Літо
- 06.02.22, 12:15
серпнево-мильне
щовечора хтось надгризає день
й доточує стемнілий шмат до ночі
лаштує серпень всеосяжний дзен
і сам у ньому розчинитись хоче
тріщать цикади, задаючи ритм
стихає шум авто на магістралі
шукають вірші випадкових рим
й зникають, ненароджені, в астралі
моє «привіт» звучить, як «прощавай»
на заході кипить ріка кривава
і почуття горять, мов небокрай
зсипають попіл в недопиту каву
слова поблякли, позбулись прикрас
і муляють, мов остюхи в полові
і - так, ніколи вже...