию социально-экономических процессов Правительству и другим исполнительным органам»;

«Во-вторых, более сложная задача – сбалансировать отношения между ветвями власти на конституционном уровне».

Исходя из этого, ясно понимаешь, что предстоит громадная работа по проведению перераспределения властных полномочий, при этом нужно будет избежать размытости данных полномочий, дублирования одних и тех же функций разными органами государственной власти. Нельзя допустить, чтобы перераспределение полномочий между ветвями власти привело к ослаблению власти в целом. Реформа системы управления государством должна будет укрепить каждую ветвь и сделать власть эффективной и ответственной.

Приятно осознавать, что принятая Программа реформ показывает, как Казахстан уверенно движется своим уникальным «казахстанским путем» в сторону демократического развития.

Директор Межгосударственного института украинско-казахстанских отношений Николай Степаненко.

Внешнеполитический успех казахстана


10 января 2017 года Казахстан впервые в качестве непостоянного члена Совета Безопасности ООН принял участие в его открытых дебатах на тему «Предотвращение конфликтов и сохранение мира» и сразу же подключился к решению острых международных проблем. Осознавая ценность мира во всём мире, еще раз была подтверждена готовность руководства Казахстана в предоставлении площадки для переговоров противоборствующих сторон в самом кровопролитном за последние годы сирийском конфликте.

Становится понятным, что в ближайшие два года Астана будет играть заметную роль на мировой политической арене. Это и не удивительно, ведь Казахстан уже давно является одним из признанных мировым сообществом лидером в вопросах укрепления глобальной безопасности и ядерного разоружения, в связи с чем он и получил возможность реализовать свой потенциал на таком форуме, как Совет Безопасности ООН.

С первых дней Независимости Казахстан активно поддерживает международные усилия по укреплению мира и вносит весомый вклад в обеспечение региональной и глобальной безопасности. Республика Казахстан проявляет мощный миротворческий потенциал, которым до сих пор не обладало и не обладает ни одно государство мира.

Благодаря усилиям Президента Республики Казахстан Нурсултана Назарбаева мировое сообщество в течение 25-ти лет становилось свидетелем не только неизвестного до этого прецедента - добровольного отказа государства от ядерного вооружения, но многочисленных его усилий по нормализации обстановки как в сфере разоружения, так и в устранении потенциально конфликтных ситуаций между странами на региональном и международном уровне.

За эти годы вырос и мировой авторитет Нурсултана Назарбаева, внесшего выдающийся вклад в области укрепления мира. Президент Казахстана стал лауреатом Премии мира и согласия Американского фонда превентивной дипломатии.

В рамках дебатов, на которых члены Совбеза и представители широкого круга стран ООН говорили о своих национальных приоритетах в области предотвращения конфликтов в мире, Министр иностранных дел Казахстана Кайрат Абдрахманов озвучил политическое обращение Президента Республики Казахстан Нурсултана Назарбаева. Важно отметить продуманность и последовательность инициатив казахстанского лидера, по тому, как данное обращение основано на принципах Манифеста Нурсултана Назарбаева от 31 марта 2016 года «Мир. XXI век» и акцентирует внимание на необходимости укрепления международной безопасности, построения мира без ядерного оружия, усиления роли превентивной дипломатии.

Политическое обращение под названием «Концептуальное видение Казахстана упрочения глобального партнерства для построения безопасного, справедливого и процветающего мира» уже получило высокую оценку не только со стороны руководства ООН, членов Совета Безопасности и других стран-участников глобальной организации, но и всего прогрессивного сообщества, выступающего за упрочнение мира.

Политическое обращение Президента Республики Казахстан Нурсултана Назарбаева, разъясняющее приоритеты работы Казахстана в вопросах глобального мира и безопасности на новом ответственном международном посту, получило статус официального документа Совбеза ООН. Секретариат ООН присвоил ему номер S/2017/19 и распространил среди всех государств-членов, стран и организаций-наблюдателей посредством официальной электронной документационной системы Организации.

Признавая ООН неизменным инструментом международных отношений, Казахстан будет стремиться с помощью Совета Безопасности ООН, через сотрудничество наций вносить свой достойный вклад в развитие превентивной дипломатии, продвижении и укреплении мер доверия, нераспространении оружия массового уничтожения, урегулировании конфликтов и противодействии международному терроризму.


Директор межгосударственного института украинско-казахстанских отношений Николай Степаненко.

Українсько–казахстанське співробітництво


1–2 грудня 2016 року я мав честь бути запрошеним в якості спікера для участі в Другій міжнародній торгово-промисловій конференції «Зони вільної торгівлі: можливості та виклики для України і партнерів», організатором якої виступила Торгово-промислова палата України за підтримки Кабінету Міністрів України.

Учасниками конференції стали: український та іноземний бізнес, торгово-промислові палати країн ЄС, Канади, СНД, ГУАМ, органи державної влади України та країн світу, провідні експерти в сфері фінансової, інвестиційної діяльності.

У рамках конференції на панельних дискусіях і круглих столах відбулося обговорення дії угод України про зони вільної торгівлі, а також стану змін в економічній, митно-фіскальній, промисловій та інвестиційній сферах, питань інформаційної підтримки експорту, розвитку індустріальних парків і впровадження механізму державно-приватного партнерства.

На конференції проведена гала-сесія на тему: «Діалог Уряду В.Гройсмана з бізнесом: що зробили та що мають зробити?» за участі Прем’єр-міністра України, інших представників Уряду, Верховної Ради.

За два дні роботи заходу своїм досвідом і баченням взаємодії в рамках зон вільної торгівлі поділилися понад 90 спікерів із 15-ти країн світу. Особливо приємно, що до роботи конференції, вступивши в активний діалог із бізнесом, долучилась велика команда урядовців.

Учасники обговорили питання, вирішення яких вдалося реалізувати відповідно до плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік в економічній, інвестиційній сферах, та в сфері промислової політики. Проблематика відображає той позитивний тренд, який розпочав формуватися в поточному році в Україні, а саме - активізація і розвиток дієвої співпраці Уряду України з українськими діловими колами.

Хочу нагадати, що відправною точкою для налагодження діалогу в формі «бізнес-влада» стало ухвалення Урядом України у травні 2016 року прагматичної Програми дій Уряду на 2016 рік, економічні пріоритети якої були оприлюднені Прем'єр-міністром України 27 травня 2016 року під час зустрічі з українським бізнесом, яка була ініційована Торгово-промисловою палатою України.

Друга міжнародна торгово-промислова конференція - надала можливість почути реальні кейси з розв'язання задач від топ-менеджерів таких міжнародних і українських компаній, як Укрсиббанк, Укрексімбанк, ЄБРР, страхова компанія «Уніка», Рубіжанський картонно-тарний комбінат, компанії «Айсберг», «Укр-Волнат» і «Стевіясан», холдингова компанія «Петрус» та інші.

Мій виступ як спікера був присвячений українсько-казахстанському торгово-економічному співробітництву, в якому зазначено, що Казахстан і Україна мають давні коопераційні зв'язки і по багатьом галузям економіки наших країн взаємно доповнюють один одного. Все це створює основу для розширення і зростання казахстансько-українського економічного співробітництва.

Сьогодні для України Казахстан є ключовим партнером у центральноазійському регіоні, а для Казахстану співпраця з Україною - ефективний спосіб зміцнити свої позиції на європейському напрямку.

Говорячи про українсько-казахстанське економічне співробітництво, мною було особливо підкреслено, що в нас склалися хороші перспективи для співпраці.

По-перше, сформована солідна правова база - більше 100 угод і договорів - практично по всьому спектру міждержавних відносин.

По-друге, економіки наших держав розвиваються за цивілізованими законами ринку. Обидві наші держави є членами СОТ і інших шанованих систем торговельних відносин.

По-третє, добре розвиваються контакти на рівні керівництва наших держав. У жовтні 2015 року відбувся перший візит Президента України Петра Порошенка в Казахстан, раніше у грудні 2014 року Президент Республіки Казахстан Нурсултан Назарбаєв відвідав Київ. У рамках візиту в Астані було підписано План дій Казахстан-Україна на 2015-2017 роки «Дорожня карта-5», в якому визначені пріоритетні напрямки співпраці.

Успішно працює українсько-казахстанська Міждержавна комісія з економічного співробітництва, розвиваються міжрегіональні та культурні зв'язки між нашими країнами.

По-четверте, продукція наших держав реально затребувана і користується великим попитом у населення.

У даний час пріоритетними для розвитку взаємовигідного співробітництва є такі галузі, як паливно-енергетична, сільськогосподарська, енергетичне, транспортне, гірничо-шахтне, агропромислове машинобудування, створення інфраструктурних об'єктів, авіаційна, космічна та інші сфери.

Проте, слід констатувати, що двостороння торгівля в силу відомих причин і загального гальмування світової економіки має стійку тенденцію до падіння. Якщо у 2010 році товарообіг між нашими країнами становив близько 5 млрд. дол. США, то у минулому році він впав до 2 млрд. дол. США. Природно, така ситуація не влаштовує як Україну так і Казахстан, до того ж потенціал між нашими країнами в торгівлі перевищує 15 млрд. дол.

Навіть у цих умовах є значні можливості співпраці, розвиток яких може сприяти виходу торгово-економічної взаємодії двох країн на новий якісний рівень. Президент Республіки Казахстан неодноразово закликав представників бізнесу України до участі в реалізації стратегічної мети Казахстану щодо входження до тридцятки розвинених країн світу. При цьому Нурсултан Назарбаєв нагадує, що в другій індустріальній п'ятирічці Казахстан акцентує увагу на розвитку декількох пріоритетних напрямків обробної промисловості - металургії, хімії, нафтохімії, машинобудуванні, будівництві та харчової промисловості. Тобто, саме тих секторах економіки, які досить розвинені в Україні. Казахстан, зацікавлений в обміні досвідом саме в цих напрямках.

Загальна вартість інвестиційного портфелю за проектами цих галузей становить 30 млрд. доларів США. Проекти Програми форсованого індустріально-інноваційного розвитку фінансуються як із держбюджету, так і за рахунок іноземних інвесторів.

Для іноземних інвесторів у Казахстані створено особливі преференції:

- у податковій сфері: - звільнення від сплати корпоративного та земельного податків на 10 років, від податку на майно на 8 років;

- державою компенсується до 30% капітальних витрат інвесторів;

- немає обмежень по залученню іноземної робочої сили, тобто, без будь-яких квот і дозволів на весь період реалізації інвестиційного проекту і протягом року після введення об'єкта в експлуатацію;

- гарантується захист від зміни законодавства в бік підвищення податкових ставок (крім ПДВ і акцизів).

У Казахстані створено сервісний центр Investors Service Centre - працює за принципом одного вікна для інвесторів, які реалізують пріоритетні інвестиційні проекти. Цей механізм мінімізує необхідність участі інвесторів у зборі та підготовці документів. Обмежується і їх безпосередній контакт з держорганами. Тобто, суттєво знижені корупційні елементи.

У Казахстані в даний час прийнята масштабна Державна програма інфраструктурного розвитку «Нрли Жол». Йдеться про безпрецедентні заходи розвитку економіки країни через масштабні інфраструктурні проекти - будівництво транспортно-логістичної інфраструктури, доріг, державного орендного житла, модернізація ЖКГ, енергетичних потужностей. На це держава виділила близько 9 млрд. дол. США.

У зв'язку з цим слід зазначити, що географічне розташування наших держав представляє унікальні переваги. Україна є важливим пунктом транспортного коридору між Європою та Азією через країни Південного Кавказу. Цей маршрут, у сучасних геополітичних реаліях, має важливе значення для торгово-економічного співробітництва наших країн.

У свою чергу, Казахстан може стати базовою площадкою для поставок української продукції в Центральноазійський регіон, країни Південно-Східної Азії, Перської затоки, Китай і Іран. Для цього створена і продовжує удосконалюватися необхідна інфраструктура. На казахстансько-китайському кордоні функціонує міжнародний центр «Хоргос», введений в експлуатацію казахстанський логістичний термінал у порту Ляньюньган, завершується будівництво міжнародного автомобільного коридору «Західна Європа-Західний Китай», пробитий прямий залізничний коридор з Казахстану через Туркменію та Іран з виходом на Перську затоку.

У сфері сільського господарства реалізується широка Програма з розвитку агропромислового комплексу Республіки Казахстан до 2020 року «Агробізнес-2020». Фінансування різних проектів у рамках цієї програми до 2020 року складе 10 млрд. дол. США.

Мною було відзначено, що за всіма цими трьома програмами Казахстан готовий співпрацювати з українськими партнерами.

Я впевнений, що проведення міжнародної торгово-промислової конференції, спрямованої на розвиток економічного співробітництва, незабаром принесе відчутні плоди на благо наших країн і народів.

Міждержавний інститут українсько-казахстанських відносин


ПРЕС-АНОНС

21 листопада 2016 року в Національній академії наук України відбудеться презентація суспільно-політичного видання «Центральноазійський барс» директора Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин Миколи Степаненка.

Організатори заходу: Національна академія наук України, Міждержавний інститут українсько-казахстанських відносин, Посольство Республіки Казахстан в Україні та Республіці Молдова.

Видання присвячене 25-річчю Незалежності Республіки Казахстан.

У книзі викладена історія розвитку казахстанської державності. Висвічуються етапи формування казахстанської моделі державного будівництва - «Казахстанського шляху».

Книга розповідає про розвиток співпраці Республіки Казахстан з міжнародними організаціями та іноземними державами різних регіонів, пріоритети казахстанської зовнішньої політики, її підходах до актуальних міжнародних проблем.

У праці досліджена багаторічна діяльність Президента Республіки Казахстан Н.А.Назарбаєва по зміцненню глобальної безпеки і ядерного роззброєння.

У виданні подається казахстанський досвід економічного розвитку, накопичений за роки Незалежності, що став основою стійкості економіки Республіки і її здатності протистояти негативним проявам глобальних криз.

Охарактеризовано один з ключових національних проектів Казахстану - проведення Міжнародної виставки «ЕКСПО-2017» у м.Астані.

Книга розкриває суть однієї з головних складових структурних реформ по створенню міжнародного фінансового центру «Астана», що проводяться в Казахстані і спрямованих на диверсифікацію економіки, стабільне зростання і сприяння формуванню повноцінної фінансової системи країни.

Проаналізовано становлення та утвердження казахстанської моделі поліетнічного суспільства, діяльність якого спрямована на зміцнення міжетнічної та міжконфесійної злагоди.

У роботі висвітлено спільну історію українського та казахстанського народів, проаналізовано фундаментальні уроки минулого.

Праця окреслює найважливіші події в новітній історії взаємин Республіки Казахстан та України, розкриває становлення й розвиток двосторонніх політичних, економічних, культурних відносин.

Видання презентуватиме автор – директор Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин Микола Степаненко.

Очікується, що у заході візьмуть участь: Надзвичайний і Повноважний Посол в Україні та Республіці Молдова, глави представництв іноземних дипломатичних місій, акредитованих в Україні, видатні державні і громадські діячі України, провідні вчені, відомі письменники, представники бізнес-кіл.

Початок о 16-00 у Великому конференц-залі Національної академії наук України за адресою: вулиця Володимирська, 55, Київ.

Прес-служба

Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин.

Страницы:
1
2
3
5
предыдущая
следующая