Пер Лагерквист. Злой ангел По безлюдным улицам ночного города шел злой ангел. Ветер выл среди домов, бушевал над крышами; на улицах не было никого, кроме ангела. Он был жилист и мускулист, он шел, наклонясь против ветра и плотно сжав губы, кроваво-красный плащ скрывал его огромные крылья. Он сбежал из кафедрального собора, где долго простоял в&nbsp...

Читати далі...

Как же все-таки я благодарен окружающему миру, признателен ему всей своей душой. За его равнодушие. Нет, даже не равнодушие, ибо души-то у него самого по большому счету и нет. За его безразличие к нашим мольбам, слезам и упованиям. Такая наука не проходит даром. Поэтому мне никогда не быть в силах оценить по достоинству его уроки: слезы отчаяния на лицах близких, от которых становится трудно дышать и ты не чувствуешь ничего, кроме боли за них; последние секунды прощания навеки с...

Читати далі...

Дивна річ. Стати щасливим - то основне призначення людини на Землі. Це, мабуть, підсвідомо відчуває кожен з нас і тому так спрагло тягнеться до нього. То чому ж, чому ми тоді найчастіше так і залищаємось при розбитому кориті власних мрій? Чому для нас щастя залишається синьою птахою у височіні? Ось тут і стає необхідним встановити для себе: а що взагалі є щастям. І на цьому частіше всього будь-яка спільність людей у його розумінні і закінується: "Ну-у, в...

Читати далі...

Я живу в країні, яка нікуди мене від себе не відпустить - вона вчепилася в поли мого плаща своїми спазматичними суглобами, готова роздерти мене на шматки з великої своєї любові. Я мушу відповідати їй взаємністю - любити це особливе горілчане тепло, це примарне світло, цих людей, які не хочуть вірити жодному моєму слову і цих, яким начхати на всі мої слова, бути свідком того, як слова взагалі перестають що-небудь означати, занурюватися все...

Читати далі...

Не мені, звичайно, з виглядом занудного мистецтвознавця визначати, що ж є прекрасним, а що ні. Але на днях став свідком розмови, яка наштовхнула мене на певні думки з цього приводу. Діло було надвечір. І я, після тривалої роботи з книгами, повільно почвалав нести нелегкі фоліанти чужих думок назад до віконця видачі літератури в читальному залі. Ставши в невелику чергу (всім же додому хочеться!), я перевів свій трохи стомлений погляд на журнальні полиці, де...

Читати далі...

Навіть не знаю, чи ще не стомило кого-небудь слово "альтернатива", що лізе у всі шпаринки мистецтва у свіх його проявах: від пишноцвіту поп-арту до глибоко захованого у підземеллях невідомості андерграунду. Однак мене завжди дивувала така повсюдна практика використання цього слова у згаданій царині. Перепрошую, але альтернатива чому? Мистецтво є втіленням прекрасного в тій чи іншій формі, а альтернатива - це два взаємовиключні варіанти розвитку того чи іншого явища. Тому...

Читати далі...

Мне, как, впрочем, и большинству, частенько приходится перемещаться в пространстве с помощью всеми любимых маршруток и электричек. И, бывает, во время своего "сиятельного" и всеми "добродушно" приветствуемого появления в салоне или вагоне мой взгляд улавливает образ красивой, эффектной девушки. Но... сложно назвать это приятной эмоцией. Спросите - почему? Темные, пустые глазницы огромных очков черной дырой вбирают в себя яркий свет роскошной, в своем желто-красно-буром...

Читати далі...