<![CDATA[nataleyka - BLOG.I.UA]]> http://blog.i.ua/user/5402458/ //i.i.ua/avatar/8/5/5402458_8148478.jpg <![CDATA[nataleyka - BLOG.I.UA]]> http://blog.i.ua/user/5402458/ <![CDATA[Боже,боже!]]> http://blog.i.ua/user/5402458/1134510/ http://blog.i.ua/user/5402458/1134510/
Комментировать
]]> Thu, 13 Dec 2012 19:51:00 +0200 <![CDATA[Тривога, страх]]> http://blog.i.ua/user/5402458/1128407/ http://blog.i.ua/user/5402458/1128407/ Бессоница,тревога,страх...
Но что поделать такова судьба
Стою не чувствуя опоры под собой
А где то там звонят колокола
И слыша заунывный благовест-
Остановилось сердце на мгновенье
И словно сладкий вереск на губах-
Твои слова...твое благословленье.
Опять разлука........
Сколько ж дней пройдет
Когда сольются души воедино
Опять тоска...
И вновь на сердце гнет
В тревоге за тебя любимый
Так пролетают ночи напролет
Бессоница,тревога,страх...
И снова утро
С светлою зарею
Гоню сомненья прочь и смуты прах
Я развеваю твердою рукою
Рука тверда и помыслы чисты
Но все равно боюсь,что рано утром
Как прах мои развеются мечты........
Гоню бессоницу,тревогу,страх
Я верю любишь-сердце не обманешь
Ведь где то там,на тех колоколах
Ты взор свой светлый мыслями туманишь
Лишь обо мне
И так же я 
Стою в ночи на колокол взирая.
Любовь и сладкий вереск на губах
Мы заслужили,сладко засыпая 
Я поняла - любовь нельзя терять..

Комментировать
]]> Sun, 02 Dec 2012 20:50:00 +0200 <![CDATA[Напевно я закохалась?]]> http://blog.i.ua/user/5402458/1107199/ http://blog.i.ua/user/5402458/1107199/ Комментировать]]> Wed, 24 Oct 2012 20:19:00 +0300 <![CDATA[Любит - не любит.]]> http://blog.i.ua/user/5402458/1104173/ http://blog.i.ua/user/5402458/1104173/ Комментировать]]> Sun, 21 Oct 2012 21:52:00 +0300 <![CDATA[Любит - не любит.]]> http://blog.i.ua/user/5402458/1103159/ http://blog.i.ua/user/5402458/1103159/ Отже виходить, що                                                                                                                 Любит - не любит.. Вот ерунда!
Любит – прекрасно, а нет – не беда!
Любит – отлично, а нет – ещё лучше!
Значит, тебя жизнь чему-то научит.
Любит - чудесно, а нет-просто класс!
Нужен он больно! Подумайте - граф!
Плакать не вздумай – не стоит того.
Вспомни с улыбкой дефекты его:
Как он смеётся – как будто больной!
Важный и вечно довольный собой!
Ты же красива, умна и добра,
Парни вокруг видят только тебя!
И среди них бродит где-то твой принц…
Ты же перед чучелом падаешь вниз…
Любит – не любит… И хватит гадать!
Будет, что будет… Зачем его ждать?
Ты для себя должна жить, ты пойми!
И больше ромашки на поле не рви!

Комментировать
]]> Fri, 19 Oct 2012 22:04:00 +0300 <![CDATA[Ну а в глаза слабо.]]> http://blog.i.ua/user/5402458/1103128/ http://blog.i.ua/user/5402458/1103128/ Я не могу тебя понять 
Что всё же чувствуешь ко мне ты? 
При встрече вроде хочешь ты обнять, 
Ну а в мечтах твоих меня ведь нету! 
Ты лишь в агенте можешь написать 
О том, что чувствуешь ко мне… 
Ну а в глаза слабо тебе сказать, 
Что у тебя творится на душе? 
Вот только знай, что бегать за тобою я не буду 
И чувства для меня не повод, ты поверь. 
И всё же я когда – нибудь тебя забуду.. 
И навсегда закрою в своём сердце дверь. 
И достучаться ты уже не сможешь, 
Я не открою для тебя её… 
Ведь ты со мною быть же хочешь? 
Скажи мне только правду…Вот и всё…

Комментировать
]]> Fri, 19 Oct 2012 21:09:00 +0300 <![CDATA[Можливо зараз зароджується кохання?]]> http://blog.i.ua/user/5402458/1102455/ http://blog.i.ua/user/5402458/1102455/ Комментировать]]> Thu, 18 Oct 2012 21:55:00 +0300 <![CDATA[Безкінечна гра.]]> http://blog.i.ua/user/5402458/1100583/ http://blog.i.ua/user/5402458/1100583/ Комментировать]]> Thu, 18 Oct 2012 10:59:00 +0300 <![CDATA[Ранок, кінець світу. Люблю вас всіх.]]> http://blog.i.ua/user/5402458/1100444/ http://blog.i.ua/user/5402458/1100444/ Комментировать]]> Thu, 18 Oct 2012 08:11:00 +0300 <![CDATA[Невідомий звязок]]> http://blog.i.ua/user/5402458/1100269/ http://blog.i.ua/user/5402458/1100269/ Нас тянет друг к другу невидимой нитью,
Сплетенной судьбой из клубка наших дней
Чем ближе с тобою шагаем по жизни,
Тем толще петля прибавляется к ней ...
Гонимы судьбою скитаемся вечно
Где ты, там и я - все давно решено
Нас тянет, разводит, и так бесконечно
Не рвется лишь нить, ей одной все равно.
Ничто не изменишь, назад не воротишь
И лишь у судьбы мы способны молить,
Плети нашу жизнь как способна, как хочешь,
Но пусть у клубка не закончится нить !
Комментировать
]]> Wed, 17 Oct 2012 20:42:00 +0300 <![CDATA[Неймовірна краса оточує нас навкруги, потрібно лишень озирнитися]]> http://blog.i.ua/user/5402458/1099656/ http://blog.i.ua/user/5402458/1099656/
Комментировать
]]> Tue, 16 Oct 2012 20:45:00 +0300 <![CDATA[Час- це той вимір, якого нам завжди бракує]]> http://blog.i.ua/user/5402458/1099652/ http://blog.i.ua/user/5402458/1099652/ Пролетіло що й не помітили. Ми зазвичай так говоримо про час. Це один з головних вимірів, після простору, але перед любов’ю . Не можна змінити минуле, але можна змінити майбутнє. Його значення в житті кожен оцінює по своєму. Час – це той вимір, якого нам завжди бракує. Немає часу зупинитися, озирнутися, подумати, немає часу по справжньому любити, немає часу вчитуватися в книги, немає часу піти на кладовище щоб згадати рідних, немає часу відстояти службу в церкві, немає часу написати листа, подзвонити рідним, немає часу послухати вранішню солов’їну пісню, немає часу помилуватися багряним заходом сонця, немає часу щоб подивитися в найрідніші очі, щоб навіки залишились твоїм спомином, навіть немає часу сказати слова любові своїм рідним і близьким людям.

Час, як і смерть, обдурити не можна. Це факт. Але якщо запалити своє серце вогнем любові до Бога та людей, то час затримає свій біг, а смерть відступить сама. Адже любов – це та ниточка, яка пронизує всі часи, об’єднуючи долі людей, зв’язуючи піднебесся та землю. Після простору і часу любов – це найголовніший вимір. Любов здатна на будь-яке диво, вона непереможна, хоча звісно лише щирість допомагає їй жити. Щира любов найцінніший дарунок на цьому світі.

Комментировать
]]> Tue, 16 Oct 2012 20:35:00 +0300 <![CDATA[Потяг у невідомий кінець.]]> http://blog.i.ua/user/5402458/1099175/ http://blog.i.ua/user/5402458/1099175/ Люблю понад усе на світі свійрідний край, свою рідну Україну, те тим чим живу. Не знаю як в подальшомускладеться моя доля, але нізащо в світі я не зможу забути оте все рідне, нашеукраїнське. Інколи дивлюсь на наш політичний театр і не розумію як ми настількиволелюбний український народ впряглися в ярмо безробіття  безвихідності. Які ж ми оптимісти, чи можливоегоїсти?  Продали свою народність, українську націю, інавіть не розуміємо, що робимо. Нас купили. Купили! Кожен боїться за себе,ніхто навіть не думає про те що чекає нас в майбутньому. Кожен окремо це і єнаша Україна, сьогодні один продав частинку своєї національності, завтра другийі понеслося. Рідні мої українці не маємо ми ідейності. Всі хочуть жити краще,та кожен сподівається на когось. Мені якось сказали, що треба пригати в тойпотяг, що й більшість. Так один же потяг не може вмістити всіх бажаючих.Можливо потрібно будувати нові шляхи сполучення й випускати новітні вагони, яківезтимуть нас не лише в один напрямок. І їхати певно краще туди куди тобіпотрібно, а не туди куди везуть. Так  іполітика в Україні як вагончик, який тягнуть в тунель де нічого не видно, і всінамагаються туди втрапити та й альтернативи поки що не видно. От і їдемо до тихпір доки дорога або сам вагончик не зламається. І везуть нас без правних, йбезмовних в невідомому нам напрямку.

Комментировать
]]> Mon, 15 Oct 2012 21:34:00 +0300