Зів’ялі вуха

Як дивляться на світ наші діти?

Чи інколи ми прислухаємося до їх думок?

А чи розуміємо ми, що завтра буде днем для них, наших дітей?

Відсьогодні я буду публікувати тут статті юних журналістів.

Просто мені хочеться, щоб дорослі, котрі інколи забувають у своїх сьогоденних політичних бійках про майбутнє дітей, нарешті почули б їх ще нетверді голоси.

Але це - голоси майбутнього нашої країни.

* * *

Зів’ялі вуха

Мені з кожним днем все більше і більше здається, що незабаром лайка стане звичним явищем: у спілкуванні, літературі, телебаченні… У середні віки богохульство було невід'ємною частиною ненормативної лексики — і не тільки не сприймалося суспільством, але й до богохульників вживали певні каральні заходи. Винних виганяли з громади, таврували розпеченим залізом, іноді страчували… Час рухається вперед: закони стали більш лояльними, люди вже не бояться бути таврованими та без остраху вживають ненормативну лексику в спілкуванні. Але давайте розберемось, що таке лихослів’я? Вікіпедія дає таке визначення: ненормативна лексика — табуйована (неприпустима) лексика, яку носії мови сприймають як відразливу, непристойну. У це визначення входять такі поняття, як блюзнірство, прокльони і лайка. Така мова перебуває поза нормальним стилем спілкування. А чому ж ненормативна лексика стала настільки “популярною” сьогодні? – На це питання погодились відповісти: Козир Андрій, 17 років, м. Київ Взагалі до нецензурної лексики я ставлюся негативно. На мою думку, цивілізована людина не повинна лаятись (за винятком деяких, вкрай критичних ситуацій, де без неї ну ніяк не обійтись). Але коли я бачу дівчину, яка не може виразити власної думку без вживання нецензурної лексики, у мене одразу виникає до неї огида. Представниці слабкої статті не повинні дозволяти собі лаятися, тим більше у спілкуванні з хлопцем. Цим вона показує свою невихованість, непорядність та відсутність культури. Я вживаю нецензурну лексику вкрай рідко, а у спілкуванні з дівчатами зовсім собі цього не дозволяю. На останок можу сказати лише одне: "Що нагорі, те і внизу, що всередині, те і ззовні". Біленко Валерія, 17 років, м. Суми Насправді, стандарти сьогоднішнього дня диктує мода. Мода на красиве життя, одяг, але... на брудну мову. Вибір кожної людини - спілкуватись «чистою» чи просторічною мовою, в залежності від освіченості та ставлення до себе та оточуючих. На мою думку, нецензурна лексика у суспільстві не є прийнятною. Українська мова занадто милозвучна та пісенна, щоб її "розбавляти" нецензурними словами. Що стосовно мене, то у повсякденному житті уникаю лайки. Хлопці, які вживають нецензурну лексику в спілкуванні особисто у мене спершу викликають жалість, а потім вже й негативні емоції. Іноді вживання лайки пов’язане із бажанням бути "сучасним" і "в темі". Проте, для мене хлопець, який лихословить, під жоден із критеріїв не підпадає. Тесленко Алла, 40 років, м. Київ С позиції матері я вкрай негативно ставлюся до ненормативної лексики - сама не лаюсь, та іншим не раджу. Лайливі слова особливо негативно впливають на психіку дітей та підлітків, руйнують їх внутрішній світ. Якщо в сім`ї батьки спілкуються за допомогою ненормативної лексики, то дитина також буде, копіюючи старших, вживати її у розмові. Вона почне сприймати лайку як норму спілкування. А ще я б додала до звичного списку шкільних предметів урок культури мовлення. Варто не нарікати на те, яка в нас в Україні розбещена молодь, а пам’ятати - ми, батьки, повинні бути гідними прикладом для наших дітей. Захарчишин Оля, 13 років, м. Бучач Тернопільської області Спілкування відіграє важливу роль у нашому житті. Щоб правильно пізнати всі його тонкощі, потрібен певний час та деякі вміння. Тільки той, хто вміє розмовляти, уважно слухає і тактовно реагує на слова іншої людини, може сподіватися на розуміння і повагу, а нецензурною лексикою цього не здобудеш. Тому, я вважаю, що нецензурна лексика не прийнята в нашому суспільстві! На жаль, дуже багато людей вживають її, але , на мою думку, це є досить таки неправильно. Бо розмова ґрунтується на повазі до співрозмовника,а вживанням "брудних слів" - ти можеш образити його та викликати відразу чи небажання спілкуватись. Я не вживаю нецензурної лексики, оскільки дотримуюсь ввічливості та тактовності у висловлюваннях. До людей, які матюкаються, ставлюсь негативно і тут немає розподілів на стать чи вік. Людину не прикрашає невихованість, яка найбільше у наш час, виражається у нецензурності. На мою думку, з цим потрібно негайно боротись, оскільки це нестерпний ворог нашої мови! Психолог Віталіна Грищенко вважає, що вживання ненормативної лексики насправді є мірилом індивідуального особистісного благополуччя і суспільства у цілому в багатьох сферах функціонування. Механізм такого явища досить простий і має психологічне пояснення: ненормативна лексика містить сильний емоційний заряд негативного змісту; «висловлювати матом» свої думки і почуття – це спосіб викидання агресії, зняття емоційної напруги, що надає відчуття тимчасової розрядки. Проте необхідно розуміти, що така форма реагування є, по-суті, конфліктною і, ставши звичною, характеризує негативно людей відповідного типу. У декого відверте глузування з інтимних сторін людського життя викриває приховані комплекси, які іноді виникають у підлітковому віці і природно зникають під час дорослішання. Саме сім’я є тим осередком, де закладаються і підтримуються основи міжособистісних взаємин. Не слід також відкидати вплив ЗМІ та інтернет-простору, зокрема, на формування цінностей і культури спілкування серед молодого покоління. Але це вже окрема тема розмови. Через хибні або спотворенні уявлення дійсності, ми часто помиляємося, не усвідомлюючи, що схибили. Варто розуміти - нецензурна лексика була створена для того, щоб принизити свого ворога та продемонструвати агресію. Лайка доводить не крутість сучасного суспільства, а його повільну деградацію. Я звертаюся до кожного: - Покажи, що ти освічений, що ти особистість, а не агресивна людина з обмеженим словниковим запасом! Захистіть солов’їну мову, не дайте їй померти під натиском ганебної моди на нецензурну лексику! Її доля у ваших руках.

Кристина Керницька

Київ, 17 років

http://intelect-tv.jimdo.com/ман-інформ/авторські-сторінки/кристина-керницька/