Народний сонник

Тлумачення снів надзвичайно популярне в усіх народів світу і, мабуть, таке ж давнє, як і людство. Повсякденна свідомість народу, певне, ще з часів неоліту була тісно пов’язана із сновидіннями як явищами містичними, віщими тощо. З язичницьких часів дійшло до нас уявлення про сон як про чарівну істоту або чарівних істот - дітей богів підземного царства, при цьому сон залишається абстрактним поняттям. З народних уст нам відомо, що Сон - це "кудлатий чоловік з чотирма очима", добрий і не страшний, його помічницею виступає Дрімота. Вони мають дивовижну силу - насилати на людей сни, під час яких людина зустрічається з душами померлих предків, бачить фантастичні картини, пов’язані з її переживаннями та мріями

Символіка снів змінювалась відповідно до розвитку суспільства, і, звичайно, давніх пластів лишилось обмаль. Кожна людина сприймає світ індивідуально і по-своєму тлумачить сновидіння, але система символів-пояснень спільна для всіх представників народу, хоча в невеликій кількості багатоваріантність все-таки існує. Цікавими в цьому плані були б дослідження колискових не як фольклорних перлин, а як трансформованих і пристосованих до побутових потреб ранніх язичницьких молитв-заклинань, присвячених Сну і Дрімоті - представникам "темного царства", але це не входить у наше завдання.

Тлумачення сновидінь українцями відбувалось на рівні побутовому, коли сни намагалися розгадати ті, хто їх бачив, і на рівні знахарському, коли сни тлумачилися людьми, які на цьому розумілися більше за інших (знахарі, ворожки тощо). На обох рівнях існував певний підхід до тлумачення, щоправда в різному обсязі. Так, наприклад, всім відомий тижневий календар сновидінь. Сон з неділі на понеділок не можна нікому розповідати, бо не збудеться; з понеділка на вівторок збувається до обіду; з вівторка на середу - сон в руку; з середи на четвер - пустий сон; з четверга на п’ятницю - віщий; з п’ятниці на суботу та з суботи на неділю сни базарні і не тлумачаться.

Так само загальновідомі й магічні дії та заговори на погані сни. Треба зранку проказати: "Куди ніч, туди й сон", або подивитися у вікно, щоб сон забувся.

Українські традиції /Упорядник О. В. Ковалевський.- Харків : Фоліо, 2003 С.387-388(Артур Ярещенко. Етнографічні особливості України)