«Шурхіт золи»

Привіт місто,

Я знову в тобі заблукав,

Де будинків блакитні тіні,

Я забув кого і навіщо шукав,

І не сила згадати нині.

Де мій дім?

Де дорога якою я йшов?

Де чекають на мене браття?

Чи даремно я так довго ішов?

Чи згасло моє багаття?

Лише тиша,

У відповідь шурхіт золи,

Безтурботний і не гостинний,

Летіть геть мої мрії, мої соколи,

Ви єдині кому я винний.

Останні статті

11.04.15, 21:20

місто це такий дивний феномен...

21.04.15, 23:14Відповідь на 1 від Ertosi

Да... впитав частичку каждого своего жителя, оно не только становиться на них похоже, но еще и обретает свою собственную жизнь...

32.04.15, 17:48

місто ненажера..
було несподівано читати українською ) сподобалося )

42.04.15, 19:21Відповідь на 3 від Desire

Дяки)) Радий, що сподобалось, хоча це і не перший мій єксперемент українською )