я: кста, а шо за финский суп?

ЮГ: суп с капустой, та просто в журнале увидела случайно)

я: я ж просто того, занялась вопросом, сайтец надыбала)) http://www.fincook.ru/

ЮГ: мда. они любят капусту

я: или тот, кто писал этот сайт любит

ЮГ: может быть

я: а ваще они по рыбе)... с молоком

ЮГ: во чего виля* такой худой... на одной капусте с сигаретами не растолстеешь

я: газик** тогда как-то не вписывается в капустную диету)))

ЮГ: то он просто от газов капустных 
а так он - худее яни***)))

я: пацталом)))))))

ЮГ: во. кстати, грибы и ягоды - эт я знала))) а вот с капустой они перегибают это ж не картоха, как жэж её стока есть?)))

ЮГ: из алкогольных — водку, виски, джин и пиво. мда... тогда мы тоже финны

ЮГ: использование при изготовлении некоторых блюд одновременно молока и рыбы.
гагаг, я думала, ты шутишь

ЮГ: в магазине: половинку рейкялейпя**** и батон ....

я: калакукко — пирог из рыбы с салом, запечённый в ржаном тесте. и почему это меня не впечатляет..

ЮГ: лучше просто пива попить

я: +1

ЮГ: эх, кокие мы мудрые женщин)))


[ сноскє ]

A Fine Frenzy - гіпнотичні звуки фортепіано і класична американська мелодія, що з'єднані в атмосферні пісні 24-річної дівчини з Лос-Анджелесу на ім*я Alison Sudol.

буває так... коли ніщо тобі не цікаве
                    коли ніщо не може тебе здивувати
                    коли в тебе постійне дежа вю

ніби все по колу, чи квадрату, чи трикутнику

хочеться до тессеракту, там дійсно ніколи нудьгувати*


*принаймні судячи з фільму "Куб 2: Гіперкуб" =))

п.с. я счастлів, іба за акном туман!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!

подивилась нещодавно друге куно про бурундуків і під час фінальних титрів почула пісню, шо здалась ну дуже знайомою хз звідки. знайти джерело виявилося не складно, іба з приспіву все одразу зрозуміло. вощєм... одразу згадала як в певний період по ТВ весь час показулави цей кліп і я довго матюкалася на тєму "шо цє за створіння таке? о_О" і "зОчєм?" гг зараз стало цікаво як воно виглядало раніше.[ далі ]

збираюсь в серпні до Москви на 2 дні. може хтось підкаже, що необхідно для перетину кордону?
років 5 тому їздила до ростовської області. тоді потрібен був лише паспорт, у потязі прикордонники давали заповнювати бланк, де потрібно було вказати ПІБ того, до кого їдеш, та період перебування в Росії. А той ПІБ повинен за місцем проживання взяти якийсь документ, шо ти таки до нього доїхав і той весь період в нього був.
а що потрібно, коли їдеш на декілька днів на екскурсію типу?

черговий раз гоінг крезі

хочу до Москви, бо 12 серпня і cello це дійсно круто

бабла німа, з супутників лише Дашко /тьотя бойова, то маю сумнів шо татусь увєруєт в ійо силу/

та головне шо бажання повні панталони /бажано білі, бажано в сердечки, бажано в червоні... як вигадана піжама чістава і ніпарочнава Лілі {ам стіл ін лове виз ю...або ні гг}/

і ше я мучуся з інглішом. /даітє хоч шось перекласти!/ *I look like Tweek now (см. South park)

драмстікс мені у... /бажано ті, шо належать коханому драммеру /

я вкотре переконалась, що гарячіє фінскіє хлопчаки – то моє кохання на все життя, особливо якщо вони грають на барабанах, особливо коли їх звуть Мікко, ще й прізвище вони мають Сірен
закохалась ще на першому концерті Апокаліптики в Кийові, хоча тоді бачила його вперше. love at first sight...


ну... так, на хлопчика-цьомчика /як Пертту наприклад/ він не дуже схожий, але ж як він...
отже, якщо мій любий Івгєній не навчить мене грати на барабанах, посиплю голову попелом та вперед у гори замолювати гріхи
то був намбер раз, бо без сумніву Мікко Сірен намбер раз! /і навіть не намагайтесь мене переконати в іншому/
намбер ту /ше один пазітів/. дуже звеселив Пааво. навіть якби окрім нього в Апокаліптиці нікого не було, все одно варто було б піти на концерт. бо бачити як крєпкій мужчінко з пузікам, добрячою дупкою і в майже обтягуючих джінсіках бігає, пригає по сцені з віолончеллю та ще й виробляє різні чудернацькі заворожуючі па, то просто пацталом, афтаржжот та пєшиісчьо =) в ньом явна умір балірун. дякувати богу, шо всеж народився афігєнний віолончеліст
тєпєрь о плахом. перша думка, що промайнула, коли я увійшла до зали „Люді, ау! Гдє ви?” (с) бо якось їх дійсно майже не було. стало навіть якось соромно і шкода хлопців. особливо коли згадалось, що в них таких концертів буде три
трохє розчарував запропонований сракатий вокаліст. навіть довге волосся не врятувало його від мого ФЄ. бо не люблю я такий вокал, як в Кіпєлова, особливо коли ним виконується пісня, яку взагалі співає Адама Гонтьє (I don’t care). то дійсно повний П.  і ващє його було занадто багато. хлопчаків за його сракою взагалі не було видно /навіть Пааво не поривався танцювати/. хоча б одне потішило, що Bittersweet обійшлася без його втручання гг
ще раз переконалась, що мікрофон має бути лише в Ейкки. бо коли в нього починає бубоніти Пертту, хрін шо зрозумієш. дійсно хочеться сказати „памєдлєннєє, пжалста, я запісиваю” (с)
ну, гадаю, описувати які вони чудові, неповторно-незрівнянні, найкращі і ващє-ващє-ващє сенсу немає, бо то і так всім зрозуміло. вощєм, великий респект за краплю симфонічної музики та неймовірне закінчення концерту композицією „Hall Of The Mountain King” Едварда Гріга. хлопці, я вас лове і буду чекати! якось так))

іт*с ебаут повна порожнеча і нездорова мізантропія

очікування кінця... може хоча б 2012 виявиться правдою... (нє, євро там і не пахне гг)
повне небажання робити хоча б щось межує з невтомною жагою робити все й одразу

від того викручує руки, що певно все ж виросли не звідти
або просто каламутяться мізки. вони ніби живуть окремо від інших частин тіла

саботаж. всеохоплюючий. наче вірус
лишається рахувати овець. це поки все, що він здатен робити...

як би ж самій не забекати

чисто вымыты стёкла зрачков,
руки пахнут винтовкой Мосина.
у тебя больше нет врагов,
ты сама их сегодня бросила...
(с)

нарешті  шось позитивне... іііі-ха!

здається НР в мене дійсно буде)