Господи! Дай розуму нашим народним депутатам, бо не розуміють що діють. Соромно за вас. Соромно, страшно і гидко дивитися на вас.Як ви після всьго можете виходити на вулицю, їхати в інші країни, як вам не соромно?

Бессоница,тревога,страх...
Но что поделать такова судьба
Стою не чувствуя опоры под собой
А где то там звонят колокола
И слыша заунывный благовест-
Остановилось сердце на мгновенье
И словно сладкий вереск на губах-
Твои слова...твое благословленье.
Опять разлука........
Сколько ж дней пройдет
Когда сольются души воедино
Опять тоска...
И вновь на сердце гнет
В тревоге за тебя любимый
Так пролетают ночи напролет
Бессоница,тревога,страх...
И снова утро
С светлою зарею
Гоню сомненья прочь и смуты прах
Я развеваю твердою рукою
Рука тверда и помыслы чисты
Но все равно боюсь,что рано утром
Как прах мои развеются мечты........
Гоню бессоницу,тревогу,страх
Я верю любишь-сердце не обманешь
Ведь где то там,на тех колоколах
Ты взор свой светлый мыслями туманишь
Лишь обо мне
И так же я 
Стою в ночи на колокол взирая.
Любовь и сладкий вереск на губах
Мы заслужили,сладко засыпая 
Я поняла - любовь нельзя терять..

Ви знаєте я знайома з Андрієм дуже давно. Ми як зазвичай говорили одне одному "Привіт" та "Бувай", але завжди якось особливо, ніжно чи що. І ось я зараз піду з ним на зустріч, дуже довго думала чи варто, але сказати ні не можу тому що це буде неправда. Все своє життя я ховалася від кохання, від уваги чоловіків, а тут навіть не знаю що сталося. Я  просто не можу жити нормальним життям, все якось не зрозуміло, не ясно. Що робити не знаю? Напевно сьогоднішній вечір вирішить все. Або заплутає мене повністю. А можливо я просто закохуюсь? Адже завжди кохання для мене було не просто почуттям, а почуттям яке ніжно плекають й розвивають два серця. І як мені зрозуміти як він ставиться до мене насправді? Чи не подарую я себе дарма?

Сьгодні зрозуміла, що без рідних людей, навіть дихати важко.

Отже виходить, що                                                                                                                 Любит - не любит.. Вот ерунда!
Любит – прекрасно, а нет – не беда!
Любит – отлично, а нет – ещё лучше!
Значит, тебя жизнь чему-то научит.
Любит - чудесно, а нет-просто класс!
Нужен он больно! Подумайте - граф!
Плакать не вздумай – не стоит того.
Вспомни с улыбкой дефекты его:
Как он смеётся – как будто больной!
Важный и вечно довольный собой!
Ты же красива, умна и добра,
Парни вокруг видят только тебя!
И среди них бродит где-то твой принц…
Ты же перед чучелом падаешь вниз…
Любит – не любит… И хватит гадать!
Будет, что будет… Зачем его ждать?
Ты для себя должна жить, ты пойми!
И больше ромашки на поле не рви!

Я не могу тебя понять 
Что всё же чувствуешь ко мне ты? 
При встрече вроде хочешь ты обнять, 
Ну а в мечтах твоих меня ведь нету! 
Ты лишь в агенте можешь написать 
О том, что чувствуешь ко мне… 
Ну а в глаза слабо тебе сказать, 
Что у тебя творится на душе? 
Вот только знай, что бегать за тобою я не буду 
И чувства для меня не повод, ты поверь. 
И всё же я когда – нибудь тебя забуду.. 
И навсегда закрою в своём сердце дверь. 
И достучаться ты уже не сможешь, 
Я не открою для тебя её… 
Ведь ты со мною быть же хочешь? 
Скажи мне только правду…Вот и всё…

Мені здається, що я починаю розуміти коли приходить кохання. Кохання з першого погляду напевно не існує, адже як можна закохатись за одну мить? Симпатія, фізичний потяг, цікавість, спортивний інтерес, але не кохання. Це ніжне почуття потрібно плекати, вирощувати в своєму серденьку. Можливо я ще не кохала, але коли бачу цього близького мені хлопця розумію, що щось всередині відбувається, ні не на фізичному рівні, а десь глибше. Від його голосу невпинно калатає серденько, я ніби слухаю пісню струмочка. Від його погляду тремтять коліна. Коли я знаю, що він десь навіть на сусідній вулиці, ніжністю тремтить душа. Можливо саме зараз народжується кохання? Як зрозуміти? Але я знаю напевно, що б не сталося далі я завжди бажатиму йому щастя. А може ще хтось переживає такі почуття? І що нам робити, як розпізнати Справжню любов?

Інколи життя схоже на безкінечну гру в покер. В якій. як тільки-но починає таланити, всесвіт кидає нам нові обставини, щоб ми переконались, що все може бути ще краще! Так ось, гра продовжується.

Ну ось прокинулась вранці раненько, все по господарству переробила, всім сусідам посміхнулась, сіла за комп, а виявляється завтра цінець світу. Шановні ви взагалі про що? В кожного свій кінець світу, от коли люди почнуть жити немовби в останнє - ніякого кінця не буде. Посміхнутись завжди легше ніж нахмуритись. Люблю вас всіх.

Сплетенной судьбой из клубка наших дней

Чем ближе с тобою шагаем по жизни,

Тем толще петля прибавляется к ней ...

Гонимы судьбою скитаемся вечно

Где ты, там и я - все давно решено

Нас тянет, разводит, и так бесконечно

Не рвется лишь нить, ей одной все равно.

Ничто не изменишь, назад не воротишь

И лишь у судьбы мы способны молить,

Плети нашу жизнь как способна, как хочешь,

Но пусть у клубка не закончится нить !