Віктор Бойко "ЛІТА МОЛОДІЇ"

Літа мої молодії.

Де ж Ви заблудились?

Цієї ночі дорогії

Знов мені приснились.

Наче я лечу над степом

Легкий, як хмаринка.

Чую в серці своїм трепет

Й пісню материнську.

Все кругом знайоме, рідне,

Скрізь степи широкі,

Там он хатка моя біла,

А на ній лелека білобокий.

На порозі біля хати

У хустинці білій

Стоїть рідна моя мати

Зовсім посивіла.

І махає все рукою,

Наче кличе: «Сину!

Всі скучили за тобою,

Вертайсь в Україну.

А я сплю у хаті нині.

Чую хтось скрекоче –

То лелека на хатині,

Щось сказати хоче.

Може хоче розповісти,

Як колись в дитинстві,

Засипаючи я слухав

Пісні материнські:

Як колись вставав раненько,

Гнав корову пасти,

Як крутила мати вуха,

Що хтів груші красти.

Як ходили на левади

Пісень поспівати,

Як уміли під вербами

З любов’ю стрічатись».

Де ж тепер ви, мої роки,

Давні молодії? –

Десь спливли ви за пороги,

Лиш лишились мрії. 12.03.2011 р.