(котомисля)
Існують люди, що уходять у ніч,
Лише вони знають всі відтінки її,
Вони й зустрічають світанковий туман,
Та йдуть у нього в невідомість.
Є люди, що увесь цей час сплять,
Спочивають дивлячись сни кольорові,
Їхня правда - на роботу ж рано вставать,
Й безліч їм небезпеки ранкові.
Перші у мандрах проводять життя,
Часто так, що завжди насамотньо,
Другі просто живуть,йдуть в небуття,
Перші ж часто живуть й зовсім не довго.
Шлях обирає, собі кожен із нас...
Читати далі...