Від цього не помирають,Від цього осіннього листя,Що самотою у паркуУсе позбавляє змісту.Від цього не помирають,Від цього холодного вітру,Що може згасити недбалоНадію, слабку і тендітну.Без неї ніхто не хворіє,І не залишається вдома,Коли вже нічого не гріє,А душу охоплює втома.Але й відшукати не можнаВід тої недуги ліки.Ми, втомлені й порожні,Давно до неї звикли.[Приєднана картинка]

"Тебе немає!" - звучить як гасло. Як є пожежа, є й вогнегасник. Як є хвороба, то є і ліки. Завжди можливість є щось змінити. Навколо темно - запалюють свічку,У літню спеку купаються в річці.Коли викладач задає реферати,То їх в інтернеті можна скачати)Осінню тугу знімуть ендорфіни, Завжди посміхатися будуть причини.Якщо є мета, то є і дорога. Тебе ж нема - і немає нічого...

Чим епічніше кохання, тим епічніший виходить фейл. Бо коли пливеш на "найпрекраснішому, найнадійнішому та найміцнішому - що сам Бог не потопить" - не розбираєш нічого - ні назви "T.ta..c" у своєму квитку, ні підступних айсбергів буденності попереду. Бо воно..."навіки".Не покладайтеся на найавторитетніші "най".Працюйте над стосунками.

Баварському пивному фестивалю Октоберфест залишилось офіційно тривати лише 4 дні. Але для справжніх шанувальників хмельного напою свято пива не обмежується лише октобером, чи не так? (як і день Валентина для закоханих)[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]А Ви любите пиво?:)

Схресне проміння Сонця Дає сумнівне світло Холодне та привітне &nbsp...

Читати далі...

Це місто на ймення Тиша,Ця тиша на ймення - Ти.Тож може ця осінь розкішнаЗбудує нові мости.Такі ж нестійкі, як і вчора, Як вічно, як кожного дня.Уламки мостів торішніхСкладають моє життя.Та тими мостами ходитиНе варто. Глибока водаПід ними. Я хочу житиТож краще залишусь одна.[Приєднана картинка]

Ти побив власний рекорд козлистості, монстре людських стосунків.

Набрид своєю відсутністю.

Вот и лето прошло, Словно и не бывало. На пригреве тепло. Только этого мало. Все, что сбыться могло, Мне, как лист пятипалый, Прямо в руки легло, Только этого мало. Понапрасну ни зло, Ни добро не пропало, Все горело светло, Только этого мало. Жизнь брала под крыло, Берегла и спасала, Мне и вправду везло. Только этого мало. Листьев не...

Читати далі...

Не мають значення усі ті дії.Бо срібна осінь розбила мрії…Я розчиняюся в пекучім літі–Час ні затримати, ні зупинити.Остання осінь, як ви казалиНе носить істини, не носить слави.Вона лиш холодом своїм безмежнимПускає марево необережно…[Приєднана картинка]