Соловьи

Посреди большого города, ближе к полуночи - вышел на балкон, и неожиданно услышал трели соловья, пробивающиеся сквозь шум от проезжающих машин. Как он очутился посреди большого города, каким ветром его сюда занесло - неизвестно. Но, тем не менее, радует слух.
И в тему -

Сміються, плачуть солов’ї
І б’ють піснями в груди...
Цілуй, цілуй, цілуй її,–
Знов молодість не буде!

Ти не дивись, що буде там,
Чи забуття, чи зрада,–
Весна іде назустріч нам,
Весна в цей час нам рада.

На мент єдиний залиши
Свій сум, думки і горе,
І струмінь власної душі
Улий в шумляче море.

Лови летючу мить життя,
Чаруйсь, хмілій, впивайся,
І серед мрій і забуття
В розкошах закохайся.

Поглянь: уся земля тремтить
В палких обіймах ночі,
Лист квітці мрійно шелестить,
Траві струмок воркоче.

Відбились зорі у воді,
До хмар летять тумани...
Там ллються пахощі густі,
Там гнуться верби п’яні.

Чого ж стоїш без руху ти,
Коли весь світ співає?
Налагодь струни золоті –
Бенкет весна справляє!

Сміливо йди під дзвін чарок,
З вогнем, піснями в гості
На свято радісне квіток,
Кохання, снів і млості.