Профиль

Kartas

Kartas

Украина, Винница

Рейтинг в разделе:

жаба

  • 13.04.10, 19:25
  Я ридала, коли прочитала. Насолоджуйтесь.

ЖАБА
(вірш)

Морква на городi,
У саду бджола.
Жаба на болотi
Крила розвела.

Хоче полетiти,
Тихо каже "Ква!"
Але в небо взмити
Hе дає Москва.

Знають, знають хитрi
Клятi москалi
Те, що у повiтрi
Жаби - королi.

Що розкинув крила,
Мов зелений птах
Цiлий день парила б
Жаба в небесах.

Що могла б дiстати
Hавiть до зiрок,
Що створив лiтати
Жаб зелених бог.

Але щось тримае,
Тягне до трави.
Жаба точно знає -
То рука Москви.

В ней залiзнi пальцi,
Як кiльцем взяли.
I трима за яйця
Жабу москалi...

Кажуть, що не треба.
Кажуть: "Ти лайно".
Але смотрить в небо
Жаба все одно.

I хоча минають
Цi тяжки часи,
Досi заважають
Жабi руськi пси.

 Годi, кляте стерво,
Золота Москва
Жаба ще не вмерла,
Жаба ще жива.

Жаба ще порине
В синю далечiнь,
Бо немає нинi
Краще жаб створiнь

Про любов, народ і державу

  • 13.03.10, 11:33
Здається, що тут спільного у цих словах. Я, передивляючись новини, знову бідкалась, що немає в нас у країні ні першої, ні другої, ні четвертої влади, та й узагалі в країні безлад, розбрат та казна-що.
І раптом спіймала себе на думці, що якось воно дуже повторюється. Так само сварилася з телевізійними політиками моя бабуся в часи першої Верховної Ради, а тато ненавидів «комуняків» та вважав їх єдиною винною у всьому злою силою. А моя прабабуся радісно зустрічала революцію, бо лише за «червоної» влади вона, православна, але закохана, мала змогу вийти за католика. А якщо згадати класиків літератури на кшталт Марка Вовчка чи Шевченка, то влада здаватиметься диким звіром у людській подобі.
Здається, останнім правителем, якого любив народ, був Ярослав Мудрий. Виходить, у всі віки ми, українці, цуралися, ображалися на владу та бажали її змінити. Останні події з паном можновладним депутатом Лозінським продемонстрували, що змінювалася влада не в кращий бік, еволюціонувати вона вперто не бажала. Так само вперто влада не бажала любити, цінувати та служити своєму багатостраждальному народові.
Винних у такому неподобстві шукали всюди: в передпокоях президента, в кабінетах Кабінету Міністрів, у парламенті та чиновницьких угіддях. Не шукали лише в одному місці, де, на мою думку вона і знаходиться, – в народній душі. Нема чого лукавити – ми не любимо нашу владу. Вона відповідає нам тією ж монетою.
Будучи породженням народу, його виплеканим дітищем, влада уособила всі найяскравіші риси свого предка.
Споглядаючи, сварячи, критикуючи владу, ми просто ще раз визнаємо: ми не змогли зробити її іншою, бо ми протягом тисячоліття не змінилися ні на йоту. Ми просто стали старші, зліші, бездуховніші та нетерпиміші. Ми навчилися полювати на людей, гратись у вибори. Ми готові тричі на рік голосувати, аби лише не змінювати себе, своє нутро, своє єство. Ми готові знову і знову ненавидіти, аби лише не любити. Ми забули стару істину: хочеш змінити світ – зміни себе.
Адже лише тоді, з любов’ю, знімаючи з пояса шаблю чи пістоля, ми, як чуйні батьки, керуючись найвищим почуттям, зможемо сказати владі: «Я тебе породив…» Ну, а далі ви й самі знаєте.

Очень политическая экономия

  • 10.03.10, 11:13
 Одним из первых указов нового президента стало сокращения заработной платы, касающееся, правда, лишь самого президента и его секретариата. Зарплату президента сократили вдвое, то есть на 20 тысяч гривен. Оплату работы сотрудников аппарата - на 20%.
И это, заявляют сотрудники администрации президента, только начало.
[ Читать дальше ]

А наостанок аз воздам.

  • 26.02.10, 09:56
 А наостанок аз воздам.
 Є така гарне прислів’я «хочеш змнити світ на краще – почни з себе». Керуючись ним,  мабуть і живуть українські чиновники. Ішакше як пояснити заклики до покращення життя громадян як основу роботи кожного «слуги народу» з одного боку, а роздачу премій, титулування званнями та видачу службових дач собі коханим та своїм друзям - з іншого.
   Нагородити своїх працівників секретаріату вирівшив Президент Віктор Ющенко, окрім премій він роздав табельну зброю, декілька титулів «Героя України» та  інші нагороди.    Так, 10 грудня 2009 року пістолети та револьвери отримали два маловідомих фахівця із секретаріату президента.
 Згодом він преміює та підвищує в званні декількох працівників апарату, а 18 лютого присвоює звання «Героя України» виключеному з лав БЮТу після скандалу з Артеком Григорію Омельченку. Крім того, Ющенко нагородив голову Нацбанку Володимира Стельмаха орденом Ярослава Мудрого II ступеня та голову СБУ Валентина Наливайченка орденом Ярослава Мудрого IV ступеня.
 [ Читать дальше ]

а мы колдуем снег

  • 18.01.10, 23:20
Его очень хотелось этой зимой. До одури, до дрожи в коленках, потому что я знаю, как это здорово, когда снежинками выписано в небе "ВСЁ БУДЕТ ХОРОШО" персонально для тебя. Так просто я стала ворожеей... вместе с сыном.
 Мы лежали перед сном и ворожили снег. Сначала на новый год, потом метель на Рождество, теперь вот лёгкий, хрустящий снежок, поистине серебряный - на Крещение.
  Может это были не мы, скажете? Но снег-то идёт, за окном, серебряный. Красивый, звонкий.

хохлократия

  • 15.01.10, 22:40
Есть в греческом языке понятие "охлократия", которая подразумевает "вырожденную форму демократии, основанную на меняющихся прихотях толпы, постоянно попадающей под влияние демагогов". Это так свойственно нынешней ситуации в стране, что я  предлагаю ввести новый термин под названием "хохлократия", чтоб не ошибаться, о какой стране идёт речь. Потому что как только мы избавимся от этой черты  - сразу перестанем быть хохлами и станем украинцами.

танка о снеге (добавляем свою)

  • 14.01.10, 03:01
падает снег
и кажется мне - это я
в каждой снежинке,
паду на стылую землю

котёнок из тапка

  • 14.01.10, 00:17
Однажды купили нам тапок охапку,
Два тапка для мамы, для папы два тапка.
Для сына два тапка, два тапка для дочи.
И тапок остался. Я в счёте неточен.

А тапок мяукнул и бухнулся на бок,
Там кто-то сидел и раскачивал тапок,
Там кто-то зевал и возился спросонок.
Мы глянули в тапок, а в тапке котёнок.

Там рыжий котёнок облизывал лапки,
Был в тапке котёнок без мамки и папки,
Взглянул он вокруг по-хозяйски и мельком
И тут же свернулся в клубочек на стельке.

Мы, чуть отдохнули от наших покупок,
И тут же решились на важный поступок.
Не важно, что он из чужого остатка.
Пускай остаётся котёнок из тапка.

Это всё отсюда   http://sunrin.livejournal.com/391176.html#cutid1, там ещё много есть.
Очень много таланта и любви

японская философия красоты

  • 01.12.09, 21:33
очень трогательно-правильная, там для всех периодов любования природой есть свои понятия.
цукими – любование луной; • юкими – любование тихими снегами; • ханамилюбование цветами; • момидзигари – любование осенними листьями клена.
Страницы:
1
2
3
4
5
6
7
8
13
предыдущая
следующая