Бронювання авіаквитків (хелп)
- 09.07.12, 23:00
...плакав, дуже переживав, аж дах зносило, це видно було з його рухів.., з того, як він поводився, але нічого такого, за що близьким було б ніяково. Всі розуміли, що то був сенс його життя.
Він цілував її холодне лице, закриваючись руками від інших.
Я недавно з ним познайомився, але відразу-ж заслужив мою повагу до нього через свою людяність. Так, людяність, її часто (думаєш) багатьом не вистачає.
Кілька днів тому, ми з ним спілкувались на його дачі (він пригощав мене виноградом "Подарунок Запоріжжю"). Каже: "я не знаю, може завтра, а може вже вмерла..." і запихається виноградом так, неначе він допомагає жить..
Після поховання я зустрів по дорозі свого сусіда, котрий катав на маленькому велисопеді свого ще меншого внука. Я посміхнувся і зрозумів багато-чого. Комусь важко, у когось, здається, безвихідь, але жити треба для когось. І любить потрібно, як мінімум, когось. І випромінювать треба любов. Певна річ, є і уйобки, котрих нє пєрєдєлать, але всі ми, як то кажуть, одним миром мазані. То давайте хоч про людяність не забувать. Кста, хто побачив тут хоч краплину пафоса... ...мені вас шкода!