Він цілував її холодне лице, закриваючись руками від інших.

Я недавно з ним познайомився, але відразу-ж заслужив мою повагу до нього через свою людяність. Так, людяність, її часто (думаєш) багатьом не вистачає.

Кілька днів тому, ми з ним спілкувались на його дачі (він пригощав мене виноградом "Подарунок Запоріжжю"). Каже: "я не знаю, може завтра, а може вже вмерла..." і запихається виноградом так, неначе він допомагає жить..

А як у вас(!) із тим?

• Пєрєбалєл(а), спасіба, фатіт: 0%, 0 голосов
• Пака ісчьо хз: 13%, 2 голоса
• А у нас єнта, всьо чікі-пікі, спасіба. Ага *dada*: 33%, 5 голосов
• Валєркін, СОКА МОЖНА ПОСТІТЬ ПОПСНЮ, ГА?: 7%, 1 голос
• Та я вам скажу: нічіво ви в сваєй жизні їщьо нє відєлі: 7%, 1 голос
• Хрєнова у нас. (Гадя Пєтровіч): 13%, 2 голоса
• Єсть чьо?: 13%, 2 голоса
• Німа здєсь маїво варіанта: 13%, 2 голоса

Пісню присвячую користувачу Dmytro-V

Босиком, твердой поступью,

Вышел звенеть волосами.

Из горстей синий воздух пью,

Тропы смотрю небесами.

Колесо в белом облаке

Манит и водит кругами.

Горячо бьется Обь в руке,

Даром молчит черный камень.

Повезло - в долгих сумерках

В крик обошел мутный омут.

А вчера горем умер как,

Кто из вас спетого помнит?

Никогда не вернусь тута,

Где зубами на части

Рвали душу и ты, удал,

Свел с ума в одночасье.

Невдомек медью-кольцами

Грудь схватить примо до шеи;

По весне выгнуть горцами

Брови и спрятаться в шелест;

Исходить темным берегом

Клятвы, костры и обряды;

Удивить в полдень спелый гам

Пляской молвы и расплаты.

Налегке проходить дворы,

Что сгорели без дыма.

Грудь расспросам отворить

Отыскать свое имя.

Повстречать судьбы-рухляди

Броситься первым в колени.

И совет: "из-под рук гляди" -

В гон унести в устье Лены. 

 Гастронович Олег Вікторович - відомий аферист.

29 червня намагався організувать концерт гурту "Калинов Мост" у Києві (ЦКМ НАУ), але квитків було продано у півторатисячний зал аж 81 штука. Чергова авантюра не получилась

(Самі "Мости" оПше тупо і знать - не знали, шо буцім-то повинні-були виступать у Києві) а от я.... бляха-муха, 250 рублів - узадницю, я і ше пару трійко яготинців якраз і попались на це.

Гадаю, буде зайвим писать тут його біографію (тут і так повно інформації)

ось одна із моїх улюблених пісень:

Черный дым по крыше стелется. Свистит под окнами. В пятницу да ближе к полночи Не проворонь, вези зерно на мельницу! Черных туч котлы чугунные кипят Да в белых трещинах шипят гадюки-молнии. Дальний путь - канава торная. Все через пень-колоду-кочку кувырком да поперек. Топких мест ларцы янтарные да жемчуга болотные в сырой траве. - Здравствуй, Мельник -- Ветер Лютый Бес! Ох, не иначе черти крутят твою карусель... Цепкий глаз. Ладони скользкие. - А ну-ка кыш, ворье, заточки-розочки! Что, крутят вас винты похмельные - С утра пропитые кресты нательные ? Жарко в комнатах натоплено. Да мелко сыплется за ворот нехороший холодок. - А принимай сто грамм разгонные! У нас ковши бездонные да все кресты - козырные! На мешках - собаки сонные Да бляди сытые да мухи жирные... А парни-то все рослые, плечистые, Мундиры чистые. Погоны спороты! Черный дым ползет из трубочек, Смеется-прячется в густые бороды. Ближе лампы. Ближе лица белые. Да по всему видать - пропала моя голова! Ох, потянуло, понесло, свело, смело меня на камни жесткие, да прямо в жернова! Тесно, братцы. Ломит-давит грудь. Да отпустили б вы меня. Ужо потешились! Тесно, братцы, не могу терпеть! Да неужели не умеем мы по-доброму ? ...На щеках - роса рассветная, Да черной гарью тянет по сырой земле. Где зерно мое? Где мельница? Сгорело к черту все. И мыши греются в золе... Пуст карман. Да за подкладкою найду я три своих последних зернышка. Брошу в землю, брошу в борозду - к полудню срежу три высоких колоса. Разотру зерно ладонями Да разведу огонь да испеку хлеба. Преломлю хлеба румяные Да накормлю я всех тех, кто придет сюда Тех, кто придет сюда Тех, кто поможет мне Тех, кто поможет нам Рассеять черный дым Рассеять Черный дым...

• сатрєл - нраіца: 67%, 4 голоса
• сатрєл - га#№: 17%, 1 голос
• ні сатрєл, пасматрю - атпішусь: 17%, 1 голос
• ні сатрєл, і ні буду: 0%, 0 голосов
• пабарабану. І галасавать ні буду: 0%, 0 голосов

ВПЕРШЕ в Києві відбудеться великий осінній концерт Леоніда Федорова і Дмитра Озерське - основного авторського тандему легендарного пітерського «АукцЫона».

Леонід та Дмитро дружать з юності. Складають разом для «АукцЫона» - Леонід музику, а Дмитро тексти - ось вже чверть століття, і в цій якості по праву заслужили визнання критики, повага колег і щиру любов своєї публіки. Але як такий сценічний дует, який буде представлений на концерті, склався не так уже й давно - якихось три роки тому. Спільні виступи Федорова - Озерськ нечасті, але завжди проходять в атмосфері абсолютної гармонії і взаєморозуміння як між самими артистами, так і між сценою і залом.

Давно знайомі «аукцЫоновскі» пісні в «демо»-трактуванні - вокал, акустична гітара та електричні клавіші плюс трохи шумів і труби, - звучать іноді шокуюче несподівано, а іноді по-новому відверто. Цей проект пропонує поглянути на звичні речі під новим кутом, освіжити сприйняття давно знайомого, - і полюбити його знову. Звичайно, не залишаться розчаровані й ті, хто почує ці пісні на цьому концерті вперше.

Як завжди у випадку з «АукцЫоном», крім уже знайомих і улюблених багатьма пісень, в програмі концерту будуть і сюрпризи у вигляді абсолютно нових, ніким і ніде раніше не почутих композицій Федорова - Озерськ.

На концерті буде представлена нова книга під назвою «Там Де». Її написав Дмитро Озерський, а проілюстрував Гавриїл Лубнін. Кмітливість та пустощі, і в той же час серйозність і відповідальність, з якими вони підійшли до своєї справи, доставлять задоволення читачам різного віку і смаків.

«Что же касается простого и сложного, то круг словесный вообще довольно ограничен и невозможно найти более энергетически емкие слова, чем древние, самые простые, всем известные и широко употребительные, такие как день, ночь, тень, свет, огонь и т.д. Думаю, какая-то эволюция текстов "Аукцыона" и заключается в том, что в них становится все меньше логических конструкций, а есть стремление работать главным образом с энергией слова. Слово само несет в себе энергию - на уровне значения, и главным образом - на уровне звука. Музыка эту энергию, если слово в музыку "попадает", высвобождает и приумножает. Не знаю, является ли эта попытка удачной, неудачной, но этот путь мне представляется оптимальным.» Дмитро Озерський

P.S.: Ну і БЛЮЗІЩЕ... я тащуся просто, ага

Ой , ледве не забув... гарного ВСІМ настрою

Так от, пісня присвячується хорошій людині  - користувачу під ніком "VladSh"