(с)Коли я дивлюсь як рожевого ранку

Ховається місяць у срібнім серпанку,

Милуюсь рясним зорепадом я літньої ночі. 

 Коли у счастливім і щирім вітанні,

Стрічаю народження дня на світанні,

Віч-на-віч побачитись, Боже, з Тобою я хочу.

         Хто мені допоможе, Тебе побачить Боже 

   І чую шепіт: "Я скрізь.   

Навіть коли ти плачеш і в гіркоті не бачиш,   

Серцем Мене відчуєш скрізь. Я скрізь".

 Коли лиш до Тебе у вдячній покорі

Схиляюсь у радості я і у горі

І щирі молитви до Тебе у тиші шепочу; 

Коли відкидаю рішуче вагання,

Приношу до Тебе свої сподівання,У

 відповідь Голос Твій, Боже, почути я хочу.    

«Голос Мій в слові вічнім і в вітерці зустрічнім,   

 І в шелестінні листя — скрізь.   

Він в твоїй кожній днині, в пісні твоїй дитині,   

В лагіднім слові мами - скрізь. Він - скрізь». 

Коли мою душу Твій мир огортає

-Я птахом на крилах любові злітаю,

Вирують ясні почуття, наче збуджене море.

 Коли перешкоди я різні стрічаю,

І крається серце моє у відчаю

-В руці Твоїй міцну я хочу відчути опору.    

«Встань, душе, підведися! Будь чуйною, озвися,   

 Руку Мою відчуєш скрізь.   

Плани Мої незмінні, в злеті твоїм й падінні   

Руку мою відчуєш скрізь. Я — скрізь».             

Вера Кушнир

Я забыла когда я бывала одна

Я забыла что значит вокруг тишина

Что никто не нарушит желанья писать

Ни желания просто сидеть и мечтать

Ни желанья молится хотя бы и вслух

Не нарушит никто – ни противник, ни друг

От давленья и шума устала душа

Мозг устал от того что работал спеша

Каждый мускул устал, каждый нерв и сустав

Все об отдыхе просит смертельно устав

Как ты милостив добрый понятливый Бог

Только Ты на ходу придержать меня смог

И заставить склонится в тени на привал

Зная – загнанный зверь все бы мчался и мчал

И расходуя сил не бездонный запас

Подкосился б и пал в преждевременный час

Ты помог мне замедлить убийственный ход

Сам повел за собою спокойно вперед

Умудри,  укрепи и пополни урон

За покой же прими самый низкий поклон.