Такої певної, святої, Такої рідної, як ти, Такої щирої, простої,- Вже більше, мабуть, не знайти. Таку не часто скинеш оком, Такою тільки що марить… А раз зустрінеш ненароком - Навіки долю озарить!

М.Фабіановій  В Вас стільки сонця золотого,  Блакиті чистої, тепла, —  Неначе з краю чарівного  Вас хвиля моря принесла.  І як Ви можете тут жити,  Серед безлюдних цих пустель,  Промінням серця свого гріти  Граніт холодний мертвих скель!!  Чи принесли Вас крила хвилі,  Щоб Ви світили в сизій млі,  Щоб люде вірили, терпіли  І ждали сонця на землі.  (18 вересня 1941 р.)

Ой ти, дівчино, з горіха зерня, Чом твоє серденько - колюче терня? Чом твої устонька - тиха молитва, А твоє слово остре, як бритва? Чом твої очі сяють тим чаром, Що то запалює серце пожаром? Ох, тії очі темніші ночі, Хто в них задивиться, й сонця не хоче! І чом твій усміх - для мене скрута, Серце бентежить, як буря люта? Ой ти, дівчино, ясная зоре! Ти мої радощі, ти моє горе! Тебе видаючи, любити мушу, Тебе кохаючи, загублю душу.Думаю, це саме ті слова які не можна...

Читати далі...

Не можете ви зрозуміти, шо віра не є власністю: її не можна ані захапати, ані втратити. Віра – це шлях, котрий сам вибирає попуччиків, звичайних туристів і навіть прочан. Але для того, щоб стати на шлях, треба принаймні вийти з дому. Хоча б із дому власного тіла, де кожен глист пред'являє права і шото торочить про конституційні свободи.  Михайло Бриних(С)

Він рішучий в проявах своєї нерішучості, незворушний в своїй звичці завжди вагатися, твердий в своїй постійній м'якотілості, надійний в своїй безнадійній необов'язковості, всесильний в своєму безсиллі. (Черчілль Вінстон - про Стенлі Болдуіна, прем'єр-міністра Великобританії в 20-30 роках ХХ століття)Голос розуму говорить тихо (Напис на могилі Зігмунда Фройда)Спочатку вони ігнорують тебе, потім вони насміхаються над тобою, потім вони боряться з тобою, а потім.... ти перемагаєш. (Махатма Ганді)

Родина дремлющих ангелов Украина — это капище невозмутимых мудрецов. Наш главный религиозный ритуал — упорное ожидание бесплатного чуда. Говорят, что под лежачий камень вода не течет. Украинцы с этим не согласны. Мы триста лет сидели сиднем в центре Европы и ждали “самостийности”. Бог не выдержал такой наглости и свершил чудо. Удовлетворенные результативностью своей религии, мы ожидаем других чудес. Например, процветания и благополучия. При этом нас не пугает время и кратковременность жизни....

Читати далі...

Серед ночі в заметіль Стука хтось до хати: — Гей, хазяєчко, чи пустиш Переночувати? Документи покажу вам, Я боєць піхоти. Позавчора йшли ми кросом, Я відстав від роти. Дві доби не їв ні крихти, Приморозив ноги. До своїх дійти не можу, Замело дороги... За дверима чути голос: — Вірю вам прекрасно. Я сама, а ви — мужчина... Це мені опасно. А солдат зубами дзвонить: — Що тут опасатись? Я ж два дні не їв нічого, Не почну ж кусатись. За дверима той же голос: — Та воно то ясно...

Читати далі...

Я поведу базар предметно - Продуйте вуха, пацани! Я нині вирішив конкретно Балотуватись в пахани. I, круто взявшись за цю справу,  (Навіщо ж гнати порожняк?)  Я вже зробив свою пред'яву  У найверховніший сходняк.  А там братки богують наші,  Й сказали так мені вони:  - Ти вже відсидів на параші -  Пора виходить в пахани!  Я волю кодла поважаю -  Не сука ж я і не фуфло,  Жить по понятіям бажаю,  Я ж не якесь там западло...  I як хазяїн у законі,  Коли прийде моя пора...

Читати далі...