Профіль

Niccars

Niccars

Україна, Рівне

Рейтинг в розділі:

Останні статті

По поводу

  • 24.05.17, 22:06
Если есть повод то болеее правильно склонятся к класике

Навеяло чемто

  • 16.04.17, 00:46
Не дожить, не допеть. Не дает этот город уснуть.
И забыть те мечты, чью помаду не стер на щеке...
.....
Как ты там, за чертой? Где ты там в тишине?
Заболел я душой, что вернулась ко мне.
Эта белая ночь без одежд ждет и просит любви.
Эта голая ночь. Пропаду я в объятьях ее, не зови... (с)




.......

  • 22.02.17, 20:04

Не забывай

  • 07.01.17, 00:45
Много слов и чуств сейчас летая окружает меня, но мне сейчас больше всего хотелось бы научится завывать на луну

Боярышник

  • 23.12.16, 03:45
Боярышник, спецоперация ФСБ?

13%, 1 голос

88%, 7 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Трудности перевода)

  • 10.01.16, 21:04
Вот такая история из недавно услышаного/прочитаного может и старая но я лично раньше не слышал

Одружилися Оксана (українка) та Серьожа (Росія), живуть у Росії. На різдвяні свята, Оксана вмовила коханого поїхати до свого села, що в Карпатах, відпочити, показати свої традиції, фольклор. Та цей Серьожа – боїться відходити далеко від хати. Йому ж на родіне казали, що «бандеровцы тебя убьют»! Оксана нервує, каже: от тобі пляшка горілки, пампушки, сало, іди в село, до людей, скажеш Христос народився, і все буде гаразд. Дурні ці твої друзі, що таке тобі розповідали, в нас тут нормальні хлопці, ніхто тебе не чіпатиме, послухаєш як колядують, може й з ними спробуєш! Наледве відправила. Проходить пів години, той Серожа як вривається до хати як навіжений, двері на замок, очі великі, слина з писка, шапку загубив. – Та що ж таке сталося, любий, невже вовки знову до села підійшли? – Да я… к ним…. с открытой душой! Прихожу, бутылку ставлю на стол, ґоворю им, как ты учила. “- Христос нараділся!!!” А они, все хором, как заорут “- Славімо його!!!” А хрен вы меня словите!… (С)

Ниче не понял но вставило....

  • 13.09.15, 02:31
Во второй раз добавлю текст, послушал, просмотрев даное видео и как бы вернулся н несколько лет назад в каккуюто часть своей жизни как бы мистика и времени нет...