Як захистити українську мову? 9 простих правил

Мовним «законом» Колесніченка-Ківалова влада ліквідувала всі державні механізми захисту української мови. Розпочато стрімку русифікацію найважливіших сфер життя. Під загрозою не лише наша мова, а незалежність і цілісність України.  Зупинити нищення України ми можемо лише з власної доброї волі.  Рано чи пізно антиукраїнський режим впаде. Але до того часу дуже важливо зберегти нашу мову й національну ідентичність.

ДЕВ’ЯТЬ ПРОСТИХ ПРАВИЛ

Це може зробити кожен. Потрібно лише здолати стереотипи й байдужість і дотримуватися дев’яти простих, але дуже важливих правил.

1. ПРОСТО ГОВОРИ УКРАЇНСЬКОЮ

  • Завжди розмовляй українською. Роби це в усіх середовищах, де ти живеш, працюєш чи буваєш. Не бійся помилятися чи виглядати диваком – це лише стереотипи, яких можна швидко позбутися.
  • Якщо чомусь не можеш говорити українською всюди, роби це хоча б у публічних місцях – роблячи покупки в магазині чи замовлення в кафе, просячи про зупинку в маршрутці чи розпитуючи дорогу на вулиці.
  • Ніколи не переходь з української мови на іншу. Дивне уявлення, що з російськомовними співвітчизниками «культурно» переходити на російську –шлях до тотальної русифікації. Культурно в Україні говорити українською. Якщо співрозмовник цього не робить – це його справа, але не привід тобі підлаштовуватися під нього. Насправді «культурно» й логічно переходити на чужу мову лише з іноземцями, які не розуміють української.

2. НАЛАШТУЙ МОВУ САЙТІВ ТА ТЕХНІКИ

  •  Встанови українську мову в налаштуваннях електронної пошти, у соціальних мережах та налаштуваннях пошуку google.
  • Обери і встанови українську мову на мобільному телефоні. 
  • Кожного разу, користуючись платіжним терміналом чи банкоматом, обирай українську мову.
  • На кожному сайті, де є українська версія чи вибір мови, обирай українську, навіть якщо тобі все одно.

Ці прості дії дадуть реальний ефект. Зміна мови google автоматично полегшує пошук українських текстів і піднімає їх рейтинг. Вибір української мови на технічних пристроях чи сайтах є чітким сигналом бізнесу: на цьому ринку слід працювати українською.

3. ПИШИ УКРАЇНСЬКЮ

  • Пиши українською електронні листи, смс, повідомлення в соцмережах чи блогах
  • Завжди пиши українською письмові заяви, угоди та інші документи, навіть якщо тобі підсовують російськомовний бланк

4. ШУКАЙ УКРАЇНСЬКОЮ 

  • Завжди набирай пошукові запити в google чи інших пошуковиках українською. І лише якщо не знайдеш те, що шукаєш, переходь на іншу мову
  • У Вікіпедії користуйся українською версією. Якщо інформації за якоюсь темою тобі буде замало, перейти на іншомовну версію завжди встигнеш. 

 Ці прості дії сприятимуть поширенню україномовних текстів у мережі і легшому доступу до них для всіх користувачів

5. СПІЛКУЙСЯ УКРАЇНСЬКОЮ З ВЛАДОЮ ТА СЕРВІСНИМИ СЛУЖБАМИ

  • Спілкуйся з представниками влади, комунальних та сервісних служб лише українською. Люди, які живуть з наших грошей, мають поважати нашу мову.
  • Говори українською, коли викликаєш таксі, телефонуєш мобільному оператору чи в будь-який call-центр 

 6. ПІДТРИМАЙ УКРАЇНСЬКУ КУЛЬТУРУ ТА МЕДІА

  •  Купуй книги та пресу українською мовою, запитуй їх у книгарнях, кіосках та розкладках.
  • Не купуй книгу іншою мовою, якщо така ж є українською, а вітчизняні не україномовні журнали й газети не купуй зовсім.
  • Дивився в кінотеатрах і купуй лише фільми, дубльовані (або субтитровані з оригінальної версії) українською
  • Якщо купуєш сувеніри з написами, то краще щоб вони були українською
  • Поширюй інформацію про українське мистецтво й культуру

 7. ВБЕРЕЖИ ДІТЕЙ ВІД РУСИФІКАЦІЇ

  •  Завжди говори з дітьми українською 
  • Маленькі діти мають чути пісні, казки, вірші, ігри лише українською
  • Купуй дітям лише україномовні книги та дитячі журнали
  • Мультики в кінотеатрі, на телебаченню чи на диску дитина має дивитися лише українською
  • Якщо дитину піддають русифікації в садку чи школі, вимагай від педагогів спілкуватися і давати матеріал українською. Русифікація не має нічого спільного зі «знанням багатьох мов». У відповідному віці дитині корисно вчити англійську, російську та інші мови, але вони не мають витісняти рідну мову зі спілкування в сім’ї чи школі. 

 8. ТВОРИ  УКРАЇНСЬКИЙ ПРОСТІР

  • Час від часу роби щось від себе для поширення української мови – встанови українську пісню на телефон, чемно повісь українське оголошення замість російського у під’їзді чи офісі, замов українську музику на радіо, зміни щось на користь української мови на роботі, удома чи в колі друзів.

 9. ЗАПРОСИ ІНШИХ РОБИТИ ТЕ САМЕ 

  •  Пошир цю інформацію серед якомога більшого числа людей. Не лінуйся! Без тебе багато хто не дізнається, як захистити нашу мову, і не почне діяти.
  • При нагоді запрошуй інших перейти на українську. Цю думку слід пропонувати, але не нав’язувати – кожна людина вільна робити власний вибір.

 ПОЧИНАЙ ПРЯМО ЗАРАЗ! Знай, що у тебе багато однодумців, разом з якими ти зможеш захистити і змінити на краще свою Україну.

                                                                                 via Рух добровольців «Простір свободи»

У Львові проводять масові обшуки в помешканнях націоналістів

24 грудня у Львові міліція розвернула кампанію політичних репресій проти націоналістів. Вранці працівники МВС провели обшуки у шести активістів руху «Автономний Опір», під час яких конфіскували комп’ютери, телефони, диски, флеш-накопичувачі та цифрові камери.

Усім молодим людям вручили повістки на допити. Про це повідомляє ІА “Прометей”.

Як вдалось з’ясувати в учасників інциденту, МВС відкрило кримінальну справу за ст. 296, ч. 2 (Хуліганство, зчинене групою осіб) за фактом проведеної у Львові акції в пам’ять вчинку Миколи Лемика, котрий у 1933 році застрелив чекіста Олексія Майлова на знак протесту проти штучно організованого радянською владою голодомору 1932–1933 років в Україні

«О 7-й ранку з постановою на обшук до мене завітали міліціонери. Сказали, що їм потрібні усі носії інформації. Забрали та опечатали телефони, комп’ютер, флешки. Намагались забрати мене у відділок для «бесіди», але я категорично відмовився і пішов на навчання, – коментує ситуацію Андрій, один з тих, хто вітав сьогодні гостей, – Мені виписали повістку. Сьогодні о 17:00 маю з’явитись на допит у Галицькому райвідділку».

«Рано-вранці до мене навідались двоє сержантів та лейтенант з ордером на обшук, підписаний суддею Ванівським від 13 грудня. Наскільки мені вдалось прочитати, слідчим у справі є пані Неведська, – розповідає ще один учасник ранкових подій Степан, – Правоохоронці сказали, що у них є «наводка» і вони вимагають віддати усі носії інформації. При двох понятих розпочали обшук. Забрали два телефони, комп’ютери, декілька дисків. Вели себе доволі адекватно…».

Крім цього, обшуки були проведені ще у двох хлопців та двох дівчат. В однієї з них забрали 49 наліпок, жорсткий диск, 2 сім-карти, карту пам’яті до мобільного телефону та блокнот. В одному з помешкань під час ранкового обшуку знаходилась місячна дитина.

Нагадаємо, 22 жовтня у Львові кілька невідомих осіб підкинули під прокуратуру манекен людини з табличкою “мент” та червоною цяткою на лобі, що символізувала дірку від кулі, під обласну держадміністрацію – ляльку депутата, а в центрі міста – «мажора».

Націоналісти пояснювали тоді, що таким чином вони протестують проти незаконного засудження сім’ї Павличенків та Віталія Запорожця.

http://www.aratta-ukraine.com/news_ua.php?id=19349

«Свобода» готує в Києві марш на честь Бандери

Київська організація Всеукраїнського об'єднання Свобода 1 січня 2013 року проведе марш на честь 104-річчя з дня народження ідеолога українського націоналістичного руху XX століття Степана Бандери.

Як повідомили в прес-службі ВО «Свобода», марш почнеться о 18:00 біля пам'ятника Тарасу Шевченку. Активісти пройдуть центром міста зі смолоскипами. Маршрут руху не уточнюється.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 року в селі Старий Угринів Калуського району Івано-Франківської області. Разом з Ярославом Стецьком був автором Акту проголошення Української держави 1941 року. У тому ж році був заарештований і поміщений в Берлінську тюрму. У 1942-1944 рр. перебував у концтаборі Заксенгаузен, у 1944-му відхилив пропозицію стати одним з керівників антирадянського збройного руху в тилу Червоної армії. 15 жовтня 1959 року був убитий радянським агентом Богданом Сташинським у Мюнхені. 2009 рік в Україні був проголошений роком Степана Бандери.

У 2010 році третій президент України Ющенко присвоїв Бандері посмертно звання Героя України, в тому ж році Донецький адмінсуд визнав це рішення незаконним і скасував його. Ющенко подав апеляцію, яку донецька апеляційна інстанція не задовольнила. У 2011 році Вищий адмінсуд України залишив рішення донецьких судів без змін.

Джерело: 
ZAXID.NET

І на додачу опитування, як ви ставитесь до слова "бандерівець"?

3%, 1 голос

63%, 20 голосів

34%, 11 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Google запускає український YouTube – youtube.ua


13 грудня Google оголосив про офіційний запуск відеосервісу YouTube в Україні. Сервіс запущений на домені youtube.ua

У локальній версії YouTube будуть представлені найпопулярніші українські відео, крім того, вона забезпечить платформу для талановитих українських творців відеоконтенту, телекомпаній, рекламодавців і брендів, вважають у Google.

Для того щоб українські автори і композитори змогли отримувати фінансову вигоду від розміщення своїх відео, YouTube уклав ліцензійну угоду з Українським агентством з авторських і суміжних прав (УААСП). Угода передбачає використання широкого репертуару, який можна переглядати в Україні в режимі потокового відео на YouTube. Правовласники отримують певний дохід, коли на тлі відео партнера YouTube відображаються рекламні оголошення.

Також вже в цьому році YouTube запускає в Україні партнерську програму. Не тільки великі компанії, але і звичайні користувачі, які створюють оригінальний контент, регулярно викладають його і мають досить велику аудиторію, можуть стати партнерами YouTube. Участь у програмі дозволить створювати ще якісніші і цікаві ролики завдяки розширеному набору інструментів, а також отримувати дохід від показу рекламних оголошень, розміщених всередині, поверх або поруч з їхніми відео. YouTube розміщує рекламу на каналах користувачів-учасників партнерської програми, а автори контенту самостійно визначають, які відео монетизувати, а які залишити без реклами. Більша частина прибутку від показу рекламних оголошень перераховується автору.

Нагадаємо, навесні цього року українському офісу Google вдалося отримати домени youtube.ua і youtube.com.ua, раніше зайняті кіберсквотерами.


У Росії вже планують переселити 7 мільйонів галичан до Сибіру

Після можливого вступу України в Митний союз необхідно переселити 7 мільйонів українців у Сибір - для створення "демографічного кордону проти китайського напливу".

Про це в ході круглого столу "Євразійський Союз: утопія чи реальність?" у Південному федеральному університеті заявив секретар Ростовського регіонального відділення "Російський Соціально-Консервативний Союз" партії "Єдина Росія" Антон Бредихін.

Він, зокрема, презентував проект комплексного аналізу регулювання міграційних потоків у Сибір і на Далекий Схід "Єрмак 2.0".

"Буду стислим: базова суть питання полягає в створенні сприятливої основи для міграції (на початку трудової) на територію Північного Сибіру 7 млн українців, в основному з Західної частини країни, на Південь Сибіру - Забайкалля - 3,5 млн кавказців, і дисперсне розселення шляхом перенаправлення міграційних потоків з Центральної Росії в Зауралля 5 млн таджиків і киргизів", - зазначив він.

"Лише так, при тенденції скорочення населення Сибіру ми можемо створити перший демографічний кордон проти китайського напливу", - вважає Бредихін.

За його словами, вибравши шлях на об'єднання з іншими країнами, Росія продовжує забувати про те, що російське Зауралля продовжує залишатися малонаселеним. Це, на думку Бредихіна, і є зворотним боком медалі інтеграції. Як він зазначив, у Сибіру Росія стикається з Китаєм, який планомірно і точково управляє своєю діаспорою - хуацяо, чисельність якої в Росії з кожним днем тільки збільшується.

Разом з тим, говорячи про необхідність заселення цієї частини Росії, Бредихін нічого не сказав відносно необхідності переїзду самих росіян в ці малозаселені регіони РФ.

Укрінформ

http://expres.ua/news/2012/12/24/79310

Американская разведка: конец Израиля - в 2025 году

  • 24.12.12, 09:33

Интересные откровения разведслужб США приводит обозреватель Хуссейн аль-Бербери в издающейся в Соединённых Штатах газете Watan.

Если воспринять сообщение Хуссейна аль-Бербери как достоверное, то тогда придётся считаться с тем, что, согласно исследованию Департамента Ближнего Востока службы разведки США, к 2025 году или после него государство Израиль прекратит своё существование. "Процесс исхода израильтян и возвращения к местам прежнего обитания стал необратимым: свыше полумиллиона фаллашей (эфиопские евреи - прим.) и прочих африканских иудеев намерены вернуться на Чёрный Континент в ближайшие десять лет", - отмечает автор статьи.

"Готовы к реэмиграции более миллиона россиян и десятки тысяч европейцев. В документе указывается, что нарастание "революционной" волны в соседних с Израилем странах, прежде всего мощный всплеск исламизма в Египте, вызывают у израильтян тревогу и опасения за свою жизнь, своё будущее, будущее детей и родных. Израильтяне потянулись к родным местам, где родились и выросли. Исход пока ещё не стал впечатляюще зримым, и противостояние еврейского государства набирающему сил политическому исламу продлится здесь ещё много лет", - пишет Хуссейн аль-Бербери.

"Страшат израильскую общественность и ничтожные показатели рождаемости и прироста населения, не идущие ни в какое сравнение с демографическим взрывом на палестинских землях. По данным американских разведслужб, полмиллиона израильтян уже запаслись американскими паспортами. Те, у кого нет ни европейских, ни американских выездных документов, как-то умудряются их раздобывать. Многие предпочитают отправиться в страны многоконфессиональные, со смешанным национальным составом населения, где можно будет распрощаться с мыслью о чистоте иудейской расы, на которой и воздвигался Израиль. Однако его основателям не удалось сотворить государственное образование, основанное на иудейской исключительности. Последующие лидеры не преуспели в этом ни в прошлом, ни в настоящем", - отмечается в статье.

Существует много учений, исследований политических и религиозных аспектов, выдвигающих концепцию скорого конца Израиля как государства, и возникли они не сегодня, пишет Хусейн аль-Бербери. Есть среди них работы, опубликованные много лет назад. Так, очень известный британский историк Арнольд Тойнби в 1967 году, после очередной арабо-израильской войны, завершившейся победой Израиля и оккупацией огромных арабских территорий, писал: "Несмотря на победу, Израиль долго не просуществует. Сообщество аномальное, чуждое... Крохотное государство на чужих землях, его отторгающих. Как и многочисленные народы, обитающие вокруг него".


Українська Церква

Останніми роками можна спостерігати, як УГКЦ із локальної, західноукраїнської Церкви прагне перетворитися на всеукраїнську. І мова йде не лише про перенесення осідку Глави УГКЦ до Києва, але й про активну участь у міжконфесійному діалозі, намагання працювати з вірними на території Східної України, а також про бажання впливати на політичні процеси у державі.

Крім того, Українська греко-католицька церква бачить одним із головних своїх завдань, поряд із євангелізацією, збереження української національної ідентичності, захист українців перед асиміляцією і плекання свого східного обряду. Про це свідчать нещодавні інтерв’ю Блаженнійшого Святослава (Шевчука) та Владики Бориса (Гудзяка). Ототожнення УГКЦ з українським народом має довгу історію, зумовлену тим, що обряд протягом тривалого часу був одним із основних критеріїв, на якому базувалася модерна національна ідентичність українців греко-католиків в Австро-Угорській імперії. По-перше, духовенство наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. залишалося найчисельнішою українською інтелігентною верствою. Землевласники та міська еліта були здебільшого сполонізованими, і навіть якщо мали сентименти стосовно свого руського походження, пов’язували своє майбутнє із польським національним проектом. Світська національна еліта була нечисленною, походила переважно із священицьких родин. Щоб донести свої ідеї до селянства, вона мусила або вдаватися за підтримкою до священиків, або не вступати у відкриту конфронтацію із Церквою чи принаймні декларувати підтримку ідеям християнства. По-друге, український національний рух в Галичині розвивався у протистоянні з польським, що робило латинський та грецький обряди національними ознаками відповідно поляків та українців.

Отож, актуальне на той час питання «якою бути Церкві» майже автоматично вирішувало питання «яким бути народу». Ще у ХІХ ст. у Греко-католицькій церкві набув поширення рух за так зване очищення обряду, коли з нього свідомо вилучали запозичення з латинської (у тодішньому трактуванні – польської) традиції. На початку ХХ ст. ця тема найбільш повно розкрилася у суперечностях між «восточниками» і «західниками» та дискусіях стосовно візантійської культурної традиції. Варто зауважити, що на той час ідея про «великий російський народ від Карпат до Камчатки» вже була малоактуальною, а дискусії стосовно східного і західного векторів вели передовсім у середовищі українського духовенства та світської інтелігенції. І оберталися довкола проблеми, якою ж є ця українськість. З одного боку, «восточники» апелювали до традиції Володимирового хрещення, зв’язків із Церквами Сходу та до пост-візантійської культури. З іншого боку, «західники» наголошували на зв’язку із Апостольським престолом, інтеграції в західноєвропейський культурний простір через належність до однієї Католицької церкви.

Ця стаття – спроба лаконічно відобразити суть цивілізаційного вибору, який стояв перед українськими греко-католиками Австро-Угорської імперії в Галичині на початку ХХ ст. Як уже було згадано, цей вибір відбувався у процесі конфронтації із набагато потужнішим та організованішим польським національним рухом. Церква досі зберігала впливові позиції у національному житті, однак мусила рахуватися із зростаючим впливом модерних політичних проектів, що ґрунтувалися на нових тоді принципах націоналізму та соціальної справедливості. Обряд став одним із чинників національної ідентичності, а існування таких груп населення, як «русини-латинники» чи «поляки східного обряду», трактувалося як історичне непорозуміння.

Проблема вибору між східним і західним векторами розвитку Церкви складалася із комплексу питань, зокрема обряду, використання церковнослов’янської мови, юліанського чи григоріанського календаря, одруження чи целібату парохіяльного духовенства та ступеню залежності від Риму (аж до закликів до запровадження автокефалії).

Процес «очищення» обряду і «повернення до питомих київських зразків» мав на меті «відродження», а фактично – впровадження нової традиції. Оскільки вона була настільки віддаленою в часі, що цілісно збереглася тільки у писемних джерелах, то для звичайних вірян була не надто актуальною. Інакше виглядала ситуація із мовою богослужінь: традиція передбачала використання церковнослов’янської, і це підтримували русофіли, для яких церковнослов’янська мова була свідченням єдності із великоруським культурним простором. Натомість політична доцільність і здоровий глузд зумовили впровадження української, яку розуміли прості віряни.

Прозахідні тенденції у Греко-католицькій церкві початку ХХ ст. виявилися передусім через спроби запровадити григоріанський календар та обов’язковий целібат. З огляду на те, що на державному рівні літочислення велося за новим стилем, юліанський календар (старий стиль) створював для греко-католиків безліч незручностей, оскільки церковні свята не збігалися з вихідними. Водночас така ситуація гарантувала існування «часового кордону» між поляками та українцями і дозволяла (чи радше змушувала) регулярно демонструвати свою національну належність. Попри те, що дотримання старого стилю вело до економічних втрат і маргіналізації греко-католицького населення міст та містечок (де українці становили меншість), намагання запровадити григоріанський календар для греко-католиків зазнали невдачі. Як і спроби заборонити висвячення одружених священиків. Сім’ї священиків складали основу інтелігентної верстви серед українців Австро-Угорщини – нації «хлопів і попів». Ідея ввести заборону на їхнє одруження (яка існує у латинській традиції) вважалася замахом на існування самого українського народу, позбавленого шляхетського стану.

Гострі дискусії стосовно того, якою має бути Церква, не могли не призвести до актуалізації питання про її самостійність чи підпорядкованість. Як це не парадоксально, значна частина вірних Греко-католицької церкви підтримувала ідею дистанціювання від Риму, щоб «у своїй хаті» забезпечити себе від впливів ззовні. Причиною цього, знову ж таки, було бажання зменшити роль польського духовенства, з яким і асоціювалася римська Церква. «Східна традиція», крім культурного підґрунтя такого «національного звільнення», дозволяла також легалізувати вплив на ієрархію з боку політикуму, оскільки передбачала широку участь мирян у житті Церкви. До розриву з Ватиканом справа не дійшла, проте серед емігрантів в Америці (де не діяло австрійське релігійне законодавство) рух за автокефалію, як і переходи цілих парафій на православ’я, набув значної популярності.

В умовах домінування польського національного руху, який вважав Галичину невід’ємною частиною майбутньої Польщі, будь-які спроби наблизити Греко-католицьку церкву до латинських зразків сприймалися як ворожі інспірації і зрада національних інтересів. Головною стратегічною метою того часу було об’єднання всього українського народу, з відповідним трактуванням історії, де церковна Унія – це засіб асиміляції українців з поляками, а католицизм означає поневолення. Таким чином, попри канонічний зв’язок Греко-католицької церкви із Римом, перемогли ідеї «Константинопольської культурної спадщини». У сучасній УГКЦ все залишилося без змін: східний обряд, юліанський календар, одружене духовенство, а сама Церква прагне отримати статус Патріархату і фактично стати всеукраїнською. А ті латинські елементи, які збереглися, давно не асоціюються із польськістю. Для простого греко-католика латинський костел, на відміну від православної церкви, є асоціативно чужим. Шкода, зважаючи на те, що Католицька церква є одним із небагатьох мостів, які ще з’єднують українців із західним світом. Попри те, що конфесійність і обряд давно не визначають національності, а галичани-українці не ворогують із поляками, русофільство, здається, вкотре отримало потужну державну підтримку, цього разу – під маркою «Русский мир».

Джерело: 
ZAXID.NET
Автор: Назар Кісь

Мінюст України дозволив вживати слово "жид" офіційно

Скандал, начавшийся на родине Тараса Шевченко после известного заявления депутата от партии «Свобода» («пусть жидовка Кунис не примазывается к Украине»), вышел на уровень министерства юстиции этой страны.

После того, как глава медиа-проекта «Киев еврейский» Элеонора Гройсман обратилась за разъяснениями в высокую правительственную инстанцию, был получен ответ, в котором, в частности, говорится:

«Проведенный Министерством юстиции анализ не выявил применение в актах законодательства Украины терминов «жиды», «жид» и «жидовка», а также норм, которыми бы запрещалось употребление указанных слов».

Таким образом, украинский Минюст легализовал применение слова «жид» и производных от него слов, хотя и отметил, что в актах законодательства Украины их использование «не выявлено». Впрочем, эти слова давно уже «выявлены» в классических произведениях украинской литературы, причем исключительно в «доброжелательном» контексте.

Достаточно, хотя бы, ознакомиться с произведениями Тараса Шевченко, Ивана Франко и других известных поэтов и писателей, чьи произведения являются обязательными для изучения всеми украинскими школьниками...

Сообщение подготовил Александр Риман (http://www.zman.com/news/2012/12/16/141087.html)

ZMAN.com

ПРОГНОЗ. Разведка США: русские вымрут, Россия станет исламской

  • 18.12.12, 09:54

Американский Национальный совет по разведке обнародовал доклад «Глобальные тенденции 2030: Альтернативные миры». Согласно документу, население России катастрофически сократится, что станет самым большим демографическим упадком в мире и приведет к дефициту рабсилы.

 Совет является аналитическим отделением Управления директора национальной разведки США. Доклад, отражающий точку зрения 16 разведывательных служб и агентств Америки, публикуется каждые четыре года.

 «Однако главным демографическим вызовом для России может стать интеграция быстро растущего мусульманского населения страны перед лицом сокращения русской доли населения», — подчеркивают в Национальном разведывательном совете.

 «Меняющийся этнический состав населения России, похоже, уже является источником роста социальной напряженности», — говорится в докладе.

 Эксперты представляют три сценария для России.

 Согласно первому, эта страна станет партнером запада на основе расчета, а не общих ценностей.

 Второй вариант — Россия вступит в противоречивые отношения с другими державами.

 Третий — Россия превратится в «доставляющую серьезные неприятности страну», которая стремится использовать свое военное превосходство для запугивания своих соседей и доминирования над ними.

 Положения доклада американских разведчиков, прогнозирующий   исламизацию России к 2030 году, подтверждаются русскими специалистами.

 Русские отнеслись к выводам американцев с большим вниманием. Их аналитики нашли, что сделанные выводы относительно демографических проблем России верны.

 «Вызовы, которые там описаны, соответствуют действительности… Почти каждый гражданин  России может в этом убедиться воочию, находясь где-то на улице или у себя дома, — заявил президент фонда «Независимость»  Томилин. — Мы получаем поток  людей с чуждой ментальностью. Кроме того, у нас появляется очаг исламского экстремизма», посетовал отпетый расист.

 С ним согласился редактор портала «Демография.ру» Белобородов, который отметил, что данные о победе Ислама в России к 2030 году даже занижены. Во-первых, истинная численность мусульман  из среднеазиатских республик выше, чем официальные данные ФМС — из-за нелегалов. И дальше ситуация будет только ухудшаться за счет недетотворности  русских, указывает эксперт.

 «На очень слабый русский этнос, который не способен к размножению… накладывается более пассионарный миграционный приток», — заявил эксперт и добавил, что поток этот ассимилироваться в «русскую культуру» не собирается.

 Об предстоящей исламизации России за счет мигрантов в открытом письме Путину рассказал также руководитель портала Superjob.ru Захаров.

 

Отдел мониторинга Кавказ-Центр (http://kavkaz.org.uk/russ/content/2012/12/17/94993.shtml)

А Фельдман винуватить Свободу у антисемітизмі...

Целенаправленное убийство произошло в городе Хевроне возле мечети Ибрагима, которую евреи называют какой-то «пещерой праотцов».

 Вооруженные до зубов сионисты, среди которых была и 20-летняя еврейка-боевик, затеяли ссору с подростком. Еврейка выстрелила в палестинского ребенка и убила его.

 Затем сионисты объявили, что подросток якобы «приставил пистолет к виску пограничника». И чтобы «защитить сослуживца» еврейка выстрелила в ребенка.

 Мол, только потом выяснилось, что пистолет был игрушечный.

 По еврейской версии получается, что ребенок сознательно зашел в толпу до зубов вооруженных сионистов и сознательно провоцировал их, чтобы они убили его, наставив к виску игрушечный пистолет.

 Однако в эту сомнительную версию евреев никто не верит. Палестинцы уверены, что сионисты хладнокровно убили подростка, как и до этого убивали мусульманских детей.

 

Отдел мониторинга Кавказ-Центр (http://kavkaz.org.uk/russ/content/2012/12/14/94908.shtml)