Жити чи не жити - ось у чому питання

Ще одна стаття від авторів інформаційної агенції для молоді та юнацтва МАН-Інформ.

Жити чи не жити - ось у чому питання З передсмертної записки дванадцятирічної Ольги С. “В моїй смерті винна Оксана П. з 9 “А” класу. Вона мені заздрить і всім розповідає про мене неправду. Хлопчиська їй вірять, і я не хочу так жити”. Ольга викинулася з четвертого поверху. Дівчинка залишилася жива, але впродовж двох років вона була прикована до інвалідного крісла. Зараз Ольга наново вчитися ходити. Вона розуміє, що той вчинок був безрозсудним і нічого не вирішив. По своїй дурості дівчинка втратила два роки, а суперниця Оксана як і раніше живе і радіє життю. До речі, як потім призналася Ольга психологові, все, що тоді розповідала Оксана, було чистою правдою. Поставимо за мету розповісти вам, що ж таке суїцид; його ознаки та профілактика. Чому саме профілактика? Тому, що це справжня хвороба, яка охопила різні верстви населення, різного віку. Суїцид – табу. Усі вважають це приватною справою і навіть коли, це слово вимовлене, вони роблять вид, що нічого не чули… То, може, варто змінити думки, коли обставини залишаються незмінними? Майже всі люди в той чи інший час думають про самогубство, як спосіб розв'язання глибокого конфлікту. Кожну хвилину хтось чинить спробу самогубства. В Україні самогубства починаються з 5-7 років. Тому про способи попередження цього страшного лиха повинна знати кожна людина. Наша країна займає одне з провідних місць серед країн світу за рівнем суїцидів. В цілому по Україні за рік 80-90 дітей до 15 років добровільно ідуть із життя. А від 15 до 20 років число самогубств загрозливо зростає, отож ця група належить до найбільш вразливих. Але статистика мертва, а життя кожної дитини дорогоцінне. І спасти це життя, прийти на допомогу у страшну хвилину може кожна людина, яка навчиться розпізнавати ознаки безповоротного рішення.  Ось найважливіші з ознак суїциду: 1.Суїцидальна спроба. З таким уже не жартують, адже за статистикою 12% людей, які вдалися до самогубства, обов’язково повторять її і досягнуть бажаного. 2.Ситуаційні та сімейні фактори. Це різноманітні стреси, кризові обставини. Особливо варто виділити смерть улюбленої людини. І це не обов'язково можуть бути тільки рідні. Підлітки трагічно переживають смерть подруги чи друга: суїцид їм здається способом поєднання з тим, кого любили і хто назавжди пішов або своєрідною покарою за уявні чи справжні дії, які вони вчинили небіжчикові. Глибокий психотравмуючий вплив на дітей має розлучення батьків та сімейні конфлікти. Від емоційного клімату в сім'ї теж залежить схильність дитини до самознищення. 3. Емоційні переживання та порушення поведінки. Будь-який раптовий особистісний конфлікт, депресія, постійна тривога та смуток є одним з основних показників можливості суїциду. Діти та підлітки в такому випадку втрачають апетит, жаліються на постійну втому, у них по­рушується сон, з'являються думки про смерть, вони ізолюються від друзів і рідних, їм стає важко виконувати навіть прості обов'язки, у них відсутні плани на майбутнє. Суїцид їм здається звільненням від емоційного болю та смутку. Ми можемо врятувати чиєсь життя. Для цього нам потрібно встановити словесні та емоційні стосунки з людиною. Ми маємо бути уважними слухачами, підтримувати і ні в якому випадку не засуджувати, не казати «у всіх такі ж проблеми». Ніколи не сперечайтеся, допоможіть знайти вихід із ситуації, вселяйте надію.  Допоможіть знайти вихід із ситуації, доки хтось не вийшов із життя…

Руслана Онищук

Рівне. 16 років

http://intelect-tv.jimdo.com/ман-інформ/авторські-сторінки/руслана-онищук/