sms 10 Лотерея

Жили і вчилися два товариші.Два В, як казали, Володимир і Вадим. Володя ледь-ледь, та піддався на вмовини профспілкового розповсюджувача і таки придбав у нього лотерею. Куплений білет він поклав у записник. Вадим-товариш чомусь запам*ятав про це. А коли стався розіграш цінних речей, то першим узнав, що на казначейський білет випала велика сума грошей. То він тоді викрав блокнот, білет собі сховав, а записника порвав і викинув. Та друг згодом кинувся по свою записну книжечку і пригадав про білет. Окрім того, хтось ще приніс газету з виграшним тиражем. З*явилися підозри, що прикрість сталася через лотерею.
Вадим мучився, дрижав, уникав... І не зрозуміло було: через докори сумління чи через страх викриття. Врешті не витримав і признався. Він свідчив, а перед очима в нього від психічного напруження ходили темні плями, аж майже нічого не бачив перед собою. Та й чи хотілося йому відкрито дивитися у вічі побратимові? Нажаханий власним вчинком від своєї рудиментної жадібності, він ждав будь-якого страшного вироку від свого, тепер уже, мабуть, колишнього друга Володі. Проте друг його простив. І все в них пішло по-старому. Однак вузол є вузол, скільки його не пригладжуй.
Коли вони прощалися, то перший подарував книгу про вчених з написом "Вірю, Вадиме, що ти другом є і будеш ним завжди".
 
У цьому житті вони більше ніколи не зустрілися.