Пісня лісових мавок
- 10.06.08, 17:35
Коли втомленно дивишся в небо
З-поза крон тих сліпучо живих,
Коли навіть хвилинки не треба
Серед подивів лісу німих,
Коли тихо шепочеться серце
І слова заважають тобі
У тонісіньких відблисках скельця
Стануть мавки співать лісові!
Тоді знай, вже тебе не чекають
Вже забули про тебе усі,
Якщо мавки для тебе співають
Ти мабудь вже давно увісні.
Ти тепер де немає страждання,
Там де просто навколо пітьма,
І вже серце не знає кохання,
І душа вже твоя не жива...
З-поза крон тих сліпучо живих,
Коли навіть хвилинки не треба
Серед подивів лісу німих,
Коли тихо шепочеться серце
І слова заважають тобі
У тонісіньких відблисках скельця
Стануть мавки співать лісові!
Тоді знай, вже тебе не чекають
Вже забули про тебе усі,
Якщо мавки для тебе співають
Ти мабудь вже давно увісні.
Ти тепер де немає страждання,
Там де просто навколо пітьма,
І вже серце не знає кохання,
І душа вже твоя не жива...
3
Коментарі
Mataku Toris
110.06.08, 17:46
Чи може квітка буть щасливой,
Коли опали пелюстки
І гірко плаче без родини
Не знаючи, як себе діть.
Вона одна і я одна
Ми заспіваєм сумну пісню,
Ми вдвох,
А може сам на сам
Із свої Бо одні,
А поруч люди всі німі.
Немає ради і погано,
Що ми вмираємо, так рано
Не живучи,
Хіба життя, в шуканні миті забуття?
Не відпускайте свою душу,
А з нею друга назавжди,
Бо у пітьмі несила йти.
Твій віршик дуже красивий
weral-wolf
210.06.08, 17:48Відповідь на 1 від Mataku Toris
Дякую
А твый теж красивий 
)))
Mataku Toris
310.06.08, 17:51Відповідь на 2 від weral-wolf
так то ж не весь
weral-wolf
410.06.08, 17:52Відповідь на 3 від Mataku Toris
А де ввесь????
Mataku Toris
510.06.08, 17:57Відповідь на 4 від weral-wolf
Я заспіваю пісню з другом –
Пісню прощання і жалю.
У серці шелест блудним слухом
Шепоче гнівну правду сліз,
Що у житті й на небесах
Немає спокою душа.
Впадуть на трави ночі роси,
То зірок сльози і печаль,
А скоро ту траву покосять,
І цвіт зів’яне – суму жаль.
Я заспівала пісню з другом.
Прощалася із ним земля,
Прощалась нива блудним слухом
Й самотня вранішня зоря.
Бо це – назавжди, і не знаю,
Що віднайду, що відшукаю
Я у пітьмі...
Блищать струмки,
Не дочекаються весни,
Мої надії
Прагнуть жити, без суму, кривди тягаря
Й самотня вранішня зоря
Також прощається із другом.
Те є прощання невблаганне,
Бо ріже душу
І не знаю, що віднайду, що відшукаю,
І, що до болі серце крає
Іржаве лезо самоти.
Чи може квітка буть щасливой,
Коли опали пелюстки
І гірко плаче без род
weral-wolf
610.06.08, 18:02Відповідь на 5 від Mataku Toris
Досить цікаво
, але б я трохи допрацював його...
Mataku Toris
710.06.08, 18:04Відповідь на 6 від weral-wolf
Я ж на украинском не сильно пишу, лови
«Ценности»
За веками бедность плачет
Гордость скатывает время,
То и дело, что судачат
Про угар культуры семя.
Ложью выси оправдают
И прожгут лучи оправу,
То, что линзы искажают
Нам принадлежит по праву.
Делу – час, потехе – плата
Ясен грешным образ мести
Все порочны в целибате,
Все лукавят в деле чести.
Сердце будет верить слепо
Интуиция поможет,
А традиции нелепо,
По привычности расхожи.
Оценённые заслуги
Малой птицей в серой клетке,
А бесчувственные руки
Ублажали наших предков.
Но, лишённые порядка,
Они будут в жизни, просто
На решённые загадки
Находить свои вопросы.
weral-wolf
810.06.08, 18:08Відповідь на 7 від Mataku Toris
А це дійсно клас
І тому в мене стильнавіть змінився...
Я українською лише нещодавно став писати
Mataku Toris
910.06.08, 18:12Відповідь на 8 від weral-wolf
Я очень редко пишу на украинском и вообще стихи не сильно моё... обожаю прозу, у меня как-то лучше получается
weral-wolf
1010.06.08, 18:22Відповідь на 9 від Mataku Toris
Ні, я скоріше римар... Обожнюю тоненькі рядки, та гарні рими