Мов різонув мечем по спеці…

Мов різонув мечем по спеці стрім дощезний.
Відсік ураз тепло. Натомість злива
Із лона хмар. А день, немов олива,
Стіка повільно й непомітно щезне.

Здолає прихіть у розбурханих потоках,
Що річкою біжать вздовж тротуару.
Схова під парасолю змоклу пару.
Знеструмиться у ліхтарях високих.

Пірне під крила угамованій стихії,
В надії прихиститись аж до ранку
Й зустріти сонце вмитого світанку,
Де в променях бринітиме надія.
ID: 882596
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 12.07.2020 15:37:01
© дата внесення змiн: 02.02.2022 15:07:15
автор: Тамара Шкіндер