Очі друга, рукою закриті
Струни рвуть і душа струна.
Назавжди залишились розбитими
Ті, кого опалила війна
Йдуть дороги, полями житніми
Трудять ноги, мов краю нема
Десь блукають в житті мов в житі
Ті, кого опалила війна
Вас світанками ранніми вмитими
Зустрічала рідна земля
Дні летять, наче вітер у листі
Та приходить ночами війна
Стогне вітер у верховітті
Очі з поглядом, мов без дна
Більше всіх нас хотіли жити
Ті, кого...
Читати далі...