На рибалку до Вільчинського...

Ось порився у своїх старих архівних світлинах з пори, коли трудився головним редактором найпотужнішої газети України, котру знав і старий, і малий, віднайшов давній дивний знімок. Датований він літом 1992 року. Отож, йому вже всі 26 літ!

Події розгортаються у Хмільницькому районі Вінницької області. Тоді там і донедавна трудився головою прославленого колгоспу "Дружба" Герой Праці Володимир Тадейович Вільчинський (1931 р.н.), мій добрий і щирий знайомий ще з шістдесятих років минулого століття, з тієї далкеої пори, коли його тут головою не те обирали, не те призначали. Такі були тоді дивні часи...

Саме він запросив нас якось із Петром Олексійовичем Приходьком, фотокором газети, на рибалку. Ось ми і явилися. Якщо не помиляюся, відбувалося все у бригадному селі Тарасівка, що побіля знаменитого тоді і прославленого Уланова, багатющого на ту пору господарства під орудою Вільчинського. З мене, он бачити, який був насправді рибак: я і на ловлю риби приїздив у краватці. Того ж дня надвечір, пам'ятаю, мені потрібно було в Києві зустрічатися з потрібними газеті людьми. Тому й засиджуватись не можна було на рибалці, і випити для душі також зась. Але ранком я таки був у Тарасівці, як і обіцяв напередодні...

І навіть вудку у руках того дня тримав, і з десяток рибин викинув на беріг. Ще до сніданку... До знаменитої шурпи по-уланівськи. І в цій потрібній справі Володимир Тадейович був великий мастак...