С начала апреля на интернет-телеканале Малой академии наук Украины Інтелект TV начались прямые эфиры.

Каждый день в 17.00 (за исключением воскресенья) в нашей студии появляются новые гости. Обычно это юные члены МАН. Как раз сейчас в Киеве проходит финальный этап всеукраинского конкурса научно-исследовательских работ, которые пишут ученики старших классов, и участников этих научных состязаний мы приглашаем на беседу перед камерой.

Общаясь с этими детьми, я получаю необыкновенный прилив творческой энергии,  потому что необыкновенно приятно видеть, что в нашей стране так много умных, серьезных, думающих о будущем своей страны юных ее граждан. И именно граждан Украины в полном понимании этого слова, не банальных носителей украинских паспортов, а людей, искренне и пламенно желающих стране доброго завтрашнего дня. 

Наша страна все сильнее делится надвое. И вовсе не по линии Днепра или языковых ареалов. Она делится 1991 годом, так как все родившиеся после этого года уже не страдают раздвоением родины, у этих детей она одна, и это  - Украина. 

Поэтому и научные работы их направлены именно на применение для успешного развития нашей страны.

Вчера в прямом эфире киевская школьница рассказывала о своем изучении проблемы болезни детенышей свиней от странной инфекции (умирает каждый десятый поросенок), и ее выводы и рекомендации позволяют едва ли не втрое сократить ранний падеж домашнего скота. И пусть это кажется странным, что школьница из престижного киевского лицея "Лидер" изучает проблемы сельского хозяйства, но это факт. И девочка намерена продолжать и дальше эту работу уже в стенах вуза. 

Представитель другого лицея изучал проблему колебаний высоток и высчитал оптимальные параметры для строительства многоэтажных домов. А послезавтра новая гостья студии покажет в прямом эфире собранный своими руками прибор для определения уровня загрязнения воды...

Кстати, вместе с ней в студии будет присутствовать и один из лучших авторов Хайвея, которому есть чем поделиться с думающими детьми. Хотя и детьми их трудно назвать, слушая, как умно и интересно они говорят не только о своих научных работах, а и о жизни вообще. 

Это уже практически взрослые люди.

У меня на канале начинали работать ведущими обычные одиннадцатиклассницы, девчонки, которые защищались в МАН по гуманитарным наукам. Начинали работать ведущими, а уже через 5 месяцев (столько времени нашему каналу) уже разрабатывают свои программы.

Светлана Богданец, школьница из Козина Киевской области уже сняла несколько выпусков "Школы поэзии", и я ей помогаю сейчас установить контакты с признанными публикой и временем поэтами Украины, какие согласны давать начинающим поэтам свои советы и консультации с экрана. Кристина керницкая, школьница с Троещины, записывает сейчас ток-шоу, какое разработала сама. Аня Пономарева из села Щасливе Киевской области пишет практически профессиональные сценарии для прямых эфиров. 

Эти дети схватывают все на лету и взрослеют у тебя на глазах, от передачи к передаче, от защиты к защите...

Это и есть будущее нашей страны. 

У них нет языковых болезней. Они не воюют друг с другом за первичность изъяснения. Для них это одна из самых последних проблем. Зато они ищут понимания и дружбы.

Они здорово умеют делать это!

И каждый раз, слушая нового юного гостя в нашей студии, я просто радуюсь за тот мир, который подарила мне судьба: работать среди умной молодежи. А ведь это и есть будущее Украины.

И я шагаю вместе с ними вперед, с сочувствием глядя на тех, кто стареет безвозвратно, застряв обеими ногами в болоте прошлого...

Эти люди много потеряли.

А может, потеряли все?

Теряя молодость, становишься заложником старческой злобы...

Теряя молодость, только отдаляешься от будущего.

* * *

Прямые эфиры на телеканале Інтелект TV проводятся ежедневно с 17.00 до 18.00.

Четырежды в неделю эфир проводится на украинском языке , дважды - на русском. Планируется еще один выход на английском.

Телеканал мы пока не сильно рекламируем, еще не пришло время для рекламной кампании, но у нас есть уже свои зрители. И не только в Украине, а в России, Австрии, Италии, Нидерландах и в Соединенном Королевстве...

Основные возрастные группы: молодежь до 18 лет, женщины от 45 лет и мужчины 35-44 лет.  

Телеканал строится как познавательно-развлекательный, при этом в нем создается ниша для образовательных программ. 

Летом мы начинаем снимать научно-популярные фильмы, а еще планируем снимать в выходные дни интеллектуально-развлекательные шоу и квесты на улицах Киева, так что к концу года канал приобретет свое лицо, отличающее его от остальных телеканалов Украины прежде всего умом.

По крайней мере, медленно, но уверенно к этой цели движемся.

Мир какофоний.
Сносит крышу.
Гармоний нет.
Сплошные стоны.
Политики
Стихов не пишут.
Они -
Заложники шансона.

теперь
И гимн споют невежде.
Они давно
Во лжи увязли.
Они теперь
Не те, что прежде:
Себя лишь
Попиарить разве...

И пусть их творчество
Без меры
Пестрит игрой
В большие чувства,
Кто им
Теперь уже поверит?
Ведь в душах их
Стерильно пусто.

Солгав ежиножды,
Поэтом
Не станешь.
И в ночах бессонных
Ты обречен
На участь эту -
Писать
Рифмовки для шансона.

Это вам не Польша.
На бигбордах рожи.
Чтоб накрасть побольше
Лезут вон из кожи.

Это вам не Ницца.
Здесь они и наши.
Будешь с властью биться,
Кончишь у параши.

Это вам не Лондон.
Лгут телеэкраны.
Хочешь быть свободным -
Не залижешь раны.

Это вам не Вена.
Здесь иные страсти.
Здесь рабы блаженны
Карликам на счастье.

Это не Монако.
Это мир без света.
Счастья - кот наплакал,
А горды за это!

На призыв - со вздохом:
- А оно мне надо?
Нам в рабах неплохо.
Это не Канада.

На бигбордах рожи.
На словах - победы.
До чего ж похожи
Эти наши беды...

Старый подсвечник, отцветшая медь.
Волны тепла от камина.
Рядом с тобою так хочется петь
Самые светлые гимны.

Гимны любви и счастливых минут,
Гимны душевных признаний.
Старый подсвечник, безмолвный уют.
Теплая шаль на диване.

Пляшет в камине игриво огонь.
Шепот - как кружево ласки.
И опускается мне на ладонь
Бабочка дивной раскраски.

Нежности робкой незримая сеть,
Взмахи ресниц под луною.
Рядом с тобою так хочется петь,
Счастье мое озорное.

Старый подсвечник, касания рук,
Трепета полные тени.
И даже вздоха стремительный звук
Миг волшебства не изменит.

Ще одна стаття від авторів інформаційної агенції для молоді та юнацтва МАН-Інформ.

Жити чи не жити - ось у чому питання З передсмертної записки дванадцятирічної Ольги С. “В моїй смерті винна Оксана П. з 9 “А” класу. Вона мені заздрить і всім розповідає про мене неправду. Хлопчиська їй вірять, і я не хочу так жити”. Ольга викинулася з четвертого поверху. Дівчинка залишилася жива, але впродовж двох років вона була прикована до інвалідного крісла. Зараз Ольга наново вчитися ходити. Вона розуміє, що той вчинок був безрозсудним і нічого не вирішив. По своїй дурості дівчинка втратила два роки, а суперниця Оксана як і раніше живе і радіє життю. До речі, як потім призналася Ольга психологові, все, що тоді розповідала Оксана, було чистою правдою. Поставимо за мету розповісти вам, що ж таке суїцид; його ознаки та профілактика. Чому саме профілактика? Тому, що це справжня хвороба, яка охопила різні верстви населення, різного віку. Суїцид – табу. Усі вважають це приватною справою і навіть коли, це слово вимовлене, вони роблять вид, що нічого не чули… То, може, варто змінити думки, коли обставини залишаються незмінними? Майже всі люди в той чи інший час думають про самогубство, як спосіб розв'язання глибокого конфлікту. Кожну хвилину хтось чинить спробу самогубства. В Україні самогубства починаються з 5-7 років. Тому про способи попередження цього страшного лиха повинна знати кожна людина. Наша країна займає одне з провідних місць серед країн світу за рівнем суїцидів. В цілому по Україні за рік 80-90 дітей до 15 років добровільно ідуть із життя. А від 15 до 20 років число самогубств загрозливо зростає, отож ця група належить до найбільш вразливих. Але статистика мертва, а життя кожної дитини дорогоцінне. І спасти це життя, прийти на допомогу у страшну хвилину може кожна людина, яка навчиться розпізнавати ознаки безповоротного рішення.  Ось найважливіші з ознак суїциду: 1.Суїцидальна спроба. З таким уже не жартують, адже за статистикою 12% людей, які вдалися до самогубства, обов’язково повторять її і досягнуть бажаного. 2.Ситуаційні та сімейні фактори. Це різноманітні стреси, кризові обставини. Особливо варто виділити смерть улюбленої людини. І це не обов'язково можуть бути тільки рідні. Підлітки трагічно переживають смерть подруги чи друга: суїцид їм здається способом поєднання з тим, кого любили і хто назавжди пішов або своєрідною покарою за уявні чи справжні дії, які вони вчинили небіжчикові. Глибокий психотравмуючий вплив на дітей має розлучення батьків та сімейні конфлікти. Від емоційного клімату в сім'ї теж залежить схильність дитини до самознищення. 3. Емоційні переживання та порушення поведінки. Будь-який раптовий особистісний конфлікт, депресія, постійна тривога та смуток є одним з основних показників можливості суїциду. Діти та підлітки в такому випадку втрачають апетит, жаліються на постійну втому, у них по­рушується сон, з'являються думки про смерть, вони ізолюються від друзів і рідних, їм стає важко виконувати навіть прості обов'язки, у них відсутні плани на майбутнє. Суїцид їм здається звільненням від емоційного болю та смутку. Ми можемо врятувати чиєсь життя. Для цього нам потрібно встановити словесні та емоційні стосунки з людиною. Ми маємо бути уважними слухачами, підтримувати і ні в якому випадку не засуджувати, не казати «у всіх такі ж проблеми». Ніколи не сперечайтеся, допоможіть знайти вихід із ситуації, вселяйте надію.  Допоможіть знайти вихід із ситуації, доки хтось не вийшов із життя…

Руслана Онищук

Рівне. 16 років

http://intelect-tv.jimdo.com/ман-інформ/авторські-сторінки/руслана-онищук/

Они не читали классиков.
О них лишь чуток наслышаны.
Завод. Автобаза. Пасека.
Запрыгнуть сумеют выше ли?

И пусть громогласны титулы,
Кортежи летят столицею...
Мы это не раз уж видели -
Зарвавшуюся провинцию.

Была бы землей богатою,
Ума и чудес обителью.
Да только с пустыми хатами
Оставят ее правители.

Без чести, любви и совести,
С набитыми чванством лицами.
Вобьют их "величье" в повести
Писатели из провинции.

И словом народным. эхом ли,
Как только придет прозрение:
Да что ж вы все понаехали,
Ломая ростки весенние?

Кому нужно, руки вылизав,
Во лжи и интригах опытны,
Из грязи да в князи вылезли,
Да в грязь же и быть затоптанным.

И нет, чтобы жить по разуму,
Побольше читать, учиться ли.
Но эта болезнь заразная -
Нахальная спесь провинции.

Богаты, а все же бедные,
Фольгой орденов обвешаны...
Болезнь, несомненно, вредная.
А ну вас, бесславных, к лешему!

Пугливые вздохи ночи,
Погасшие взгляды окон.
Так мило меня щекочет
Душистый и мягкий локон.

И вместо небесных далей -
Две звездочки глаз любимой.
Упавших волос вуали.
И космос, летящий мимо.

Хмельна отрешенность взгляда,
Желание - крупной дрожью...
А вам милый локон падал
Щекоткой любви по коже?

Як дивляться на світ наші діти?

Чи інколи ми прислухаємося до їх думок?

А чи розуміємо ми, що завтра буде днем для них, наших дітей?

Відсьогодні я буду публікувати тут статті юних журналістів.

Просто мені хочеться, щоб дорослі, котрі інколи забувають у своїх сьогоденних політичних бійках про майбутнє дітей, нарешті почули б їх ще нетверді голоси.

Але це - голоси майбутнього нашої країни.

* * *

Зів’ялі вуха

Мені з кожним днем все більше і більше здається, що незабаром лайка стане звичним явищем: у спілкуванні, літературі, телебаченні… У середні віки богохульство було невід'ємною частиною ненормативної лексики — і не тільки не сприймалося суспільством, але й до богохульників вживали певні каральні заходи. Винних виганяли з громади, таврували розпеченим залізом, іноді страчували… Час рухається вперед: закони стали більш лояльними, люди вже не бояться бути таврованими та без остраху вживають ненормативну лексику в спілкуванні. Але давайте розберемось, що таке лихослів’я? Вікіпедія дає таке визначення: ненормативна лексика — табуйована (неприпустима) лексика, яку носії мови сприймають як відразливу, непристойну. У це визначення входять такі поняття, як блюзнірство, прокльони і лайка. Така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування. А чому ж ненормативна лексика стала настільки “популярною” сьогодні? – На це питання погодились відповісти: Козир Андрій, 17 років, м. Київ Взагалі до нецензурної лексики я ставлюся негативно. На мою думку, цивілізована людина не повинна лаятись (за винятком деяких, вкрай критичних ситуацій, де без неї ну ніяк не обійтись). Але коли я бачу дівчину, яка не може виразити власної думку без вживання нецензурної лексики, у мене одразу виникає до неї огида. Представниці слабкої статті не повинні дозволяти собі лаятися, тим більше у спілкуванні з хлопцем. Цим вона показує свою невихованість, непорядність та відсутність культури. Я вживаю нецензурну лексику вкрай рідко, а у спілкуванні з дівчатами зовсім собі цього не дозволяю. На останок можу сказати лише одне: "Що нагорі, те і внизу, що всередині, те і ззовні". Біленко Валерія, 17 років, м. Суми Насправді, стандарти сьогоднішнього дня диктує мода. Мода на красиве життя, одяг, але... на брудну мову. Вибір кожної людини - спілкуватись «чистою» чи просторічною мовою, в залежності від освіченості та ставлення до себе та оточуючих. На мою думку, нецензурна лексика у суспільстві не є прийнятною. Українська мова занадто милозвучна та пісенна, щоб її "розбавляти" нецензурними словами. Що стосовно мене, то у повсякденному житті уникаю лайки. Хлопці, які вживають нецензурну лексику в спілкуванні особисто у мене спершу викликають жалість, а потім вже й негативні емоції. Іноді вживання лайки пов’язане із бажанням бути "сучасним" і "в темі". Проте, для мене хлопець, який лихословить, під жоден із критеріїв не підпадає. Тесленко Алла, 40 років, м. Київ С позиції матері я вкрай негативно ставлюся до ненормативної лексики - сама не лаюсь, та іншим не раджу. Лайливі слова особливо негативно впливають на психіку дітей та підлітків, руйнують їх внутрішній світ. Якщо в сім`ї батьки спілкуються за допомогою ненормативної лексики, то дитина також буде, копіюючи старших, вживати її у розмові. Вона почне сприймати лайку як норму спілкування. А ще я б додала до звичного списку шкільних предметів урок культури мовлення. Варто не нарікати на те, яка в нас в Україні розбещена молодь, а пам’ятати - ми, батьки, повинні бути гідними прикладом для наших дітей. Захарчишин Оля, 13 років, м. Бучач Тернопільської області Спілкування відіграє важливу роль у нашому житті. Щоб правильно пізнати всі його тонкощі, потрібен певний час та деякі вміння. Тільки той, хто вміє розмовляти, уважно слухає і тактовно реагує на слова іншої людини, може сподіватися на розуміння і повагу, а нецензурною лексикою цього не здобудеш. Тому, я вважаю, що нецензурна лексика не прийнята в нашому суспільстві! На жаль, дуже багато людей вживають її, але , на мою думку, це є досить таки неправильно. Бо розмова ґрунтується на повазі до співрозмовника,а вживанням "брудних слів" - ти можеш образити його та викликати відразу чи небажання спілкуватись. Я не вживаю нецензурної лексики, оскільки дотримуюсь ввічливості та тактовності у висловлюваннях. До людей, які матюкаються, ставлюсь негативно і тут немає розподілів на стать чи вік. Людину не прикрашає невихованість, яка найбільше у наш час, виражається у нецензурності. На мою думку, з цим потрібно негайно боротись, оскільки це нестерпний ворог нашої мови! Психолог Віталіна Грищенко вважає, що вживання ненормативної лексики насправді є мірилом індивідуального особистісного благополуччя і суспільства у цілому в багатьох сферах функціонування. Механізм такого явища досить простий і має психологічне пояснення: ненормативна лексика містить сильний емоційний заряд негативного змісту; «висловлювати матом» свої думки і почуття – це спосіб викидання агресії, зняття емоційної напруги, що надає відчуття тимчасової розрядки. Проте необхідно розуміти, що така форма реагування є, по-суті, конфліктною і, ставши звичною, характеризує негативно людей відповідного типу. У декого відверте глузування з інтимних сторін людського життя викриває приховані комплекси, які іноді виникають у підлітковому віці і природно зникають під час дорослішання. Саме сім’я є тим осередком, де закладаються і підтримуються основи міжособистісних взаємин. Не слід також відкидати вплив ЗМІ та інтернет-простору, зокрема, на формування цінностей і культури спілкування серед молодого покоління. Але це вже окрема тема розмови. Через хибні або спотворенні уявлення дійсності, ми часто помиляємося, не усвідомлюючи, що схибили. Варто розуміти - нецензурна лексика була створена для того, щоб принизити свого ворога та продемонструвати агресію. Лайка доводить не крутість сучасного суспільства, а його повільну деградацію. Я звертаюся до кожного: - Покажи, що ти освічений, що ти особистість, а не агресивна людина з обмеженим словниковим запасом! Захистіть солов’їну мову, не дайте їй померти під натиском ганебної моди на нецензурну лексику! Її доля у ваших руках.

Кристина Керницька

Київ, 17 років

http://intelect-tv.jimdo.com/ман-інформ/авторські-сторінки/кристина-керницька/

Як дивляться на світ наші діти?

Чи інколи ми прислухаємося до їх думок?

А чи розуміємо ми, що завтра буде днем для них, наших дітей?

Відсьогодні я буду публікувати тут статті юних журналістів.

Просто мені хочеться, щоб дорослі, котрі інколи забувають у своїх сьогоденних політичних бійках про майбутнє дітей, нарешті почули б їх ще нетверді голоси.

Але це - голоси майбутнього нашої країни.

* * *

Не детская проблема

В наше время подростковый алкоголизм, к сожалению, стал печальной нормой жизни в Украине. Увидав на улице ребёнка с бутылкой пива или ещё какого-нибудь алкогольного напитка, никто не удивится. И чаще всего, спрятав глаза, пойдет мимо. Детский Фонд ООН (ЮНИСЕФ) в прошлом году провел в Украине исследование среди школьников, которое показало, что по сравнению с 2007 годом дети в Украине начали раньше пробовать алкоголь, сигареты и наркотики. Чаще всего, как показало исследование, украинские дети пробуют алкоголь в возрасте 13-15 лет (33% опрошенных), а 15% и вовсе попробовали спиртное еще в возрасте 10-11 лет. Все подростки в 15-17 лет пробовали алкогольные напитки. Недельное количество алкогольных напитков в целом немного уменьшилось, но, тем не менее, каждый десятый шестиклассник, пятый восьмиклассник и третий старшеклассник выпивает минимум раз в неделю. Специалистами Всемирной организации здравоохранения было опрошено около 200 тысяч учеников 5-10 классов. Украина опередила по детскому алкоголизму все страны Европы и заняла “почетное” первое место Каким же образом алкоголизм начинают опутывать детей уже со школьной скамьи? Довольно часто дети становятся алкоголиками в тех семьях, где родители уделяют крайне мало времени их воспитанию или сами злоупотребляют алкоголем. Семья играет немаловажную роль в этом процессе. Пример родителей может быть очень заразителен. Безусловно, мы берём пример с взрослых, ведь каждый ребёнок видит, что его близкие люди употребляют спиртное по праздникам. А, как известно, с ранних лет мы стремимся быть похожими на них и поскорее вырасти. Потому и складывается такое логическое понимание жизни: если употребляешь алкоголь – ты уже взрослый. С другой стороны, немало зависит и от окружения ребёнка, словом, от тех людей, с которыми он проводит своё свободное время – от его компании. У детей очень слабая психика, и они часто попадают под влияние своих «более продвинутых» друзей. «Давай… Выпей с нами за компанию» или «Сегодня можно, сегодня праздник». В голове ребёнка – это весомый аргумент. Разве я не такой, как все? То есть довольно часто подростки сначала пьют с кем-то за компанию, а потом это просто входит в привычку. Влияет и пропаганда алкоголя в СМИ. На каждом канале рекламируют красивые, разноцветные баночки с чудодейственным эффектом. Такая реклама (яркая и простая) подсознательно влияет на нашу психику. И мы идём в магазин, и покупаем это «чудо». Тем не менее, каждая такая баночка содержит: - 50 грамм некачественной водки, - консервант Е 211 (бензоат натрия), приводит к раку – запрещен в Европе, - краситель Е 129 , приводит к раку и болезни Паркинсона - запрещен в Европе, – кофеин – 1 банка эквивалентна 3 –м чашкам крепкого кофе А баночек выпивается этих за одни вечерние посиделки с друзьями, как минимум, по 4-5 штучек. Детям дают много свободных, неконтролируемых денег, и они тратят их на ненужные и иногда вредные им вещи. А купить спиртное в нашей стране – не проблема. Хоть и существуют законы, запрещающие продавать детям спиртное, его продают. И не испытывают при этом угрызений совести. Так что же делать, что бы именно ваш ребёнок не стал алкоголиком? Каждый родитель должен задуматься об этом, ведь в наше время это довольно распространённая проблема. Многие родители начинают повышать голос, закрывать ребенка дома, урезать его карманные расходы, словом, вводят «террористические методы». Но разве это правильно? Если ребёнок захочет выпить – он найдет: где, как и с кем, ни так ли? Возможно, тут нужно подойти по-другому. Ребенку нужно спокойно объяснить весь вред алкоголя, приводя веские аргументы и даже, при случае, показать живой пример из окружающей жизни. Также было бы замечательно, что бы ваше чадо занималось спортом, музыкой, танцами, имело свое хобби. Ребенок должен быть чем-то заинтересованный. У него должна быть цель в жизни. Именно тогда он и не захочет употреблять спиртное. Все дети разные и каждый родитель должен найти свой метод, свой подход именно к своему ребенку. Детский организм – благодатная почва для различного рода заболеваний, а алкоголь вносит в это свой весомый вклад. Алкоголь проникает в кровь, мозг и печень, уже с детства начиная разрушать их. Из-за незрелости центральной нервной системы у детей она становится наиболее уязвимой для действия алкоголя. Алкоголь, как тот же наркотик, вызывает зависимость организма. И если закрывать глаза на это явление, наша страна через лет 20-30 будет состоять преимущественно из алкоголиков. А ведь и у них будут дети… Защитите своих детей. Нам нужно здоровое будущее. В статье использовалась информация из открытых источников: mynews-in.net, kiev.vgorode.ua, zdorovaukraina.org.ua

Пономарева Анна

с. Щасливе. Киевская обл., 17 років

http://intelect-tv.jimdo.com/ман-інформ/авторські-сторінки/анна-пономарьова/

З початку 2012 року Мала академія наук України започатковує новий великий проект - інформаційну агенцію МАН-Інформ. Запрошуємо всіх, хто цікавиться журналістикою до публікації тут своїх матеріалів, які мають в першу чергу висвітлювати позитивні події у житті та діяльності творчої молоді. Звичайно, приймаються і критичні матеріали, але такі, котрі презентують конкретні шляхи вирішення проблем, а не занурюють читачів у політичні баталії. МАН-Інформ буде орієнтованим на позитив і позитив креативний. Ми маємо показати суспільству, що наша молодь вже сьогодні змінює країну на краще. Україна має знати про свою розумну, ініціативну та творчу молодь. І ми це зробимо всі разом! За умовами проекту МАН-Інформ має пройти процедуру державної реєстрації і получити ліцензію на надання інформаційних послуг. З цієї миті всі наші кореспонденти отримають журналістські посвідчення, а іх діяльність в агенціі буде зараховуватись як досвід роботи в ЗМІ, що буде неабиякою допомогою при працевлаштуванні у майбутньому.

А ще ми плануємо відкрити при агенції дистанційну Академію журналістики, де відомі журналісти, викладачі вишів надаватимуть консультації та читатимуть лекції для тих, хто хоче писати цінне для людей.

І вже відсьогодні ми шукаємо можливість запровадити Всеукраїнську журналістську премію для юнкорів на кшталт заокеанської пулітцерівської...

Перший крок зроблено. Тепер треба йти вперед через перемоги і труднощі до нашої мети. І ми крокуємо далі.

* * * * *

Яким він буде, МАН-Інформ?

Масовий проект - завжди є лише попереднім описом того, що може здійснитися. А дійсність в процесі його реалізації вже сама вносить корективи, дещо виправляє розвиток з урахуванням того, що не могли передбачати автори. З певного моменту такий проект починає жити сам, бо життя дарують йому його учасники. Вони протягом його існування виробляють свої правила, стандарти, вимоги, і, збагачений творчістю мас, він стає справжнім корисним проектом для суспільства. Саме це має відбутися і з нашою інформаційною агенцією МАН-Інформ. Важливо, щоб в процесі становлення цей проект збагатився не тільки ідеями учасників, а став і справжнім підруччям для тих, хто будуватиме нову країну світлого майбутнього. Отже, агенція оперуватиме інформацією позитивною, спрямованою на розвиток суспільства, на виховання у людей кращих якостей душі. Ви запитаєте, а чи буде місце політиці у нашому контенті? Слушне для наших часів питання, і у нас є на нього, як нам здається, дуже непогана відповідь. Ми не беремо і не будемо участь у партійних бійках. Школярі мають вчитися, а не битися на барикадах. Краще вони знайдуть інші, мирні шляхи вирішення чисельних наших проблем, винайдуть нові технології, нові машини та інструменти. І саме це мабуть і є єдиною політикою нашої інформаційної агенції. Всі ми дивимось у день майбутній. Школярам важливо, де і як вони будуть вчитися, як і де будуть працювати після навчання, як знаходити друзів і однодумців і як не загубити свої мрії у цьому бурхливому світі. Частенько говорять "Устами дитини говорить істина". Сподіваюсь, наші діти зможуть через нашу агенцію змусити дорослих прислухатися до важливих істин, які ті зазвичай не бачать у своїх політичних бійках. А дітей послухати варто. Бо вони дивляться на світ очима, які ще не замилили гроші. А самі організатори вважають за головне надати тим, хто бажає оволодіти професією журналіста, можливість практики з шкільної лави, допомагати їм у вишах, щоб у наші засоби масової інформації прийшли вже готові справжні майстри своєї справи. Саме це і є основою ідеї інформаційної агенції МАН-Інформ. А якою її зроблять юні журналісти, ми побачимо вже скоро.

* * * * * 

До авторів Ман-Інформ

Якщо ми говоримо - інформаційна агенція, то маємо добре уявляти собі, для чого вона створена. Сподіваюсь, що юні журналісти знають про існування в нашій країні Закон України "Про інформаційні агентства" (від 28.02.1995 р.) Інформаційними агентствами згідно з цим Законом є зареєстровані як юридичні особи суб'єкти інформаційної діяльності, що діють з метою надання інформаційних послуг. Отже, наша агенція має надавати суспільству інформаційні послуги, тобто як написано у законі, діяльністю нашої агенції має стати збирання, обробка, творення, зберігання, підготовка інформації до поширення, випуск та розповсюдження інформаційної продукції. Інформація в наші час інколи буває на вагу золота. Всі ви знаєте, як щільно наповнений політичними, спортивними, культурними повідомленнями наш світ. Та ось про те, як живе, чим займається, які перспективи в своєму житті має молодь, наші засоби масової інформації пишуть не часто. І саме цю прогалину у інформаційному світі має заповнити наша агенція. Ми повинні донести до суспільства якомога більше знань про сучасну молодь і про те, як вона будує своє майбутнє, а разом з усіма - і майбутнє України. Зрозуміло, поки сучасні школярі не вступили у доросле життя, діапазон їх зацікавленостей з певних причин може бути і менший. Тому юні журналісти частенько пишуть більше про своє вузьке бачення простору, що їх оточує, не помічаючи деяких серйозних суспільних проблем. Декого з них більше турбує дотик світу до їх душ, ніж вихід душі до людей. Тому, буває, і статті юних журналістів виходять не такими важливими для широкої аудиторії, бо вони ще не знайшли розумний баланс між актуальністю для себе і актуальністю для суспільства. Все це приходить з досвідом. І саме для набування цього досвіду і створена наша агенція. Ми будемо допомагати порадами як від керівництва агенції, так і від провідних українських журналістів та редакторів ЗМІ. Сам би я хотів звернутися до юних авторів з таким проханням: 1. Будьте соціальними. Шукайте яскраві, живі приклади для ваших тем у житті, що вирує навколо вас. Чим більше буде життя у ваших статтях, тим ближче вони будуть до душ читачів. Якщо ви пишете про любов, шукає відповіді в цьому питанні, придивіться до тих, хто кохає. Може, вони і будуть тим самим прикладом, що найкраще ілюструватиме ваші роздуми. 2. Якщо ви вивчаєте якусь проблему, спробуйте вказати на можливі шляхи її вирішення. Чи підведіть читачів до живого бажання знайти такий шлях. І не біда, якщо ви можете помилитися у пропозиціях, але, коли хтось з читачів знайде найвірніший шлях до вирішення проблеми, можете вважати, що написали свій матеріал недаремно. 3. Пишіть більше про цікаве життя молоді, шукайте виграшні теми. Ось у Білій Церкві школяр-манівець вирішив винайти зброю, але пішов далі і винайшов миттєвий ліфт для космічних станцій. І саме цей шлях від дитячого задуму до дорослого проекту можна дуже цікаво описати чи розкрити в інтерв'ю. Я думаю, що з часом наша агенція стане провідною у світі молодіжних новин в нашій Україні. Перші ластівки нашого проекту вже є: кореспонденти шкільної газети ЗОШ № 10 у Кам'янці-Подільському вже погодились представляти нашу агенцію у своєму регіоні. Отже вже скоро ми публікуватимемо новини цікавого життя юнацтва та молоді у цьому овіяному історією місті. То ж хай вам добре пишеться, наші майбутні акули пера! Чекаємо на ваші змістовні і цікаві статті. І хай Україна вже зараз почне знайомитись з вашими талантами. А вони у вас є. За роботу, друзі!

* * * * *

Наразі вже ведуться роботи з юридичної легалізації проекту, розробляються технічні завдання та бізнес-плани щодо розвитку юнацьких інформаційних каналів.

Та агенція вже живе, поки що користуючись гостинністю інтернет-телеканалу Інтелект TV. Вже сьогодні на сторінці агенції почали публікувати свої матеріали юні автори з різних кінців України.

І що цікаво: автори живуть хто у Прикарпатті, хто на Сіверщині, хто у Чорного моря, а цікавить однаково всіх завтрашній день нашої країни, день, який має стати реальністю їх життя.

Особисто я радий, що у нас є небайдужі діти. Саме вони створять нову Україну, а не ми, хто по вуха зав''яз в болотах суперечок... 

А сам я радий запросити до знайомства з творчістю юних кореспондентів досвідчених журналістів, котрі своїми порадами допомогли б нашим майбутнім акулам пера. Для наших дітей поради професіоналів - на вагу золота, вони придають їм впевненості в тому шляху, який обрали для себе - давати людям знання і будувати разом з ними наше завтра.