хочу сюди!
 

Татьяна

57 років, телець, познайомиться з хлопцем у віці 55-58 років

Театр одного актёра

Драмтеатр на углу пустынной улицы
и тупика, заросшего сорными идеями, как травой,
Две колонны, предбанник, старушка хмурится:
Тут всё умерло, а ты, погляди, живой.
От звонка до звонка тут график нечёткий,
Кто придёт – тому и поклон в подол.
Вчера в это время был смотр мастеров чечётки,
Сегодня живых не ждали, а ты пришёл.
Что умеем? Поём? Или, может, пляшем?
Под чужую дудку или под свой баян?
Режиссёр слегка надушен, едва напомажен
И решительным образом в стельку пьян.
Пожимаешь плечами. Умею немного
Врать не буду – совсем не умею врать
Знаю, как плыть по течению, идти нога в ногу
И эффектно на публике умирать
Режиссёр  уже не раз рассматривал похожие лица:
Чтобы брать за живое недостаточно быть живым...
А вот умение сдохнуть может нам пригодиться
Репетируй, а дальше – мы поглядим
У тебя с собой – лишь краткий намёк на совесть
Белыми нитками шита твоя расписная жизнь... 
Партитуры честности быстро пришли в негодность
Роль на кону - на кой ляд  тебе этот анахронизм?
Ты шлифуешь умение искренне падать
И закатывать белые очи под скальп
И мыслишку лелеешь, мол, вот прославлюсь -
и на пляжи Анап и Тегусигальп
Но чем дальше, тем проще становится падать,
тем естественней бледность живого лица...
А смотреть не идут - и к уму вдруг приложится гадость:
"Режиссёр-то слукавил тебе, пацан!
Твоя роль, и твоя основная задача –
умереть. Не для славы. Но просто так.
суметь - для себя, однажды,
так как
театр для зрителей
не предназначен"

86%, 6 голосів

14%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.
4

Коментарі

Гість: Joann

112.01.13, 17:17

"Театр не для глядача" а для кого ж тоді: для акторів, для самого себе?
Ти або Брехт "розповідь про дію", або "Шекспір" - дія?

    212.01.13, 17:30Відповідь на 1 від Гість: Joann

    розповідь не про театр. а про те, що життя та смерть замкнені всередині однієї людини. а її соціальність - найбільша ілюзія з усіх

      Гість: Joann

      312.01.13, 17:37Відповідь на 2 від Alokim

      я зрозуміла. але все ж таки цікаво ліричний герой, тобто актор на сцені розповідає як помирає, чи помирає?!

        Гість: Перчинка

        412.01.13, 17:53

        мне понравилось

          Гість: Joann

          512.01.13, 18:20Відповідь на 2 від Alokim

          Чого перепитувала, якщо народження і смерть - дві крайні точки, то життя, як ти виразився - ілюзія, лише для брехтівського героя, у якого є час про це подумати. А ліричний герой у даному випадку шекспірівський, і наголос тут на дії, тому він не сприймає життя як ілюзію, тому і запитала.
          Для загального антуражу додам " "