Имейте сердце --- жалейте брошенных животных.
- 20.01.13, 11:50
Он шел по улице и тихо плакал.
Облезлый, одноухий, с больною лапой.
Повисший хвост, несчастные глаза,
А в них жемчужинкой дрожит слеза.
Его никто вокруг не замечал,
А если и заметил, то ворчал,
А мог еще и палкой замахнуться.
Он убегал, когда мог увернуться.
Он с грустью думал:"Я такой урод.
Ну кто такого жить к себе возьмет".
Так шел он, шел по краешку дороги.
И вдруг перед собой увидел ноги.
Огромные такие две ноги,
Обутые в большие сапоги.
В смертельном страхе он закрыл глаза,
А человек нагнулся и сказал:
"Красавец-то, какой!
А ухо! Взгляд! Пойдешь со мной?
Я буду очень рад.
Принцессу и дворец не обещаю,
А молочком с сосиской угощаю".
Нагнулся, протянул к нему ладошку.
Он первый раз держал в ладошках кошку.
Взглянул на небо, думал, дождь закапал.
А это кот в руках от счастья плакал.
Зоя Соловьяненко (Меньших) / Из инета /
15
Коментарі
анонім
120.01.13, 12:04
Прекрасный стих... Все брошенные животные заслуживают лучшей участи...
Echo
220.01.13, 12:04
Як чудово і ніжно звучать слова доброти.
Господи! Дай добра людям у серце. 
Echo
320.01.13, 12:12
ОСИРОТІЛА ХАТА
Осиротіла хата у селі,
На петлях хвіртка сумно похилилась,
І яблуня осипана стоїть.
Стоїть як мати, з болю зажурилась.
Стирчить з-під стріхи ржава вже коса,
І лобода вже заглядає в вікна,
А на порозі пес старий лежить,
Осиротіло доживає віку.
Стара сусідка їсти йому носить,
Щоразу плаче, дивлячись на небо,
Щоразу щиро Бога вона просить:
Та забери вже це життя до себе.
А за порогом двадцять перший вік
Трагедію цю мовчки споглядає,
Як вимирає покинуте село,
Як хата ця господаря чекає...
анонім
420.01.13, 12:21
Гість: Светля4ок
520.01.13, 12:27
sonce-33
620.01.13, 12:40
лопухастик
720.01.13, 12:55Відповідь на 1 від анонім
лопухастик
820.01.13, 12:56Відповідь на 2 від Echo
анонім
920.01.13, 13:03Відповідь на 7 від лопухастик
лопухастик
1020.01.13, 13:03Відповідь на 6 від sonce-33